Інформаційне право: основи теорії і практики

9 0%. Це викликало інтерес закордонних інвесторів. Для прикладу, структури корпорації СКМ заплатили за «Оптіма Телеком» 130 млн долл, а блокуючий пакет компанії «Телесистеми України» продавався за 28 млн грн. Ціни невеликих компаній, що надають послуги доступу до інформаційних ресурсів через Інтернет із застосуванням можливостей телефонного зв'язку, складають в середньому 4-5 млн долл, а великих - біля 120 млн дол. Ринкова вартість лідера мобільного зв'язку - «Києвстар» оцінюється на рівні 10 млрд долл.

Не дивлячись на, поки що, низький рівень доходів з одного абонента кабельного телебачення, даний напрямок зріс ще у 2007 році більш ніж на третину. Це також цікавить інвесторів. Так, в кінці 2007 року почалася скупівля контрольного пакету провідного Київського провайдера кабельного телебачення (а також й Інтернет) компанії «Воля-Кабель». Покупець - один із великих у світі венчурних фондів у сфері медіа і мереж їх розповсюдження - група Providence Equity Partners заявив про готовність зробити інвестиції у розмірі 200 млн долл. Про значні інвестиційні плани - 800 млн дол., на розвиток всеукраїнської мережі широкополосного доступу заявив і «Голден Телеком». При цьому слід зазначити, що в Україні приріст іноземних інвестицій у сферу телекомунікації досить низький. Переважно інвестиції здійснюють за рахунок власних прибутків компаній, які функціонують на українському ринку досить давно і мають високу рентабельність⁵⁰.

Порівняння кількісного складу тематики інформаційних ресурсів українського сегменту Інтернет з 2000-2001 років свідчить про наступну їх структуру: держава і політика - 2000 рік - 185 проти 207 у 2001 році (відповідно - 3,7% проти - 3,5%); організації та представництва (2000 рік - 123 проти 146 у 2001 році (2,5% проти 2,4%); бізнес і фінанси - 2000 рік - 268 проти

^{5 0} Телекомунікації /Інвестиційний прогноз 2008 //Компаньйон. - 2008. - №4 (572). - С 42.

Цимбалюк В. С.

67

276 у 2001 році (5,4% проти 4,6%); наука - 180 до 190 (3,8% до 3,2%); засоби масової інформації - 444 проти 492 (8,9% до 7,4%); торгівля та професіональні послуги - 668 до 899 (13,4% до 15%); навчальні заклади, освіта, виховання - 200 проти 234 (4% до 3,9%); персональні сайти - 71 до 140 (1,4% до 2,3%); здоров'я та медицина- 161 проти 183 (3,2% до 3,1%); транспорт та комунікації - 291 проти 327 (5,8% до 5,5%); промисловість та сільське господарство - 276 проти 351 (5,5% до 5,9%); культура, мистецтво, художня література- 353 проти 391 (7,1% до 6,5%)⁵¹.

Особливого розвитку у світовій економіці XXI століття починає набувати електронна комерція із застосуванням Інтернет. Світовим лідером у цьому сегменті - є США. Якщо у 2000 році питома вага електронної комерції у промисловому секторі цієї країни складала 18% від загального виробництва, то у 2003 році вона складала - вже 21%. Електронна оптова торгівля за цей час зросла на 60,5%, а загальний її обсяг збільшився на 7,7%.

Інтенсивний розвиток електронної комерції спостерігається і в Канаді. Обсяг продажів із застосуванням Інтернет у 2004 році складав близько 23 млн.дол США проти 4,5 - у 2000 році⁵².

За даними Національної асоціації учасників електронної торгівлі, в Росії об'єм електронної торгівлі тільки у 2005 році зріс на 38% у порівнянні із 2004 роком і склав 4,5 млрд дол. США⁵³.

Застосовуючи й інші різні приклади, новітні статистичні джерела та експертні оцінки можна продовжити обґрунтування й інших джерел формування інформаційного права. Нема

^{5 1} Ресурси Українського Інтернет/Підготовлено Інформаційним центром «ELVisti». -К. 2000.-453 с.

⁵² Information of Economy Report 2005. "E-commerce and Development". United Nations Conference on Trade and Development / United Nations/ New York-Geneva. 2005/ - P. 18.

53 Официальный веб-сайт Государственной Думы Российской Федерации /http:// www.duma.gov.ru/faces/lowsearch (состоянием на 12 декабря 2007 года).

66

сумніву, що це будуть робити інші дослідники, примножуючи теорію інформаційного права здобутками практики суспільних інформаційних відносин, інформатики, їх моніторингу. Серед іншого це буде сприяти відслідковуванню тенденцій розвитку суспільних відносин щодо інформації, впливу права на соціальний прогрес в інформаційній сфері.

Інформатизація, як джерело інформаційного права. Проведений, свого часу, аналіз Національним агентством з питань інформатизації Україні дозволив визначити понад 320 типових завдань і підзавдань у рамках 24 основних напрямів, які охоплюють різні аспекти та види діяльності пов'язаної із розвитком інформаційного суспільства в Україні⁵⁴.

На загально-методологічному рівні можна зазначити, що примноження наукових розвідок джерел практики інформаційного права вже формує у ньому один із важливих його наукових інститутів - історії формування джерел інформаційного права. У контексті загальних рис історичних джерел інформаційного права можна зазначити і новітні етапи формування нових передумов його

розвитку. Електронізація як джерело інформаційного права. Під

впливом масового застосування електронних засобів інфор­мації активно йде формування електронізації - як процесу впровадження нових, електронних інформаційних технологій, а отже й інституцій суспільних відносин тісно пов'язаних із ними: електронного документообігу; електронних бібліотек; електронних музеїв; електронних архівів; електронних засобів масової інформації, електронної телекомунікації; електронних грошей, електронних розрахунків; електронної торгівлі і тому подібне. Серед наукової еліти світу вже довгий час ідуть дискусії стосовно формування електронного суспільства, електронної країни, електронного урядування тощо.