4.4. Договір на постачання товарів

Договір на постачання - важлива форма господарських зв'язків опто­вих постачальників і покупців товарів. Він по суті є основним документом, що визначає права і обов'язки сторін по організації оптового постачання товарів.

За договором постачання постачальник-продавець, що здійснює під­приємницьку діяльність, зобов'язується передати в умовлений термін або тер­міни, товари, що виробляються або закуплені ним, покупцеві для використан­ня в підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням.

Договір постачання, як і інші договори купівлі-продажу, укладається за допомогою направлення оферти (пропозиції укласти договір) однієї з сторін та її акцепту (прийняття пропозиції) іншою стороною.

Договір набирає чинності і стає обов'язковим для сторін з моменту його укладення. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами в необхід­ній для певних випадків формі досягнута угода за всіма основними умовами договору. Якщо оферта містить головні умови договору, то договір ви­знається укладеним в момент отримання особою, що направила оферту, її акцепту.

Комерційні працівники повинні забезпечувати своєчасне і правильне укладення договорів з постачальниками і покупцями товарів, встановлення раціональних прямих договірних зв'язків по постачанню товарів, як прави­ло, на тривалий період (понад 1 рік) і постійний контроль за їх виконанням.

Договір постачання товарів укладається в письмовій формі шляхом скла­дання одного документа, підписаного сторонами, а також шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, факсимільного, теле­фонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встано­вити, що документ походить від сторони за договором.

Договори можуть укладатися на п'ять, три, два, один рік або інший пе­ріод. Зокрема, можуть бути укладені короткострокові, сезонні договори, а також договори на разове постачання (одноразова закупівля партії товарів). Для полегшення і прискорення оформлення договірних відносин застосовує­ться так звана пролонгація, тобто продовження договору. Однак, в цьому випадку обов'язкове узгодження асортименту товарів, що поставляються (спе­цифікації).

У споживчій кооперації набули поширення пайові договори, коли крім основного покупця, в договорах беруть участь і нижчестоящі організації і підприємства, що входять в систему основного покупця на правах пайовиків (оптові бази, великі магазини). Така організація договірних зв'язків виправ­дана при умові, що покупці-пайовики виступають перед постачальником на рівних правах з основним покупцем і несуть самостійну матеріальну відпові­дальність за виконання договору. Участь пайовика в розробці умов догово­ру обов'язкова. Пайовий договір підписується всіма пайовиками (пайовик може видати довіреність основному покупцеві на оформлення і підписання договору від його імені).

Велике практичне значення мають внутрішньосистемні договори, що укладаються між торговими організаціями і підприємствами споживчої коо­перації на постачання товарів. Наприклад, договори між споживчими това­риствами та райспоживспілками, оптовими базами і споживчими товарист­вами, облспоживспілками і торговими управліннями республіканської (або іншої) споживспілки. Ці договори дають можливість забезпечити надходжен­ня необхідних товарів в кооперативні організації (підприємства) і товаропостачання роздрібної торгової мережі.

Найбільш поширеним є такий порядок укладення договору, при якому одна сторона за договором (постачальник або покупець) направляє іншій стороні проект договору в двох примірниках з доданою до нього специфіка­цією, тобто асортиментною відомістю на постачання товарів. Сторона, що отримала проект договору, має право письмово повідомити іншу про від­мову від його укладення або не пізніше встановленого терміну після отриман­ня проекту договору підписує його і один примірник повертає іншій стороні. Якщо при отриманні проекту договору на постачання товарів у сторони ви­никнуть заперечення щодо його умов, то вона в той же час складає протокол розбіжностей і направляє його в двох примірниках іншій стороні разом з під­писаним договором, вказавши в ньому наявні розбіжності.

У протоколі розбіжностей вказують формулювання (редакцію) договір­них умов сторони, що представила договір, і сторони, яка не згодна з ними.

Сторона, що отримала протокол розбіжностей, зобов'язана у встанов­лений термін розглянути його, включити в договір всі прийняті пропозиції, а спірні питання передати в той же термін на вирішення в арбітраж, а у випад­ках, передбачених законодавством, - в суд. Однак, у всіх випадках рекомен­дується до передачі переддоговірної суперечки на рішення арбітражу або суду постаратися вирішити спірні питання з іншою стороною шляхом взаємних узгоджень. З цією метою складається протокол узгодження спірних пропози­цій, який після його підписання сторонами додається до договору.

Сторона, що отримала пропозицію за відповідними умовами договору, але не вжила заходів по узгодженню умов договору постачання і не повідо­мила іншу сторону про відмову від укладення договору протягом тридцяти днів, зобов'язана відшкодувати збитки, викликані ухилянням від узгоджен­ня умов договору.

Договори на постачання товарів, крім безпосереднього звернення однієї сторони до іншої з офертою, можуть укладатися на товарних або товарно-сировинних біржах, оптових ярмарках. У цьому випадку порядок укладення договорів постачання має деякі відмінності від позабіржової або позаярмаркової форми укладення договорів, які будуть розглянуті в наступних розді­лах посібника.