Розрахунки чеками

Розрахунковий чек містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) обслуговуючому його банку на перерахування вказаної в чеку суми грошей з його рахунку на рахунок одержувача коштів (чекодержателя). Дана форма розрахунків в останні роки все ширше використовується при одногородніх розрахунках (особливо для розрахунків з транспортними ор­ганізаціями).

Розрізнюють чеки з лімітованих і нелімітованих чекових книжок. Лімі­товані чекові книжки видаються для розрахунків тільки з одним постачаль­ником або підрядчиком. Сума ліміту і термін дії книжки повинні бути обме­жені.

При надходженні товарів (наданні послуг) платник виписує чек з книж­ки і передає його представнику постачальника або підрядчика, який стає чекодержателем. Чекодержатель представляє виписаний чек в свою установу банку, як правило, на наступний день після виписки для зарахування грошей на його розрахунковий рахунок.

Розрахунки в порядку планових платежів

Розрахунки в порядку планових платежів проводять в тих випадках, коли між постачальниками і покупцями склалися стійкі господарські і розрахун­кові відносини, а постачання носить регулярний характер. Суть даної форми полягає в тому, що покупець оплачує товар рівними сумами в терміни, вста­новлені угодою між ним і постачальниками (як правило, не рідше, ніж через 5 днів). Розрахункові документи при даній формі розрахунків можуть ви­писуватися як одержувачем (платіжні доручення-вимоги), так і платником (доручення, чеки). Сторони періодично уточнюють стан розрахунків і на ос­нові фактичної поставки товарів проводять перерахунок. Розрахунки уточ­нюють один раз на 5, 10 або 15 днів, але не рідше ніж через 30 днів.

Розрахунки в порядку планових платежів дозволяють значно зменшити обсяг облікової і фінансової роботи, оскільки відпадає необхідність контро­лю за оплатою кожного окремого платіжного документа.

Розрахунки з використанням векселів і засновані на заліку взаємних вимог

При вексельній оплаті отриманих ресурсів або продукції, що продається (виконаних робіт, наданих послуг), можуть використовуватися прості і пере­відні векселі.

Простий вексель - письмове боргове грошове зобов'язання однієї сторо­ни (векселедавця) сплатити певну суму грошей по настанні терміну платежу іншій стороні (векселедержателю) по проведених торгових операціях або за виконані роботи (надані послуги). У ньому вказують місце і дату видачі, суму зобов'язання загалом або виділення зобов'язань по оплаті процентів, термін і місце платежу, найменування одержувача, підпис векселедавця.

Перевідний вексель (тратта) виписується кредитором (трасантом) і мі­стить наказ дебітору (трасату) сплатити вказану у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред'явнику. Цей документ перетворюється на боргове зобов'язання після його акцепту трасатом. За допомогою передавального напису (індосаменту) вексель може використовуватися неодноразово, тим самим виконуючи функцію універсального кредитно-розрахункового доку­мента. Використання тратт істотно прискорює оборот коштів і облік (дисконтування) векселів у банках. Векселедержатель за допомогою індоса­менту передає вексель банку до настання терміну платежу і отримує вексель­ну суму за вирахуванням облікового процента на користь банку, який нази­вається дисконтом.

Неоплачені в термін векселі вважаються відмовними. Для офіційного за­доволення неотримання платежу за векселем у встановлений термін вексель опротестовують в нотаріальній конторі по місцю знаходження платника до 12 год. дня, що наступає через день після закінчення терміну платежу.

Після того, як вексель опротестований, подають позов у суд на погашен­ня боргових зобов'язань векселедавцями та індосантами, які несуть солідар­ну відповідальність за зобов'язаннями.

При розрахунках, основаних на заліку взаємних вимог, вимоги і зобов'язання боржників і кредиторів один до одного гасяться в рівновеликих сумах і лише на різницю проводиться платіж у встановленому порядку. Взаємні роз­рахунки можуть бути разовими і постійними, між двома організаціями або їх групою. Терміни і порядок розрахунків встановлюються за угодою сторін між організаціями за узгодженням з установою банку.