60. Поняття та види допиту

Допит — це процесуальна дія, яка являє собою регла­ментований кримінально-процесуальними нормами інфор­маційно-психологічний процес спілкування осіб, котрі беруть в ньому участь, та спрямований на отримання ін­формації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини по справі.

Залежно від підстав допит може бути поділений на ті або інші види. Так, залежно від процесуального становища допитуваного розрізняють допит таких осіб, як свідок, по­терпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, екс­перт. За віковими особливостями допитуваного допит поді­ляється на допит неповнолітнього, дорослого, особи похи­лого віку. За послідовністю проведення — допит первіс­ний, повторний (з'ясовуються обставини, про які допиту­ваний вже давав показання під час попереднього допиту); додатковий (отримання показань щодо обставин, про які не йшлося під час попередніх допитів). За суб'єктом прове­дення — допит, який здійснюється слідчим, дізнавачем, прокурором, суддею. Особливими різновидами допиту є допит під час очної ставки та перехресний допит.

61. Підготовка до допиту

Підготовка до допиту може бути поділена на три основ­них рівня; пізнавальний, прогностичний та синтезуючий. Пізнавальний рівень полягає у вивченні матеріалів кри­мінальної справи, ознайомленні з оперативно-розшуковими даними, збиранні відомостей про особу допитуваного, вивченні спеціальних питань. Інформація, яка буде одер­жана на цьому рівні, дозволяє прогнозувати різні ситуації допиту, визначати можливість виникнення у допитуваного реакцій на використання того чи іншого тактичного прийо­му або небажаного психічного стану, обирати найдоціль­ніші способи встановлення психологічного контакту. Підго­товка до допиту завершується на синтезуючому рівні й охоплює складання плану допиту, а також вирішення пи­тань, пов'язаних з визначенням доцільного місця, часу та режиму його здійснення.

Вивчення матеріалів кримінальної справи передбачає необхідність:

1) предметної систематизації матеріалів про факти, події, особу тощо;

2) виявлення суперечностей і прогалин у досліджува­них матеріалах;

3) одержання контрольних відомостей, які можна ви­користовувати на допиті.

Підготовка до допиту передбачає необхідність вивчен­ня соціально-психологічної характеристики допитува­ного, яка складається з даних про його характер, темпера­мент, рівень інтелекту, спосіб мислення, схильність до ре­ферентної групи, спосіб життя, виховання в сім'ї тощо. Вивчення особи допитуваного здійснюється на підставі певних методів: спостереження, бесіди, аналізу результа­тів діяльності, узагальнення незалежних характеристик. Під час вивчення особи допитуваного істотну допомогу слідчому може надати фахівець-психолог. Заключним етапом підготовки до допиту є його плану­вання, яке передбачає визначення порядку проведення допиту, здійснення прогностичної функції.

Планування допиту передбачає прогнозування можливих реакцій допитуваного на той чи інший доказ та можливі зміни лінії поведінки слідчого в процесі допиту.

Складання розгорнутого письмового плану допиту по­чинається з визначення його предмета. Предметом допиту є сукупність обставин, які підлягають з'ясуванню і мають значення для встановлення істини по справі.