14.4. Міжнародні економічні організації та міжнародні фінансові інституції

Суб’єктами міжнародних фінансів на наднаціональному рівні є міжнародні економічні організації та міжнародні фінансові інституції. Вони забезпечують централізацію певної частини міжнародних фінансових ресурсів для забезпечення потреб світового господарства.

Діяльність міжнародних організацій пов’язана з виконанням функцій, що визначаються їхніми статутами. Вони формують грошові фонди для фінансового забезпечення виконання своїх функцій.

Міжнародні економічні організації вступають у взаємовідносини з урядами окремих країн з приводу формування власного бюджету та інших фондів. Отримані кошти використовуються для фінансування централізованих заходів, проектів, програм цих організацій, на утримання їхнього апарату та на фінансову допомогу окремим країнам.

Міжнародні фінансові інституції можуть мати взаємовідносини як з урядами , так і з суб’єктами господарювання окремих країн. Взаємовідносини з урядами складаються за двома напрямками:

1) формування статутного капіталу за рахунок внесків окремих країн;

2) кредитні взаємовідносини - надання кредитів урядам та їх погашення і

сплата процентів.

Взаємовідносини з підприємствами мають двосторонній кредитний характер.

Процеси інтеграції та глобалізації господарського життя зумовлюють посилення ролі діючих міжнародних організацій і інституцій і створення нових, що веде до підвищення рівня централізації фінансових ресурсів, збільшення їхньої маси і обсягів міжнародних фінансових потоків.

Міжнародні організації – це створені на основі міжнародного договору і статуту для виконання певних функцій об’єднання суверенних держав, які мають систему постійно діючих органів, володіють міжнародною правосуб’єктністю і засновані відповідно до міжнародного права.

Основними міжнародними економічними організаціями є Організація Об’єднаних Націй та Європейський Союз.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) заснована в 1943 р. з головною метою – підтримки миру. В сферу її діяльності входять економічні, гуманітарні, соціальні проблеми, права людини, охорона зовнішнього середовища і ін. ООН має розгалужену мережу своїх органів. Основними структурними підрозділами системи органів економічного і фінансового співробітництва в рамках ООН є три із шести головних органів, вказаних у Статуті: Генеральна Асамблея (ГА), Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) та Секретаріат.

Бюджет ООН формується за рахунок внесків країн, залежно від рівня їхнього економічного розвитку. Кошти бюджету використовуються на адміністративні та накладні витрати (38%) і фінансування міжнародних проектів та проведення різних заходів міждержавного значення (62%).

Європейський Союз (ЄС) сформувався на базі створеного в 1957 р. ЄЕС – Європейського економічного співробітництва. В основі ЄС – сформований спільний ринок капіталів, товарів, послуг, ліквідація митних бар’єрів, уніфіковане податкове законодавство, європейська валютна система тощо.

Бюджет ЄС формується за рахунок надходжень від країн Союзу. Всі доходи поділяються на дві групи: внески країн-членів ЄС та доходи бюджету ЄС. Внески країн залежать від рівня їх економічного розвитку, який відображається у виробленому ВНП. Власні доходи ЄС має від митного тарифу продуктів імпорту країн, що не являються членами ЄС і податку на додану вартість. Установлено ліміт бюджету ЄС – він не повинен перевищувати 1,2% загального обсягу ВНП Європейського Союзу.

Видатки бюджету ЄС поділяються на адміністративні (5%) та операційні

(до 95%). Операційні видатки включають фінансування сільського господарства (до 50%), структурних перетворень в економіці країн ЄС, наукових досліджень і освіти, зовнішньої діяльності – надання технічної і гуманітарної допомоги тощо.

Бюджет ЄС розробляється Європейською комісією і затверджується Європейським парламентом. Фінансове управління Європейської комісії здійснює виконання бюджету ЄС. Виконання бюджету контролюється Палатою аудиторів і Європарламентом.

Міжнародні фінансові інституції створюються на світовому і регіональному рівнях для сприяння економічному розвиткові країн-засновників цих організацій.

До числа міжнародних фінансових інститутів можна віднести: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Лондонський клуб, Паризький клуб, Генеральна угода за тарифами і торгівлею – ГАТТ і інші. Можна їх розділити на світові (МВФ, група Світового банку, Банк міжнародних розрахунків) і регіональні (Європейський банк реконструкції і розвитку – ЄБРР, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Міжамериканський банк розвитку і ін.).

