- •Імені в. Н. Каразіна
- •Харків – 2010
- •Передмова
- •Розділ 1. Сутність фінансів, їх функції і роль
- •1.1. Предмет фінансової науки
- •1. 2. Виникнення фінансів і їх генезис
- •1.3. Сутність і відмінні ознаки фінансів
- •1.4. Функції фінансів
- •Фонды цільового призначения
- •1.5. Призначення і роль фінансів
- •Валовий внутрішній продукт
- •Розділ 2. Фінансова система
- •2.1. Поняття фінансової системи, її структурна побудова і основи функціонування
- •Фінансова система україни
- •Державний кредит
- •2.2. Призначення і специфічні ознаки сфер і ланок фінансової системи
- •2.3. Управління фінансовою системою
- •Міністерство фінансів України
- •Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм
- •3.1.Фінансова політика, її сутність, види і значення
- •Фінансова політика держави – це особлива форма її діяльності, направлена на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання для здійснення функцій держави.
- •3.2. Фінансовий механізм, його склад, структура та роль у реалізації фінансової політики.
- •3.3.Фінансове планування і прогнозування
- •Фінансове прогнозування – це передбачення можливого фінансового положення держави або суб’єкта господарювання, обгрунтування показників фінансових планів.
- •Фінансове планування - це науковий процес обгрунтування на певний період руху фінансових ресурсів і відповідних фінансових відносин.
- •3.4. Управління фінансами і фінансове право
- •3.5. Фінансовий контроль, його сутність, види, форми і методи
- •3.5.1. Сутність фінансового контролю
- •Основні завдання фінансового контролю:
- •3.5.2.Види, форми і методи фінансового контролю
- •Розділ 4. Фінанси суб’єктів господарювання
- •4.1. Економічна сутність і функції фінансів суб’єктів господарювання
- •4.2. Основи організації фінансів суб’єктів підприємництва (підприємств) реального сектору економіки
- •4.3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і джерела формування
- •4.4.Особливості організації і функціонування фінансів підприємств різних форм власності та видів діяльності.
- •4.5.Фінанси громадських організацій і доброчинних фондів
- •Розділ 5. Державні фінанси
- •5.1. Сутність і призначення державних фінансів
- •Склад державних фінансів
- •5.2 Державні доходи, їх джерела і методи мобілізації
- •Розділ 6. Податки і податкова система
- •6.1. Економічна сутність і функції податків
- •Податками є обов’язкові платежі, що стягуються державою (центральними і місцевими органами влади) з юридичних і фізичних осіб до державного бюджету або місцевих бюджетів.
- •6.2. Елементи податку та їх характеристика
- •6.3. Класифікація податків
- •Оподатку-вання
- •6.4. Податкова система держави і принципи оподаткування
- •6.5.Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •Система органів державної податкової служби
- •Розділ 7. Бюджет і бюджетна система
- •7.1. Походження бюджету і його економічна сутність
- •7.2. Бюджетний устрій і бюджетна система
- •7.3. Міжбюджні відносини
- •7.4. Бюджетний процес і його учасники
- •Розділ 8. Державний бюджет україни
- •8.1. Сутність і значення державного бюджету
- •8.2. Доходи державного бюджету і їх класифікація
- •8.3. Видатки державного бюджету та їх класифікація
- •8.4. Бюджетний дефіцит та шляхи його скорочення
- •8.5. Бюджетний процес на загальнодержавному рівні
- •Розділ 9. Державні цільові фонди
- •9.1. Сутність державних цільових фондів і їх призначення
- •9.2. Фонди державного соціального страхування
- •9.2.1 Пенсійний фонд України
- •9.2.2. Фонд соціального страхування на випадок безробіття
- •9.2.3. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •9.2.4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань
- •9.2.5. Фонд захисту інвалідів
- •9.3. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ 10. Місцеві фінанси
- •10.1. Сутність місцевих фінансів та принципи їх організації
- •10.2. Склад місцевих фінансових ресурсів
- •10.3. Місцеві бюджети, їх сутність і значення
- •10.4. Доходи місцевих бюджетів
- •10.5. Видатки місцевих бюджетів
- •Розділ 11. Державний кредит і державний борг
- •11.1. Економічна сутність державного кредиту
- •11.2. Форми державного кредиту та класифікація позик
- •Ознаки класифікації та види державних позик
- •11.3. Державний борг, його формування і обслуговування
- •11.4. Управління державним боргом
- •Розділ 12. Страхування та страховий ринок
