Зміст договору постачання

Сторонам, що укладають договір постачання, необхідно передбачити в ньому наступні обов'язкові умови:

• дата укладення договору;

• повне найменування сторін, що уклали договір;

• кількість та асортимент товарів, що підлягають постачанню;

• терміни виконання;

• порядок постачання товарів;

• якість, комплектність, упаковка і маркірування товарів;

• ціни і порядок розрахунків;

• майнова відповідальність.

При відсутності в договорі умов про предмет постачання (найменуван­ня, кількість, асортимент і якість товарів), термінів постачання, ціни на това­ри, договір вважається неукладеним.

Правильне і вигідне для сторін узгодження в договорі вказаних вище умов є важливою і в той же час складним комерційним завданням, що вима­гає хороших знань, конкретної практики й організації постачання товарів, особливостей постачання окремих видів товарів, пов'язаних з їх фізико-хімічними властивостями, а також знань цивільно-правових норм господарських взаємовідносин постачальників і покупців. У процесі узгодження сторонам необхідно прагнути до максимально можливого усунення невигідних для себе організаційних, фінансових та інших умов. До цієї роботи, крім досвідчених комерційних працівників, повинні залучатися юристи, фінансисти, економіс­ти.

Комерційно-правовий коментар основних умов договору постачання

Дата укладення договору. У договорі вказується рік, місяць і число, тоб­то точна дата його укладення.

Сторони. Необхідно визначити точне і повне найменування сторін, а та­кож указати посади, прізвища, імена і по батькові представників сторін, що підписали договір, і зробити посилання на їх повноваження (статут або дові­реність).

Кількість товару, що підлягає постачанню. У договорі повинна бути передбачена кількість товару на весь термін його дії.

Кількість товарів, що підлягають постачанню, встановлюється за уго­дою сторін. У деяких випадках кількість товарів може визначатися виділе­ним лімітом (фондом), наприклад, при постачанні товарів, виготовлених на державне замовлення.

Як правило, кількість товарів вказується в договорі в натуральному ви­раженні (тобто у відповідних одиницях вимірювання - шт., т, м і т.п.) і в гро­шовому вираженні, за винятком товарів складного асортименту (наприклад, галантерея), для яких обсяг постачання може бути встановлений тільки в гро­шовому вираженні (в сумі).

При визначенні кількості товару у ваговому вираженні в договорі вка­зується вага нетто, тобто вага тари в цю кількість не включається, якщо для даного товару не встановлений інший порядок.

Асортимент товарів. Вказується в тексті договору (якщо асортимент на­раховує незначну кількість видів або різновидів) або в доданій до нього спе­цифікації, що є невід'ємною частиною договору (по товарах складного асор­тименту). У специфікації асортимент розписується по родах, видах, сортах, артикулах, фасонах, моделях, розмірах, кольорах, малюнках, розфасуванню і т.п. Розгорнутий асортимент товарів може встановлюватися на рік, квар­тал. Коли розгорнутий асортимент встановлюється на рік, він може уточню­ватися покупцем за узгодженням з постачальником з урахуванням попиту населення, що змінився в терміни, встановлені в договорі. Наприклад, річна специфікація може уточнюватися щоквартально за 30-45 днів до початку квар­талу.

Якщо в специфікації асортимент товарів визначений на квартал, то постачальник (покупець) висилає стороні специфікацію в двох примірниках на наступний квартал для узгодження у встановленому порядку.

Узгодження асортименту товарів, що поставляються, і усунення розбіж­ностей по асортименту вимагає від комерційних працівників великої напо­легливості і послідовності в роботі з постачальниками з метою розширення і поліпшення асортименту і якості товарів, з урахуванням попиту населення.

