- •Студентові
- •1. Цикл "Нелінійні властивості фізичного маятника" Мета циклу
- •Склад циклу
- •Загальна теоретична частина
- •Опис програмних засобів
- •1.1.2. Сценарій роботи
- •Xlabel('Час (в періодах малих власних коливань)','FontSize',12);
- •Xlabel('Кут у градусах','FontSize',12); ylabel('Швидкість','FontSize',12);
- •1.1. Залежність частоти власних коливань маятника від їх амплітуди
- •1.1.1. Мета роботи
- •1.1.3. Теоретична частина. Неізохронність власних коливань. Скелетні криві
- •Xlabel('Відносна частота власних коливань')
- •Xlabel('Відносна частота власних коливань')
- •1.1.4. Контрольні запитання
- •1.2. Амплітудно-частотні характеристики маятника
- •1.2.1. Мета роботи
- •1.2.2. Сценарій роботи
- •1.2.3. Теоретична частина. Амплітудно-частотні характеристики маятника
- •Xlabel('Відносна частота збудження'), ylabel('Амплітуда (градуси)')
- •1.2.4. Завдання
- •1.2.5. Методичні вказівки до виконання
- •1.2.6. Контрольні запитання
- •1.3. Випрямний ефект маятника при вібрації точки його підвісу
- •1.3.1. Мета роботи
- •1.3.2. Сценарій роботи
- •1.3.3. Теоретична частина. Випрямний ефект
- •1.3.4. Завдання
- •1.3.5. Контрольні запитання
- •1.4. Параметричні коливання маятника при вертикальній вібрації точки його підвісу
- •1.4.1. Мета роботи
- •1.4.2. Сценарій роботи
- •1.4.3. Теоретична частина. Параметричні коливання маятника
- •1.4.4. Завдання
- •1.4.5. Методичні вказівки до виконання
- •1.4.6. Контрольні запитання
- •2. Цикл "Динаміка гіроскопів" Вступ
- •2.1. Поводження симетричного зрівноваженого гіроскопа
- •2.1.1. Мета роботи
- •2.1.2. Сценарій роботи
- •2.1.3. Теоретична частина
- •2.1.3.1. Вільний рух сзг
- •2.1.3.2. Рух сзг під дією сталого моменту сил
- •2.1.3.3. Вплив тертя на рух сзг
- •2.1.4. Опис програмних засобів
- •2.1.5. Завдання
- •2.1.6. Методичні вказівки до виконання
- •2.1.7. Контрольні запитання
- •2.2. Поводження гіромаятника
- •2.2.1. Мета роботи
- •2.2.2. Сценарій роботи
- •2.2.3. Теоретична частина
- •2.2.3.1. Вільний рух гіромаятника
- •2.2.3.2. Вплив тертя на поводження гіромаятника
- •2.2.4. Опис програмних засобів
- •Xlabel('Час (с)','Fontsize',12)
- •2.2.5. Завдання
- •2.2.6. Методичні вказівки до виконання
- •2.2.7. Контрольні запитання
- •2.3. Поводження гіроскопа у кардановому підвісі
- •2.3.1. Мета роботи
- •2.3.2. Сценарій роботи
- •2.3.3. Теоретична частина
- •2.3.3.1. Вільний рух гкп
- •2.3.3.2. Вплив тертя на вільний рух гкп
- •2.3.3.3. Рух гкп під дією сталих моментів сил
- •2.3.3.4. Вплив тертя на рух гкп під дією сталих моментів сил
- •2.3.3.5. Рух гкп під дією гармонічно змінюваних моментів сил
- •2.3.4. Опис програмних засобів
- •If isempty(sname)
- •2.3.5. Завдання
- •2.3.6. Методичні вказівки до виконання
- •2.3.7. Контрольні запитання
- •3. Цикл "Динаміка приладів орієнтації на рухомій основі" Вступ
- •3.1. Поводження двоступеневого гірокомпаса на рухомій основі
- •3.1.1 Мета роботи
- •3.1.2. Теоретична частина
- •3.1.2.1. Вільний рух дгк
- •3.1.2.2. Рух дгк при кутовій вібрації
- •3.1.3. Опис програмного забезпечення
- •3.1.4. Завдання
- •3.1.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.1.6. Контрольні запитання
- •3.2. Поводження гіроскопа напрямку на рухомій основі
- •3.2.1 Мета роботи
- •3.2.2 Теоретична частина
- •3.2.2.1. Гкп на обертовій основі під впливом моментів сил тертя
- •3.2.2.2. Дрейфи гкп при хитавиці основи
- •3.2.2.3. Віражна похибка гіроскопу напрямку
- •3.2.2.4. Похибка гн за хитавиці
- •3.2.3. Опис програмного забезпечення
- •Gn_po_precession
- •3.2.4. Завдання
- •3.2.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.2.6. Контрольні запитання
- •3.3. Поводження гіромаятника на рухомій основі
- •3.3.1. Мета роботи
- •3.3.2 Теоретична частина
- •3.3.2.1. Вільний рух гіромаятника