- •12.1. Об’єктивна необхідність і сутність страхового захисту. Страхові фонди як джерело забезпечення страхового захисту
- •12.2. Економічна природа і сутність страхування
- •12.3. Функції і принципи страхування
- •Функції страхування
- •Принципи страхування
- •12.4. Класифікація страхування
- •12.5. Поняття страхового ринку, його структура
- •12.6. Державне регулювання у сфері страхування
- •1. Нормативно-правове регулювання у сфері страхування:
- •2. Нагляд за учасниками страхового ринку:
- •3. Організаційне та методичне забезпечення діяльності у сфері страхування:
- •Розділ 13. Фінансовий ринок
- •13.1. Фінансовий ринок у системі економічних відносин
- •13.2. Сегментація фінансового ринку
- •13.3. Характеристика інструментів фінансового ринку
- •13.4. Суб’єкти фінансового ринку
- •13.5. Фінансові посередники: класифікація та функціональне призначення
- •Розділ 14. Міжнародні фінанси
- •14.1. Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •14.2. Міжнародний фінансовий ринок і його структура
- •14.3. Міжнародні розрахунки і валютне регулювання
- •14.4. Міжнародні економічні організації та міжнародні фінансові інституції
- •Теми курсових робіт
- •Підручники і навчальні посібники Монографічна література
- •Глущенко Алла Серафимівна
- •61077, Харків, пл.Свободи, 4,
- •61144, Харків-144, вул.Гв.Широнінців, 79-в, к.137
9.2. Фонди державного соціального страхування
Соціальні фонди формуються на постійній основі з метою державного фінансування забезпечення системи соціального страхування. Соціальне страхування є самостійною галуззю страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування при постійній або тимчасовій втраті працездатності або місця роботи.
У системі державного соціального страхування страховиком виступає держава, яка бере на себе зобов’язання по створенню колективних страхових фондів і виплаті страхового відшкодування.
На ринку страхових послуг можуть функціонувати і недержавні компанії соціального страхування, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг.
Страхувальниками виступають підприємства і організації, громадяни, держава. Застрахованими є працівники підприємств і організацій, а по деяких виплатах і непрацюючі громадяни.
9.2.1 Пенсійний фонд України
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює керівництво і управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Пенсійний фонд був створений в грудні 1990г. як Українське республіканське відділення Пенсійного фонду СРСР, яке з січня 1992 р. було перетворене в Пенсійний фонд України.
Пенсійний фонд здійснює страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії.
Починаючи з 2004 року, в Україні здійснюється реформування пенсійного забезпечення, головна мета якого полягає в наступному:
- в удосконаленні державного пенсійного забезпечення шляхом наближення середньої пенсії до рівня середньої заробітної плати і її прямої залежності від рівня заробітної плати;
- в розвитку недержавного добровільного пенсійного забезпечення.
Реформа пенсійного забезпечення проводиться на основі двох законів, затверджених Верховною Радою України 9 липня 2003 р.: № 1058-1У « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і закону України №1057- IY «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Нова система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.
Перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. На цьому рівні на основі принципу солідарності поколінь і загальнообов’'язкового соціального страхування встановлюється пряма залежність майбутнього розміру пенсій від страхового стажу і розміру сплачених внесків.
Другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на основах накопичення коштів застрахованих осіб в Накопичувальному фонді на особистих рахунках громадян і здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат.
Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення,
яка базується на основах добровільної участі громадян, працедавців і їх об’єднань у формуванні пенсійних фондів з метою отримання громадянами в майбутньому пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення
Перший і другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні складають систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Другий і третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні складають систему накопичувального пенсійного забезпечення.