Терміни виконання. У договорі повинен бути вказаний загальний термін його дії, тобто термін, на який договір укладений, а також приватні терміни (періоди) постачання товарів. Терміни постачання можуть встановлюватися квартальні, місячні, декадні та інші з урахуванням властивостей товарів, умов їх зберігання, споживання та інших чинників, а також необхідності безпере­бійного забезпечення покупців товарами за кількістю і асортиментом. Для деяких видів товарів (непродовольчі товари складного асортименту) рівно­мірність постачання досягається завезенням квартального обсягу постачан­ня щомісяця рівними партіями. Для інших товарів, головним чином продо­вольчих, в договорах потрібно передбачати і внутрішньомісячні терміни постачання (декадні, п'ятиденні і щоденні). Наприклад, щоденно завозити (за добовим графіком) хліб, хлібобулочні та молочні вироби, м'ясопродукти та ін. У комерційній практиці застосовується й метод, коли в договорі вказу­ється загальний термін його дії і загальна сума постачання товарів, а завезення товарів від постачальника здійснюється відповідно до поданої заявки покупця в міру реалізації даного товару і розрахунку за нього.

Істотне значення в організації постачання товарів має питання про по­рядок компенсації недовантажень (недопостачань) товарів постачальника­ми і отримання покупцями невибраних (недоотриманих за договором) това­рів.

В адміністративно-правових документах, що діяли раніше (Положенні про постачання товарів народного споживання, Особливих умовах постача­ння та ін.), передбачався порядок поповнення недовантажень і розмір санк­цій за порушення цих зобов'язань. Наприклад, за прострочення постачання або недопостачання товарів постачальник сплачував покупцеві неустойку в розмірі 14% вартості непоставлених в термін товарів по окремих найменуван­нях асортименту; розмір неустойки знижувався на 50%, якщо в наступному здавальному періоді недопостачання компенсувалося. Тепер же ці питання господарюючі суб'єкти повинні чітко застерегти в договорах постачання. У зв'язку з цим в договорах постачання в необхідних випадках потрібно перед­бачати порядок і терміни компенсації постачальником недопостачань това­рів і отримання покупцем невибраної кількості товарів в наступному періоді постачання.

Порядок постачання товарів. У договорі потрібно передбачити, в якому порядку постачальник зобов'язаний постачати товари: здавати їх одногородньому покупцеві, що знаходиться в одному населеному пункті з постачаль­ником, або відвантажувати на адресу покупця, якщо він знаходиться в іншо­му населеному пункті, або на адреси інших організацій за рознарядкою покупця. В останньому випадку в договорі потрібно вказувати терміни ви­дачі рознарядок та їх зміст.

За невчасне надання рознарядок на відвантаження товарів у договорі можуть бути передбачені санкції до покупця (штраф). Порядок постачання передбачає такі умови, як вид транспорту, що використовується для переве­зення товарів (залізничний, водний, повітряний, автомобільний), а також вид відправки іногороднім та місцевим одержувачам, організацію централізова­ної доставки товарів автомобільним транспортом, ким і за чий рахунок здій­снюється завантаження і вивантаження товарів (поворотної тари), відшко­дування транспортних витрат, мінімальні норми відвантаження та ін.

Якість, комплектність, упаковка і маркірування товарів. Вказані елемен­ти товару відносяться до числа істотних умов договору постачання. Товари, що поставляються, повинні відповідати за якістю встановленим сертифіка­там, стандартам, технічним умовам, іншій документації, що визначає вимо­ги до якості товарів, зразкам (еталонам). У договорі повинні вказуватися номери та індекси сертифікатів, стандартів, технічних умов, іншої докумен­тації, що встановлює якість товарів.

Постачання товарів, що не відповідають вказаним документам, спричи­няє майнову відповідальність постачальника (виробника) у вигляді штрафів, передбачених договором або іншим регулюючим правовим документом. Важливим правовим документом, що регулює питання якості товарів, що реалізуються, безпеки життя і здоров'я споживачів, отримання необхідної інформації про товари, є Закон «Про захист прав споживачів», відповідні положення якого щодо якості товарів повинні враховуватися в договорах постачання товарів.

Деякі товари повинні постачатися в комплектному вигляді. Під компле­ктом мається на увазі сукупність окремих предметів, що забезпечують нор­мальне використання товару в його загальному вигляді (наприклад, мебле­вий гарнітур, чайний сервіз, лижі та лижне обладнання, радіотовари і т.д.). Комплектність таких товарів встановлюється стандартами, прейскурантами, технічними умовами або договором. У договорі може бути передбачене пос­тачання товарів з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих непотрібних покупцеві виробів (частин), що входять в комплект.

