2.3. Управління фінансовою системою

Ефективне функціонування кожної складової частини фінансової системи можливе за умови чіткого законодавчого врегулювання їх взаємодії. Разом з тим рух грошових потоків повинен бути скоординованим шляхом управління фінансовими потоками, яке забезпечується фінансовим апаратом.

Фінансовий апарат - це сукупність фінансових органів, які здійснюють управління фінансовою системою держави.

Загальне керівництво і управління фінансовою діяльністю в Україні здійснюють найвищі законодавчі і виконавчі органи державної влади: Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада і Рада Міністрів республіки Крим. Всі функції цих державних органів забезпечують стратегічне, загальне керівництво і управління державними фінансами.

Верховна Рада України, як найвищий орган законодавчої влади, затверджує закони, зокрема з фінансових питань, основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує Державний бюджет України і вносить зміни до нього; здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України; ухвалює рішення щодо звіту про його виконання; визначає основи внутрішньої і зовнішньої економічної політики.

Президент України, створює в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України консультативні і інші допоміжні органи і служби, для здійснення своїх повноважень; підписує закони, затверджені Верховною Радою України; має право вето щодо цих законів з подальшим поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.

Кабінет Міністрів України є найвищим органом виконавчої влади. Він забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; організовує розробку проекту закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, надає Верховній Раді звіт про його виконання; приймає рішення щодо використання коштів Резервного фонду КМУ.

Органи місцевого самоврядування самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети; самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Центральне місце в управлінні фінансами в системі органів виконавчої влади займає Міністерство фінансів України. Саме на нього покладені завдання загального керівництва усію фінансовою системою. МФУ має розгалужену регіональну структуру, яка включає: Міністерство фінансів АРК, головні фінансові управління обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, фінансові управління районних, міських і районних в містах державних адміністрацій (див. рис.2.4.).

Міністерство фінансів України

Міністерство фінансів Автономної республіки Крим

Головні обласні і міські (мм.Києва і Севастополя) фінансові управління.

Районні і міські (міст республіканського і обласного підпорядкування) фінансові управління

Рис.2.4. Регіональна структура Міністерства фінансів України

Регіональні фінансові органи мають систему подвійного підпорядкування. Вертикально вони підпорядковані відповідному фінансовому органу вищого рівня. Горизонтально ці фінансові органи підпорядковані місцевим органам державного управління, тобто входять до складу відповідних державних адміністрацій.

Міністерство фінансів несе відповідальність за фінансовий стан держави, розробку і реалізацію фінансової політики.

Міністерство фінансів виконує такі функції:

• розробка основ і напрямів фінансової політики держави, а також розробка заходів щодо їх реалізації;

• участь в розробці балансу фінансових ресурсів держави і платіжного балансу;

• підготовка проекту Державного бюджету України, подача його Кабінету Міністрів, а після схвалення ним – подача Верховній Раді;

• організація виконання бюджетів, підготовка звіту про їх виконання і подача його на затвердження Верховній Раді;

• розробка проектів нового фінансового законодавства і нормативних актів з економічних питань;

• обгрунтування основних положень фінансової політики держави і подача на розгляд Уряду і Парламенту України Концепції бюджетної і податкової політики;

• розгляд і виконання управлінських рішень, пов’язаних з використанням фінансових ресурсів;

• здійснення контролю виконання законодавства всіма органами управління;

• керівництво оперативною роботою фінансових органів різних рівнів;

• організація функціонування ринку цінних паперів;

• інші.

Контрольно-ревізійна служба (КРС) спеціалізується на здійсненні фінансового контролю. Вона створена в 1993г. відповідно до закону України

« Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01 1993 р. Структурно складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях,

мм. Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах в містах.

Державне казначейство України створене з метою забезпечення повного і своєчасного виконання державного бюджету. Воно було створене Указом президента України від 27 квітня 1995г. № 335 і входить в систему органів державної виконавчої влади.

Державне Казначейство має таку ж регіональну структуру, як і Міністерство фінансів. Розподіл повноважень між регіональними органами в частині фінансування витрат здійснюється по ознаках того або іншого об’єкту фінансування і місця його розташування.

До органів безпосереднього управління державними фінансами відноситься і Державна податкова служба. Спочатку 90-х рр. вона була створена в Україні у складі Міністерства фінансів, а з 1996 року перетворена в самостійний фінансовий орган. Основне її завдання полягає в реалізації податкової політики держави.