Громадяни України можуть брати участь і отримувати пенсійні виплати різних рівнів системи пенсійного забезпечення в Україні (але відповідно до законодавства).
Види пенсійних виплат і соціальних послуг.
За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
пенсія за віком;
пенсія по інвалідності унаслідок загального захворювання (в т.ч. каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
пенсія у зв’язку з втратою годувальника.
За рахунок коштів Накопичувального фонду, які враховуються на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюються такі пенсійні виплати:
1) довічна пенсія зі встановленим періодом;
2) довічна обумовлена пенсія;
довічна пенсія подружжя;
одноразова виплата.
У солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг належить допомога на поховання пенсіонера.
Основними функціями Пенсійного фонду України є:
здійснення керівництва і управління солідарною системою;
здійснення збору, акумуляції і обліку страхових внесків;
призначення пенсії і підготовка документів для її виплати;
забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування і виплат пенсій, допомог на поховання;
здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду;
вирішення питань, пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках;
здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом;
участь в підготовці нормативних актів, направлених на удосконалення системи пенсійного забезпечення;
інші функції, передбачені законодавством.
Пенсійний фонд є самостійною фінансовою структурою, яка здійснює свою діяльність на основі статуту, який затверджується його правлінням. Управління Пенсійним фондом здійснюється на основі паритетності представниками держави, застрахованих осіб і працедавців. Органами управління Пенсійного фонду є Правління і Виконавча дирекція Пенсійного фонду.
Кошти Пенсійного фонду.
Бюджет Пенсійного фонду – план формування і використання цільового страхового фонду, який створюється за рахунок страхових внесків в солідарну систему і надходжень з інших джерел, визначених законом. Він затверджується правлінням Пенсійного фонду не пізніше 10 грудня року, що передує плановому.
Облік коштів Пенсійного фонду.
Облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду здійснюють його виконавчі органи. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.
З метою забезпечення фінансової стабільності Пенсійного фонду, формується резерв коштів Пенсійного фонду, який складається з резерву коштів для поточних потреб, і резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.. Вони зараховуються на окремі субрахунки єдиного рахунку Пенсійного фонду. Порядок формування і використання резерву коштів Пенсійного фонду встановлюється Правлінням Пенсійного фонду.
Джерела формування коштів Пенсійного фонду:
1) страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
(окрім частини внесків, яка спрямовується до Накопичувального фонду):
- обов’язкові внески працедавців («нарахування» на фонд заробітної плати)
- обов’язкові страхові внески громадян («утримання» із зарплати).
Ставки цих внесків встановлюються відповідними законами;
2) інвестиційний дохід, що отримується від інвестування резерву коштів Фонду;
3) кошти державного бюджету і цільових фондів, які перераховуються в
Пенсійний фонд у випадках, передбачених законодавством;
4) суми від фінансових санкцій і адміністративних штрафів за порушення
пенсійного законодавства;
5) добродійні внески юридичних і фізичних осіб;
6) добровільні внески тощо.
Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету і не підлягають оподаткуванню.
Кошти Пенсійного фонду України використовуються на такі цілі:
виплату пенсій, передбачених законодавством;
підвищення пенсій у зв’язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;
надання соціальних послуг;
виплату допомоги по догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством;
фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконання функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
оплату послуг з виплати і доставки пенсій;
формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Накопичувальний фонд створюється Пенсійним фондом України як цільовий позабюджетний фонд. Адміністративне управління Накопичувальним фондом здійснює виконавча дирекція Пенсійного фонду. Управління пенсійними активами Накопичувального фонду здійснюється компаніями по управлінню активами. Рахунки Накопичувального фонду відкриваються виконавчою дирекцією Пенсійного фонду в хранителеві.
Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» №1057-1У, прийнятим 09.07.2003г. визначаються правові, економічні і організаційні основи недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Цей закон регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.
До недержавного пенсійного забезпечення відносять:
недержавні пенсійні фонди;
страхування пенсій у страхових компаніях;
пенсійні фонди (каси) підприємств;
особисті пенсійні рахунки в банках;
інші форми недержавного пенсійного забезпечення.