Міжнародний валютний фонд – провідний світовий фінансовий інститут, що має статус спеціалізованої установи ООН. Заснований в 1944р. на міжнародній конференції ООН з валютно-фінансових питань в Бреттон-Вудсі, а розпочав свою роботу з березня 1947р. МВФ входить в систему ООН як спеціалізована установа. Штаб-квартира МВФ знаходиться у Вашингтоні.

Міжнародний валютний фонд - міжнародна валютно-кредитна організація створена для сприяння розвитку міжнародної торгівлі та валютного співробітництва шляхом встановлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх дотриманням, вдосконалення багатосторонньої системи платежів, а також для надання державам-учасницям коштів у іноземній валюті при валютних труднощах, пов’язаних із платіжними дисбалансами країн.

Капітал МВФ створений за рахунок внесків країн – членів організації. В нинішній час МВФ об’єднує майже 180 країн. Україна вступила в МВФ в 1992р. Внесок кожної країни є її квотою. Квота України становить 0,70 відсотка від загального капіталу фонду. Періодично проводиться перегляд квот, що пов’язано зі змінами рівня розвитку окремих країн і їх місця у світовій торгівлі.

Крім власного капіталу МВФ використовує позикові кошти. Діяльність МВФ охоплює кредитування, регулювання міжнародних валютних відносин, постійний контроль за світовою економікою.

Кредитні операції МВФ здійснює тільки з офіційними органами – казначействами, центральними банками, стабілізаційними фондами. Розрізняються кредити на покриття дефіциту платіжного балансу, на підтримку структурної перебудови економіки країн-членів Фонду, допомогу найбіднішим країнам. Виділення кредитів залежить від таких чинників: потреби в ресурсах для вирівнювання платіжного балансу, квоти країни та виконання вимог Фонду.

Механізм кредитування полягає в тому, що МВФ продає необхідну країні валюту за її національну валюту. Кошти надходять до центрального банку країни-позичальника і використовуються на формування валютних резервів.

Другим основним напрямом діяльності МВФ є регулювання валютних взаємовідносин. В нинішній час курси валют є не фіксованими а плаваючими, тому роль МВФ полягає в узгодженні валютної політики країн-членів Фонду. Необхідне співробітництво країн з метою забезпечення і підтримки стабільних валютних курсів. Неприпустимими є валютні маніпулювання з метою отримання певних переваг у міжнародній торгівлі.

МВФ здійснює постійний нагляд і спостереження за світовою економікою, - це є третім основним напрямом його діяльності. Він формує інформацію як в цілому по світовій економіці, так і в розрізі окремих країн.

Група Світового банку також відноситься до основних міжнародних фінансових інституцій. До складу групи Світового банку входять:

• Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

• Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

• Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

• Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ);

• Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК).

Міжнародний банк реконструкції та розвитку є основною кредитною установою Групи Світового банку і найкрупнішим кредитором проектів розвитку в країнах, що розвиваються. Він був заснований одночасно з МВФ, членами МБРР можуть бути лише країни-члени МВФ. Основною метою діяльності банку є сприяння розвитку економіки країн-членів МБРР через надання довгострокових кредитів та гарантування приватних інвестицій.

Ресурси МБРР формуються за рахунок таких джерел:

• статутного капіталу, який сформовано за рахунок внесків країн-членів. Внески здійснюються через підписку на акції в межах установлених квот;

• залучення коштів через випуск облігаційних позик;

• резервного фонду, який утворюється за рахунок банку.

Кредитування МБРР здійснюється у двох формах – системних позик та інвестиційних кредитів. Системні позики надаються урядам окремих країн під програми макроекономічної стабілізації та інституційні зміни. Інвестиційні кредити видаються під конкретні інвестиційні проекти на термін до 20 років під гарантії урядів.

Інші організації, що входять до Групи Світового банку, спеціалізуються на відповідних напрямках діяльності.

Лондонський і Паризький клуби – це об’єднання кредиторів. Лондонський клуб об’єднує 600 великих західних банків-кредиторів. Паризький клуб об’єднує 19 країн, які є державами – кредиторами світу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що є матеріальною передумовою формування міжнародних фінансів?

2. Які існують міжнародні фінансові організації і міжнародні фінансові інституції?

3. Як формуються і використовуються фінансові ресурси міжнародних фінансових інститутів і організацій?

4. Дайте визначення категорії «міжнародні фінанси».

5. Які завдання і функції покладено на Європейський союз?

6. Розкрийте механізм формування валютного курсу.

7. Як формується бюджет ООН і за якими напрямами використовуються його кошти?

8. Які фінансові операції здійснюють міжнародні фінансові інститути?

9. В чому полягає призначення міжнародного фінансового ринку?

10. У яких формах здійснюється кредитування МВФ?