Фінансові органи державної адміністрації всіх рівнів виконують свої функції відповідно до чинного законодавства.

Рахункова палата Верховної Ради України є найвищим органом державного фінансового контролю, що постійно діє. Вона створена в 1996 р. з метою здійснення позавідомчого контролю за складанням і виконанням Державного бюджету України, аналізу бюджетної політики держави, контролю у сфері державного кредиту.

Рахункова палата виконує роль експертного органу, робить відповідні висновки і дає рекомендації по питаннях фінансової діяльності органів управління.

Вона може проводити також ревізійну роботу в різних ланках фінансової системи. Проте, на відміну від контрольно-ревізійної служби, яка здійснює детальний контроль за повним виконанням фінансового законодавства, Рахункова палата здійснює контроль з позицій макроекономічного фінансового регулювання і дієвості фінансової політики

Аудиторська палата, хоч і не є фінансовим органом, організовує незалежний фінансовий контроль. В Україні була створена в 1993 році. Вона видає ліцензії юридичним і фізичним особам на право здійснення аудиторської діяльності і контролює виконання законодавства у сфері аудиторського контролю.

Національний банк України є головним фінансовим інститутом у сфері грошового ринку. Він здійснює емісію грошей, які є інструментом фінансових відносин, і регулює грошовий обіг в країні. Важливим завданням НБУ є організація ефективного функціонування кредитної системи. Національний банк проводить значну роботу по обслуговуванню Уряду. Він виконує агентські послуги з розміщення державних цінних паперів і обслуговування державного боргу, організовує касове виконання бюджету, здійснює міжнародні розрахунки держави і валютне регулювання.

Міжбанківська валютна біржа проводить торги по купівлі-продажу іноземних валют. Ціни, які формуються на цій біржі, характеризують ринковий курс валют, що складається під впливом попиту і пропозиції як на національну так і іноземні валюти.

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку організовує функціонування ринку цінних паперів. Вона проводить реєстрацію випуску цінних паперів і регулює їх кругообіг. Забезпечує формування інфраструктури ринку, видає ліцензії фінансовим посередникам, що здійснюють операції з цінними паперами. Комісія контролює діяльність суб’єктів ринку цінних паперів – емітентів, інвесторів, фінансових посередників, фондових бірж – відповідно до чинного в цій сфері законодавства.

Фондова біржа проводить операції з цінними паперами. Головне її призначення – організація функціонування вторинного ринку. Проте, з одного боку, через неї може здійснюватися і первинне розміщення цінних паперів, а з іншої – і вторинний ринок може функціонувати поза біржею. У зв’язку з цим розділяють біржовий і позабіржовий оборот цінних паперів.

Будучи центром торгівлі цінними паперами, фондова біржа є індикатором ділової активності і проводить котирування акцій підприємств. Цим створюється система незалежної і достатньо об’єктивної оцінки діяльності акціонерних підприємств.

Пенсійний фонд створений з метою акумуляції і раціонального розміщення коштів, призначених для пенсійного забезпечення. Він виконує функції призначення пенсій і здійснення їх виплати. Пенсійний фонд, як орган управління, має відповідні повноваження по контролю за повною і своєчасною сплатою внесків підприємствами до фонду.

Фонди соціального страхування і Українська державна інноваційна компанія виконують аналогічні функції щодо відповідних цільових фондів.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Який внутрішній устрій фінансової системи?

2. Яка організаційна структура фінансової системи?

3. Що таке сфера фінансових відносин?

4. Що відображає ланка фінансової системи?

5. Що відображають фінанси суб’єктів господарювання?

6. Який склад сфери державних фінансів і що вони характеризують?

7. Що включають міжнародні фінанси?

8. Що таке фінансовий ринок?

9. Який склад фінансових органів України?

10. Які фінансові інститути функціонують в Україні?

11. Які функції виконує Міністерство фінансів України?

12. Які функції і повноваження Державної податкової адміністрації?

13. Які функції покладені на Державне казначейство?

14. Які функції і повноваження Контрольно-ревізійної служби?

15. Яка сфера діяльності Рахункової палати України?

16. Які завдання і функції Національного банку України?

17. Що являє собою Міжбанківська валютна біржа?

18. Що таке фондова біржа?

19. Яке призначення Пенсійного фонду України?

20. Які функції покладені на Аудиторську палату?