4. Підпільно-партизанська боротьба із загарбниками

У Кіровограді було 2 підпільно-диверсійні групи – ім. К. Ворошилова та ім. С. Кірова. Підпільники розповсюджували листівки, допомагали визволенню із німецьких в'язниць, здійснювали диверсії на заводах. Група ім. К.Ворошилова мала свої підрозділи в селах Кіровоградського, Великовисківського, Компаніївського, Аджамського, Єлисаветградківського та інших районів. За час своєї діяльності її члени організували 682 диверсійні акти, знищили 1600 гітлерівців, 72 паровози, 8 літаків, 96 авіамоторів, 11 танків, 2887 автомашин, кілька баз із пальним. Підпільно-диверсійні групи діяли і в Олександрії. На південному заході області підпільники Гайворонщини влаштовували диверсії на залізницях, розповсюджували листівки, допомагали партизанам Прибужжя. Молодіжним підпіллям Красногірки (група «Спартак») і сусідніх сіл передано в 1942-1943 роках партизанам 50 гвинтівок, 2 кулемети, понад 200 гранат, вибухівку, виведено з ладу млин, 2 молотарки, десятки одиниць сільгоспінвентаря. Вони брали участь у операціях по знищенню гітлерівців і українців-поліцаїв. «Спартаківці» були схоплені і страчені. У партизансько-підпільній боротьбі проти ворога полягли смертю хоробрих юні месники Ф.Шепель, Я.Матвієнко, І.Юрченко, І.Коваленко з Олександрівського району. У березні 1943 року почали видаватись газета підпільного обкому КП(б)У «За Радянську Батьківщину». У цей період через 12 районів області пройшло партизанське з'єднання під командуванням М.Наумова. Протягом травня-серпня партизанськими загонами Кіровоградщини знищено 46 ворожих ешелонів.

За даними співробітників Кіровоградського краєзнавчого музею, на території краю у роки війни діяло підпілля УПА, найміцніші осередки якого були створені в Олександрії та Новоукраїнці. Вони займались переважно пропагандистською роботою, інформували націоналістичне керівництво і газети про стан справ у області.

Робота з документом.

Звіт командування загону (ком. Карпеченко о. В.) Про його бойову діяльність

20 Грудня 1943 р.

За период с мая по декабрь 1943 г. партизанский отряд (ком. Карпеченко О. В.) проделал следующую работу по борьбе против немецко-фашистских захватчиков. В мае разбито три автомашины и убито три полицейских. В июне пущен под откос фашистский поезд с военным грузом; разбит паровоз, 18 вагонов — движение на железной дороге было задержано на 13 час. Была подорвана железная дорога, в результате чего было убито 3 охранника железной дороги (около Диковского разъезда). В июне же был убит староста и шпион гестапо.

В июле были пущены под откос 6 фашистских поездов с разными военными грузами, вследствие чего было уничтожено 6 паровозов и около 73 вагонов врага; было задержано движение поездов на 72 час. на участке Знаменка-Кировоград, Знаменка-Бобринск. В июле было убито 7 шпионов и гестаповец из с. Гутницкая (там стоял отряд гестаповцев и оттуда рассылали шпионов по другим селам).

В августе пущено под откос 11 фашистских поездов, уничтожено 11 паровозов и около 132 вагонов. Задержано движение поездов на 218 час. В октябре было подбито и сожжено три автомашины.

Таким образом, отрядом пущено под откос за все время 17 поездов, уничтожено – 18 паровозов, 203 вагона с разным военным грузом, убито около 70 солдат и офицеров немецко-фашистской армии и гестаповцев. Вели 7 раз бой с карательными фашистскими отрядами.

Во время прорыва фашистского фронта частями РККА в нашем районе деятельности отряд вместе с другими отрядами совместно с 31-ой танковой бригадой полковника Новикова участвовал в разгроме немецкого обоза под Дмитровским лесничеством, в боях по взятию сел: Дмитровки, Васино, Водяно и г. Знаменка. В боях за вышеуказанные села наш отряд участвовал десантом на танках и от частей Красной Армии получил отличную оценку. Наш отряд летом 1943 г. оказал огромную помощь в приеме и в дальнейшей работе десантным группам: группе, которой командовал Камыш, группе Сутулова, группе Зайченко и группе Иванкова.

Ко дню прихода частей Красной Армии наш отряд состоял из 80 чел. и располагал 2 пулеметами, 13 автоматами, 60 винтовками, 1 противотанковым ружьем Симонова. Имена людей, которые героически участвовали в борьбе против немецко-фашистских захватчиков, навсегда будут жить в сердцах советского народа: Капитанов Алексей Георгиевич (подрывник), гвардии капитан Дерябин Сергей Михайлович (командир взвода, а потом начальник штаба), Патрикеев Александр Тимофеевич (командир взвода), Московский Александр Михайлович, Филиппов Василий Николаевич, Продан Федор Николаевич, Харитоненко Николай Афанасьевич, Саблин Иван Иванович, Марченко Иван Иванович, Карпов Иван Иванович (врач отряда), Архипенко Николай Иванович и многие другие. В отряде участвовал преданный сын партии Ленина и Советской Родины – сын секретаря Президиума Верховного Совета СССР – Горкин Юрий Александрович.

Командир партизанского отряда Карпеченко.

Комиссар партизанского отряда Джатиев.

Ф. 429, оп. 3, спр. 89, арк. 11-13. Оригінал.

Вчитель.

- Про який період Великої Вітчизняної війни розповідається в документі?

- Як, на вашу думку, могла відобразитися діяльність партизанських загонів на житті цивільного населення?