14.2. Міжнародний фінансовий ринок і його структура

Міжнародний фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів між національними фінансовими ринками. Інтеграція ринків окремих країн розпочалася в середині 60-х років 20-го сторіччя і проявлялася в зміцненні зв’язків, розширенні контактів між національними фінансовими ринками, їх прогресуючому переплетінні.

Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства і одержання від цих операцій певного доходу.

Головною функцією міжнародного фінансового ринку є забезпечення можливості швидкого залучення фінансових коштів у різних формах на наднаціональному рівні на вигідних умовах. Це значно розширює можливості кожної країни і сприяє вирівнюванню економічного розвитку країн.

Розвиток процесу інтеграції національних фінансових ринків поступово привів до початку їх глобалізації, яка проявилася у виникненні й швидкому зростанні світової фінансової системи, де циркулюють валютні, кредитні та інші фінансові ресурси. Ринки різних країн, де можна мобілізувати кошти, не тільки взаємодіють, але й залежать один від одного. Взяті в сукупності, вони розвиваються в глобальну цілісну систему, яка об’єднана спільними умовами функціонування і закономірностями еволюції.

В нинішній час міжнародний фінансовий ринок є глобальною системою акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн на принципах ринкової конкуренції.

Сучасний процес глобалізації національних фінансових ринків розвивається в умовах формування таких великих інституційних інвесторів як пенсійні й страхові фонди, інвестиційні компанії, взаємні фонди та ін. Цей процес відбувається під впливом таких чинників:

• інтенсивного впровадження електронних технологій, комунікаційних засобів та інформатизації;

• розширення кількості і обсягів цінних паперів;

• посилення ролі фінансових ринків як основного механізму перерозподілу фінансових ресурсів як у національному так і в глобальному масштабі;

• впливу приватизаційних процесів на потенційну пропозицію цінних паперів.

Проте тенденція до глобалізації не означає зникнення національних фінансових ринків.

По організаційній структурі міжнародний фінансовий ринок – це сукупність уповноважених банків, брокерських фірм, валютних бірж, транснаціональних компаній та інших юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність та впливають на нього.

Міжнародний (світовий) фінансовий ринок поділяється на централізований та децентралізований. Централізований фінансовий ринок представлений валютними біржами ( його також називають біржовим ринком). На децентралізованому (позабіржовому) світовому ринку торгівля повністю децентралізована і здійснюється переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні системи, телефоном.

Міжнародний фінансовий ринок поділяється на такі сегменти: валютний ринок, кредитний ринок і ринок цінних паперів. У зв’язку з тим, що кредити та інвестиції поділяються за терміном реалізації майнових прав на короткі (до одного року) і тривалі, то виникають і такі сегменти, як ринок грошей і ринок капіталів.

Валютний ринок – найбільший за величиною сегмент міжнародного фінансового ринку. Об’єктом купівлі-продажу на ньому є валюта, термін реалізації майнових прав на яку не перевищує року. Валютний ринок стрімко розвивається в зв’язку з виникненням новітніх інформаційних технологій та сучасних засобів телекомунікації. Він працює цілодобово і розширюється територіально.

Суб’єктами валютних відносин є: національні й комерційні банки, казначейства, валютні біржі та валютні відділи товарних і фондових бірж, юридичні й фізичні особи.

Міжнародний кредитний ринок – ринок індивідуалізованих боргових зобов’язань. Основний дохід банків від операцій за кордоном формується за рахунок надання кредитів.

Міжнародний кредит - це переміщення позичкових капіталів з одних країн в інші на умовах оплати та повернення у визначені строки. В цих відносинах кредитор і позичальник є резидентами різних країн.

Міжнародні кредити поділяються на банківські, фірмові, урядові, міжнародних організацій. Такий поділ залежить від того, яка особа надає позичку.

Банківські кредити становлять найбільшу частку міжнародного кредитного ринку. В цих відносинах однією із сторін є банк.

Особливе місце на міжнародному кредитному ринку займають кредити міжнародних фінансових інститутів. Такі кредити надаються через МВФ, СБ, ЄБРР, регіональні банки розвитку та ін.

Міжнародний ринок цінних паперів – це ринок, на якому здійснюється переміщення фінансових зобов’язань та інструментів у вигляді цінних паперів за межі країни шляхом купівлі – продажу з метою отримання прибутку. Цей сегмент міжнародного фінансового ринку є сферою міжнародного інвестування. До цінних паперів належать акції, облігації, похідні цінні папери (деривативи) , векселі, депозитні розписки.

Грошовий ринок включає валютний ринок і короткострокові боргові зобов’язання .

Ринок капіталів – це ринок зобов’язань з терміном понад один рік і довгострокових цінних паперів.