- •Студентові
- •1. Цикл "Нелінійні властивості фізичного маятника" Мета циклу
- •Склад циклу
- •Загальна теоретична частина
- •Опис програмних засобів
- •1.1.2. Сценарій роботи
- •Xlabel('Час (в періодах малих власних коливань)','FontSize',12);
- •Xlabel('Кут у градусах','FontSize',12); ylabel('Швидкість','FontSize',12);
- •1.1. Залежність частоти власних коливань маятника від їх амплітуди
- •1.1.1. Мета роботи
- •1.1.3. Теоретична частина. Неізохронність власних коливань. Скелетні криві
- •Xlabel('Відносна частота власних коливань')
- •Xlabel('Відносна частота власних коливань')
- •1.1.4. Контрольні запитання
- •1.2. Амплітудно-частотні характеристики маятника
- •1.2.1. Мета роботи
- •1.2.2. Сценарій роботи
- •1.2.3. Теоретична частина. Амплітудно-частотні характеристики маятника
- •Xlabel('Відносна частота збудження'), ylabel('Амплітуда (градуси)')
- •1.2.4. Завдання
- •1.2.5. Методичні вказівки до виконання
- •1.2.6. Контрольні запитання
- •1.3. Випрямний ефект маятника при вібрації точки його підвісу
- •1.3.1. Мета роботи
- •1.3.2. Сценарій роботи
- •1.3.3. Теоретична частина. Випрямний ефект
- •1.3.4. Завдання
- •1.3.5. Контрольні запитання
- •1.4. Параметричні коливання маятника при вертикальній вібрації точки його підвісу
- •1.4.1. Мета роботи
- •1.4.2. Сценарій роботи
- •1.4.3. Теоретична частина. Параметричні коливання маятника
- •1.4.4. Завдання
- •1.4.5. Методичні вказівки до виконання
- •1.4.6. Контрольні запитання
- •2. Цикл "Динаміка гіроскопів" Вступ
- •2.1. Поводження симетричного зрівноваженого гіроскопа
- •2.1.1. Мета роботи
- •2.1.2. Сценарій роботи
- •2.1.3. Теоретична частина
- •2.1.3.1. Вільний рух сзг
- •2.1.3.2. Рух сзг під дією сталого моменту сил
- •2.1.3.3. Вплив тертя на рух сзг
- •2.1.4. Опис програмних засобів
- •2.1.5. Завдання
- •2.1.6. Методичні вказівки до виконання
- •2.1.7. Контрольні запитання
- •2.2. Поводження гіромаятника
- •2.2.1. Мета роботи
- •2.2.2. Сценарій роботи
- •2.2.3. Теоретична частина
- •2.2.3.1. Вільний рух гіромаятника
- •2.2.3.2. Вплив тертя на поводження гіромаятника
- •2.2.4. Опис програмних засобів
- •Xlabel('Час (с)','Fontsize',12)
- •2.2.5. Завдання
- •2.2.6. Методичні вказівки до виконання
- •2.2.7. Контрольні запитання
- •2.3. Поводження гіроскопа у кардановому підвісі
- •2.3.1. Мета роботи
- •2.3.2. Сценарій роботи
- •2.3.3. Теоретична частина
- •2.3.3.1. Вільний рух гкп
- •2.3.3.2. Вплив тертя на вільний рух гкп
- •2.3.3.3. Рух гкп під дією сталих моментів сил
- •2.3.3.4. Вплив тертя на рух гкп під дією сталих моментів сил
- •2.3.3.5. Рух гкп під дією гармонічно змінюваних моментів сил
- •2.3.4. Опис програмних засобів
- •If isempty(sname)
- •2.3.5. Завдання
- •2.3.6. Методичні вказівки до виконання
- •2.3.7. Контрольні запитання
- •3. Цикл "Динаміка приладів орієнтації на рухомій основі" Вступ
- •3.1. Поводження двоступеневого гірокомпаса на рухомій основі
- •3.1.1 Мета роботи
- •3.1.2. Теоретична частина
- •3.1.2.1. Вільний рух дгк
- •3.1.2.2. Рух дгк при кутовій вібрації
- •3.1.3. Опис програмного забезпечення
- •3.1.4. Завдання
- •3.1.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.1.6. Контрольні запитання
- •3.2. Поводження гіроскопа напрямку на рухомій основі
- •3.2.1 Мета роботи
- •3.2.2 Теоретична частина
- •3.2.2.1. Гкп на обертовій основі під впливом моментів сил тертя
- •3.2.2.2. Дрейфи гкп при хитавиці основи
- •3.2.2.3. Віражна похибка гіроскопу напрямку
- •3.2.2.4. Похибка гн за хитавиці
- •3.2.3. Опис програмного забезпечення
- •Gn_po_precession
- •3.2.4. Завдання
- •3.2.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.2.6. Контрольні запитання
- •3.3. Поводження гіромаятника на рухомій основі
- •3.3.1. Мета роботи
- •3.3.2 Теоретична частина
- •3.3.2.1. Вільний рух гіромаятника
- •3.3.2.2. Балістична похибка гм
- •3.3.3. Опис програмного забезпечення
- •3.3.4. Завдання
- •3.3.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.3.6. Контрольні запитання
- •3.4. Поводження маятникового гірокомпаса на рухомій основі
- •3.4.1. Мета роботи
- •3.4.2 Теоретична частина
- •3.4.2.1. Вільний рух маятникового гірокомпаса
- •3.4.2.2. Балістична похибка. Умова незбурності
- •3.4.3. Опис програмного забезпечення
- •Xlabel('Час, хвилини','Fontsize',12), legend('швидкісна',' балістична',0)
- •3.4.4. Завдання
- •3.4.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.4.6. Контрольні запитання
- •Додаток. Зразок звіту з лабораторної роботи
- •1. Мета лабораторної роботи
- •2. Лабораторна установка
- •3. Теоретичні відомості
- •4. Завдання 1
- •4.1. Результати експериментального дослідження
- •4 .2. Аналіз і висновки
- •Xlabel('Період t_0, хвилини')
- •5. Завдання 2
- •5.1. Результати експериментального дослідження
- •5.2. Аналіз і висновки
- •Загальні висновки
- •3. Цикл "Динаміка приладів орієнтації на рухомій основі" 84
- •3.1. Поводження двоступеневого гірокомпаса на рухомій основі 85
- •3.2. Поводження гіроскопа напрямку на рухомій основі 96
- •3.3. Поводження гіромаятника на рухомій основі 116
- •3.4. Поводження маятникового гірокомпаса на рухомій основі 128
3.2.2.4. Похибка гн за хитавиці
При хитавиці основи система горизонтальної корекції також буде збурюватися (або кінематично, або силами інерції). В результаті це може також привести до додаткових похибок гіроскопа напрямку.
