Розділ 9. Державні цільові фонди

9.1. Сутність державних цільових фондів і їх призначення

Державний бюджет є основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави. Його кошти є знеособленими і забезпечують реалізацію функцій держави. Проте у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це і є підставою для створення фондів цільового призначення.

Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування суспільних потреб з певних джерел, які мають цільове призначення.

Державні цільові фонди є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу державних фінансів.

Залежно від цільового призначення державні цільові фонди поділяються на соціальні і економічні, а відповідно до рівня управління – на державні і регіональні (місцеві).

Державні цільові фонди дозволяють:

1. впливати на процес виробництва шляхом фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

2. забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціальних певних джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;

3. надавати спеціальні послуги населенню шляхом виплати допомоги, пенсій, субсидування і фінансування соціальної інфраструктури в цілому;

4. надавати позики, зокрема зарубіжним партнерам, включаючи іноземні держави.

Порядок формування і використання державних цільових фондів регламентується відповідним законодавством. Джерела формування державних цільових фондів визначаються характером і масштабністю завдань, для реалізації яких вони створюються.

Напрям витрачання коштів, що поступають до державних цільових фондів, обумовлюється призначенням фондів, конкретними економічними умовами і змістом розроблених програм, що реалізовуються. Частина коштів прямує на засновницьку діяльність і вкладається в цінні папери. Державні цільові фонди можуть виступати інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв’'язку з тим, що, по-перше, нерідко використання грошових коштів не співпадає з часом їх утворення, а по-друге, доходи від інвестицій є додатковими джерелами фінансування витрат відповідного фонду.

Державні цільові фонди по основних напрямах своєї діяльності звільнені від сплати податків.

Цільові фонди можуть бути постійними і тимчасовими. Створення постійних фондів пов’язане з виділенням і реалізацією окремих функцій держави, наприклад, соціальної функції. Тимчасові фонди створюються для вирішення певних актуальних проблем, наприклад, Чорнобильський фонд.

Правом створення державних цільових фондів наділені державні і місцеві органи влади. Загальнодержавні цільові фонди смають свої територіальні відділення і передають частину коштів у розпорядження територіальних владних структур. За таким типом створюються Пенсійний фонд, Фонд державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і ін. На регіональному рівні формуються свої цільові фонди за рахунок місцевих джерел (фонди природоохоронних заходів тощо)

Цільові державні фонди, як правило, пербувають у розпорядженні державних органів влади, але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом. Керівництво фондів самостійно визначає напрями використання коштів відповідно до законодавства.

У різних країнах формуються різні цільові фонди, що відображають специфічні риси фінансових систем цих країн. В Україні в нинішній час створюються такі державні цільові фонди:

а). У сфері соціального страхування:

• Пенсійний фонд України;

• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

• Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

• Фонд України соціального захисту інвалідів.

б). Економічні державні цільові фонди:

• Державний фонд охорони навколишнього природного середовища;

• Інші фонди.