- •3.3.2.2. Балістична похибка гм
- •3.3.3. Опис програмного забезпечення
- •3.3.4. Завдання
- •3.3.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.3.6. Контрольні запитання
- •3.4. Поводження маятникового гірокомпаса на рухомій основі
- •3.4.1. Мета роботи
- •3.4.2 Теоретична частина
- •3.4.2.1. Вільний рух маятникового гірокомпаса
- •3.4.2.2. Балістична похибка. Умова незбурності
- •3.4.3. Опис програмного забезпечення
- •Xlabel('Час, хвилини','Fontsize',12), legend('швидкісна',' балістична',0)
- •3.4.4. Завдання
- •3.4.5. Методичні вказівки до виконання
- •3.4.6. Контрольні запитання
- •Додаток. Зразок звіту з лабораторної роботи
- •1. Мета лабораторної роботи
- •2. Лабораторна установка
- •3. Теоретичні відомості
- •4. Завдання 1
- •4.1. Результати експериментального дослідження
- •4 .2. Аналіз і висновки
- •Xlabel('Період t_0, хвилини')
- •5. Завдання 2
- •5.1. Результати експериментального дослідження
- •5.2. Аналіз і висновки
- •Загальні висновки
- •3. Цикл "Динаміка приладів орієнтації на рухомій основі" 84
- •3.1. Поводження двоступеневого гірокомпаса на рухомій основі 85
- •3.2. Поводження гіроскопа напрямку на рухомій основі 96
- •3.3. Поводження гіромаятника на рухомій основі 116
- •3.4. Поводження маятникового гірокомпаса на рухомій основі 128
3.3.2.1. Вільний рух гіромаятника
Розглянемо рух гіромаятника в наступних умовах:
1) рух основи по поверхні Землі відбувається рівномірно
; (3.72)
2) по осях підвісу діють тільки моменти
сил тертя, пропорційні кутовим швидкостям
і
:
;
.
(3.73)
Позначаючи
;
,
(3.74)
приведемо рівняння руху гіромаятника до виду
. (3.75)
де
і
-
незмінні величини.
Положення рівноваги гіромаятника
визначиться частинним розв’язком
системи (3.75), обумовленим наявністю в
правих частинах постійних членів
і
:
;
,
(3.76)
з врахуванням позначень (3.71).
Швидкісна похибка визначається співвідношенням
.
(3.77)
Інакше кажучи, вектор кінетичного моменту гіромаятника, нерухомо встановленого на обертовій Землі, відхиляється від вертикалі до півночі у площині меридіана.
Далі розглянемо перехідний процес, тобто процес переходу осі ротора гіромаятника з довільного в усталене положення, яке визначається рівностями (3.76). Нехай і - відхилення головної осі гіромаятника від положення рівноваги:
;
.
(3.78)
Рис. 3.18. Розташування
векторів
,
в усталеному положенні
Рівняння руху (3.75) у нових координатах і матимуть вигляд однорідних диференціальних рівнянь.
. (3.79)
Задля спрощення покладемо
.
(3.80)
У цьому випадку для розв’язку системи (3.79) можна застосувати компресію рівнянь.
Вводячи комплексну змінну
,
(3.81)
перейдемо від системи (3.79) до одного рівняння першого порядку
.
(3.82)
Розв’язок (3.82) можна записати так:
.
(3.83)
Нехай початкові умови описуються співвідношеннями
,
тобто
.
(3.84)
У цьому випадку, підставляючи їх у (3.82) і визначаючи сталу інтегрування, розв’язок (3.83) можна представити у формі
,
(3.85)
де
;
;
;
.
На
рис. 3.19 зображена траєкторія вершини
гіромаятника при погляді зверху, що
відповідає перехідному процесові,
описаним виразом (3.17). Неважко бачити,
що
являє собою вектор початкове положенням
гіромаятника,
-
вектор усталеного її положення,
– вектор початкового положення щодо
установленого;
характеризує інтенсивність
зменшення радіуса-вектора спирали,
–
кутову швидкість обертання радіуса-вектора
вершини гіромаятника навколо установленого
її положення.
Рис. 3.19. Траєкторія
вершини гіромаятника (перехідний процес,
)
Запишемо і більш розлого, врахувавши раніше позначення (3.70) і (3.74)
(3.86)
Через те, що завжди
;
;
;
,
знаки величини , яка визначає напрямок обертання вершини гіроскопа навколо її установленого положення, залежать від знака "маятниковості" ( ) і кінетичного моменту ( ), а знак величини визначається лише знаком "маятниковості".
