Розділ 10. Місцеві фінанси

10.1. Сутність місцевих фінансів та принципи їх організації

В нинішній час у всьому світі прискорюється процес розвитку демократичних принципів в державному устрої і управлінні. У багатьох країнах обов’язковим компонентом демократичного державного ладу є місцеве самоврядування, здійснюване самим населенням через вільно вибрані представницькі органи. Для виконання своїх функцій ці органи наділяються певними майновими і фінансово-бюджетними правами.

У ХХ столітті відбулися значні зміни в організації місцевого самоврядування в більшості європейських країн і його відносна уніфікація. У 1985р. була підписана Європейська хартія про місцеве самоврядування, яка заклала загальноєвропейські принципи організації місцевого самоврядування. У листопаді 1996 року до Європейської хартії про місцеве самоврядування приєдналася Україна.

У останні десятиліття в багатьох державах спостерігається регіоналізація економічних і соціальних процесів. Все більше функції регулювання цих процесів переходять від центральних рівнів державної влади до територіальних. Тому роль територіальних фінансів посилюється, а сфера їх застосування розширюється. В багатьох країнах місцеві фінансові ресурси є превалюючою частиною фінансових ресурсів держави.

Сучасні місцеві органи в демократичних державах мають певні функції і завдання. Це – власні функції і завдання, і завдання, які делегуються місцевій владі центральним урядом.

Наявність завдань і функцій, що покладаються на місцеві органи влади, є об’єктивною причиною необхідності фінансів для цих органів влади. Якщо основними причинами функціонування фінансів взагалі є виникнення держави і товарно-грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних громад, виділення функцій і завдань, які покладаються на їх органи влади.

Об’єктивні передумови функціонування місцевих фінансів беруть своє коріння ще в общині, яка виникла як інститут раніше держави, і зіграла важливу роль в організації суспільного життя.

Відновлення в Україні на початку 90-х років минулого сторіччя інституту місцевого самоврядування як носія місцевих інтересів, виникнення функцій і завдань, що виконуються органами місцевого самоврядування, стали об’єктивними чинниками процесу відродження місцевих фінансів в нашій державі. Цей процес розвивається в ході становлення національної фінансової системи України. Місцеві фінанси формуються як самостійна частина фінансової системи держави.

Місцеві фінанси забезпечують фінансування широкого кола заходів, пов’язаних з соціально-культурним і комунально-побутовим обслуговуванням населення. Головне їх призначення – фінансове забезпечення соціальної і частково виробничої інфраструктури.

Через місцеві фінанси держава активно проводить соціальну політику. На основі надання місцевим органам влади коштів для їх бюджетів, здійснюється фінансування муніципальної народної освіти, охорони здоров’я, комунального обслуговування населення, будівництва і утримання доріг. При цьому коло заходів, що фінансуються, розширюється.

За допомогою місцевих фінансів держава здійснює вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку територій.

Таким чином, місцеві фінанси - це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення виконання місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Законодавча база України, яка регламентує функціонування місцевого самоврядування, виділяє такі основні принципи організації місцевих фінансів в Україні, що передбачають:

• обов’язкове розмежування функцій і повноважень між державною владою та місцевим самоврядуванням;

• чіткий поділ доходних джерел, а також видатків між державним і місцевими бюджетами;

• надання відповідних власних доходів місцевому самоврядуванню;

• самостійність у формуванні та використанні фінансових ресурсів;

• державну фінансову підтримку несамодостатніх територіальних громад, проведення фінансового вирівнювання;

• стимулювання збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів;

• раціональне та економне використання матеріальних і фінансових ресурсів;

• здійснення постійного контролю за використанням наявних ресурсів;

• гласність та відкритість у формуванні та використанні фінансових ресурсів місцевого самоврядування.