3.5. Фінансовий контроль, його сутність, види, форми і методи

3.5.1. Сутність фінансового контролю

Контроль стану економіки, розвитку соціально-економічних процесів в суспільстві, є важливою сферою управлінської діяльності. Однією з ланок системи контролю виступає фінансовий контроль. Його значення полягає в сприянні успішній реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесів формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах і ланках.

Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів. Вона визначає призначення і зміст фінансового контролю. Разом з тим зміст контролю, його спрямованість змінюються залежно від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин в суспільстві. Так, розширення господарських прав підприємства, їх самостійності в здійсненні фінансової діяльності, поява різних організаційно-правових форм підприємництва значно збагачує зміст фінансового контролю.

Фінансовий контроль – це сукупність дій і операцій по перевірці фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб’єктів господарювання і управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації.

Для здійснення фінансового контролю створюються особливі контрольні органи. Їх права, обов’язки і відповідальність строго регламентовані, у тому числі і в законодавчому порядку.

Система фінансового контролю в розвинених західних державах в цілому однотипна і включає наступні елементи:

• відомство головного ревізора-аудитора (рахункова палата) з підпорядкуванням безпосередньо парламенту або президенту країни. Головна мета цього відомства – загальний контроль за витрачанням державних коштів;

• податкове відомство з підпорядкуванням президенту, уряду або міністерству фінансів, контролююче надходження в казну податкових доходів;

• контролюючі структури у складі державних відомств, що здійснюють перевірки і ревізії підвідомчих установ;

• недержавні служби контролю, що здійснюють на комерційній основі перевірку достовірності звітної документації і законності фінансових операцій;

• служби внутрішнього контролю, основне завдання яких – зниження витрат, оптимізація фінансових потоків і збільшення прибутку.

У державах тоталітарного типу форми організації і мета фінансового контролю підпорядковані інтересам правлячої адміністрації. Державний контроль носить глобальний і повсюдний характер і переслідує часто фіскальні цілі.

У країнах з перехідною економікою, економіко-правова організація фінансового контролю має специфічні риси. Такі держави поступово створюють правову основу для організації фінансового контролю:

До складу органів, що здійснюють фінансовий контроль в Україні входять:

• Рахункова палата Верховної Ради України;

• Контрольно-ревізійна служба;

• Державне казначейство;

• Державна податкова служба;

• Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку;

• Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

• Аудиторська палата і аудиторські фірми ;

• Державний митний комітет;

• Інші.

Світова спільнота на основі багаторічного досвіду розробила основні принципи організації фінансового контролю. До них відносяться такі універсальні принципи:

• незалежність - не враховуються матеріальна чи моральна

зацікавленість перевіряючого;

• гласність- результати перевірок публікуються для широкого загалу;

• превентивність – фінансовий контроль має попереджувальний характер;

• дієвість – за результатами контрольної перевірки завжди вживаються відповідні заходи;

• регулярність - контроль проводиться з певною періодичністю;

• об`єктивність – контроль проводиться згідно з вимогами чинного законодавства;

• всеохоплюючий характер – при можливості фінансовий контроль має охоплювати всі сторони фінансово-господарської діяльності.

Фінансовий контроль як область контролю, зв’язана з використанням вартісних категорій, має певну сферу застосування і відповідну цільову спрямованість. Об’єктом фінансового контролю є грошові, розподільні процеси при формуванні і використанні фінансових ресурсів, зокрема у формі фондів грошових коштів на всіх рівнях і ланках економіки.

Безпосереднім предметом перевірок виступають такі фінансові (вартісні) показники як прибуток, доходи, податки, рентабельність, собівартість, оборотні кошти, відрахування на різні цілі і фонди. Ці показники мають синтетичний характер, тому контроль за їх виконанням, динамікою, тенденціями охоплює всі сторони виробничої, господарської і комерційної діяльності об’єднань, підприємств, установ, а також механізм фінансово-кредитних взаємозв’язків.

Сферою фінансового контролю є практично всі операції, що здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні операції тощо).