Якщо комплектність товарів не визначена стандартами, технічними умова­ми або прейскурантами, вона може визначатися в договорі. У разі поставки некомплектних товарів виробник (постачальник) зобов'язаний на вимогу покупця доукомплектувати товари або замінити їх комплектними товарами в умовлений термін. До укомплектування товарів або їх заміни комплектни­ми покупець має право відмовитися від їх оплати, а якщо товари вже оплаче­ні, зажадати у встановленому порядку повернення сплачених сум.

Якщо виробник (постачальник) у встановлений термін не укомплектує товари або не замінить їх комплектними, покупець має право відмовитися від товару.

У договорі необхідно передбачити, в якій тарі товар повинен бути пос­тавлений, а також вигляд упаковки в середині тари (в коробках, пачці, обгорт­ці або перекладений папером, соломою, стружкою і т.п.). Якщо стандартом або технічними умовами передбачені зовнішній вигляд тари і спосіб упаков­ки товару, то в договорі робиться посилання на стандарт або технічні умови. Обов'язок надати тару лежить на постачальникові, якщо інша умова не пе­редбачена договором. Вартість упаковки товарів відноситься на рахунок постачальника, тобто вартість упаковки, як правило, входить в ціну товару. Вартість тари в більшості випадків оплачується покупцем, якщо договором або регулюючим документом (прейскурантом) передбачено, що вона підля­гає оплаті зверх ціни на товари.

Тара та пакувальні матеріали багаторазового використання, засоби пакетування, спеціалізовані контейнери і тара-обладнання підлягають повер­ненню виробнику (постачальнику), іншому підприємству-тароотримувачу або здається тарозбиральним організаціям. Порядок здачі і розрахунків за тару, що здається, визначається в договорі або регулюється спеціальними нормативними документами.

Товари, що постачаються, підлягають маркіруванню відповідно до ви­мог стандартів або технічних умов. Однак, сторони мають право передбачи­ти в договорі й інші вимоги до маркірування. Разом з тим обов'язковою умо­вою є наявність на товарах або упаковці товарних знаків, зареєстрованих у встановленому порядку, за винятком тих товарів, які у відповідності зі стан­дартами або технічними умовами не підлягають маркіруванню.

При постачанні немаркірованих або неналежно маркірованих товарів покупець (одержувач) має право, якщо інше не передбачене договором, за-маркірувати їх (змінити маркірування) за рахунок виробника (постачальни­ка) або зажадати, щоб перемаркірування (зміну маркірування) зробив ви­робник (постачальник) або відмовитися від прийняття товарів.

Порядок і терміни приймання товарів за якістю передбачаються догово­ром або спеціальними нормативними документами.

Ціни і порядок розрахунків. У договорі постачання повинні передбача­тися ціни і порядок розрахунків за товари.

Ціни на товари встановлюється угодою сторін. У передбачених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, розцінки, ставки і т.п.), що вста­новлюються або регулюються уповноваженими на те державними органа­ми. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умо­вах, передбачених договором або у встановленому законом порядку.

Порядок і форми оплати (розрахунків) за товари, що реалізуються, ви­значаються в договорі за угодою сторін. До переходу до ринкових відносин оплата за товар постачальникам проводилася, як правило, після його отри­мання покупцем (акцептна форма розрахунків).

У початковий період перебудови в основному практикувалася поперед­ня оплата постачальнику покупцем товару, надалі найбільшого поширення набула часткова попередня оплата за поставлений товар, коли покупець оп­лачує заздалегідь не менше 50% суми постачання, іншу суму - після отриман­ня або реалізації товару. Вказані форми розрахунків пояснюються взаємною фінансовою неплатоспроможністю оптових, роздрібних і промислових під­приємств. Більш зручною і переважною в фінансовому відношенні формою розрахунків за товар, що поставляється, для покупців є оплата після реаліза­ції товару. У цьому випадку сторонами в договорі може бути обумовлений термін реалізації, після закінчення якого покупець зобов'язаний розрахува­тися з постачальником.