З рис. 3.15 у загальному випадку матимемо:
;
;
.
Якщо припустити кути тангажа і крену , а також усі кутові швидкості малими, то у першому наближенні можна вважати:
;
;
.
Обмежимось врахуванням дії моменту міжрамкової пропорційної системи корекції, нехтуючи рештою моментів сил по осях підвісу. Тоді азимутальний дрейф гіроскопа напрямку можна визначити, як і раніше, з співвідношення
, (3.63)
яке випливає з першого рівняння (3.28).
Розглянемо частковий випадок, коли хитавиця здійснюється лише навколо поздовжньої осі літака, тобто тільки з куту крена
. (3.64)
Для визначення закону змінювання куту
використаємо третє з співвідношень
(3.57). Матимемо
. (3.65)
Визначення
здійснимо
за допомогою другого рівняння (3.27), яке
подамо у виді
.
Частинний розв’язок цього рівняння має вид
. (3.66)
Використовуючи (3.65) і (3.66) у (3.63), отримаємо:
.
(3.67)
Одержаний вираз азимутального дрейфу гіроскопа напрямку дещо нагадує винайдений раніше дрейф (3.62) цього приладу при віражі. Але є й важливі відмінності.
По-перше, дрейф при креновій хитавиці
суттєво залежить від куту
між головною віссю гіроскопа і поздовжньою
віссю літака. Якщо вісь хитавиці
збігається з напрямом головної осі
гіроскопа, або перпендикулярна їй,
азимутальний дрейф гіроскопа напрямку
через момент горизонтальної корекції
відсутній. Найбільшого значення цей
азимутальний дрейф набуває у випадках,
коли вісь хитавиці складає кут
з віссю гіроскопа. Це максимальне
значення визначається формулою:
.
(3.68)
По-друге, залежність дрейфу від питомої
швидкості корекції
є дещо іншою. При слабкій корекції (
)
дрейф можна визначити формулою
,
при сильній
(
),
він наближено дорівнює
.
З цього випливає, що якщо корекція є
слабкою, збільшення інтенсивності
корекції збільшує дрейф, а коли
інтенсивність корекції є значною, тобто
корекція стає сильною, подальше її
збільшення приводить до зменшення
дрейфу. Отже, існує певне значення
питомої швидкості корекції, при якому
дрейф є максимальним за значенням.
Неважко впевнитися, що це оптимальне
значення дорівнює частоті хитавиці
,
а максимально можливе значення дрейфу
дорівнює
.
3.2.3. Опис програмного забезпечення
Моделювання поводження ГКП та ГН здійснюється за допомогою програми (для середовища Matlab), яка здійснює чисельне інтегрування прецесійних рівнянь (3.27) і (3.28).
Комплекс програм моделювання поводження ГКП при русі основи і дії моментів сил тертя і горизонтальної корекції складається з головної програми Vypryam_efect_GN, і процедур GN_PO_precession та Ug_Dv_Ob.
Головна (керувальна) програма Vypryam_efect_GN.m виконує наступні дії:
– присвоювання чисельних значень параметрам руху основи, гіроскопа і діючих моментів;
– підготовка (обчислення) початкових значень відносних координат гіроскопа по прийнятих початкових значень опорних його координатах;
– звернення до процедури ode45 чисельного інтегрування диференційних рівнянь, яка, у свою чергу, звертається до процедури GN_PO_precession, яка обчислює праві частини прецесійних рівнянь гіроскопа, приведених до форми Коші;
– виведення графіків одержаних результатів і їх текстове оформлення.
Процедура GN_PO_precession враховує два види моментів сил, що діють на гіроскоп, - моменти сил в’язкого тертя по осях підвісу і момент міжрамкової горизонтальної корекції. Обидві попередні програми спираються на використання процедури Ug_Dv_Ob, яка обчислює поточні значення кутів повороту основи відносно опорної системи координат і проекції кутової швидкості основи на осі, пов’язані з основою. При цьому закони змінювання у часі кутів повороту основи прийняті наступними:
;
;
,
що дозволяє досліджувати вплив хитавиці з усіх трьох кутів і обертання основи навколо вертикальної осі і навколо поздовжньої осі основи.
Схема взаємодії програм наведена нижче.
