Цимбалюк в. С.

є вропейському рівні повинні бути вирішальними, такими, що відбивають універсальність Інформаційного суспільства та притаманні йому трансграничні можливості. Європейський Союз має вирішальну роль у справі врегулювання усіляких невідповідностей.

Для досягнення визначених цілей, завдань були виділені конструктивні блоки. Ключем до Інформаційного суспільства є комунікаційні системи (мережі), об'єднані з інформаційними технологіями (базові послуги). Мережі (телефонні, кабельні, супутникові...) знімають обмеження у часі й відстані, а базові послуги (електронна пошта, інтерактивне бачення...) дають змогу застосовувати мережі і додатки (дистанційне навчання, телеобробка...), що пропонують спеціалізовані рішення для користувачів.

Група сформулювала рекомендації:

а) для розвитку мереж:

* забезпечити пріоритетність у розвитку цифрової телефон­ ної технології з інтеграцією послуг - ISDN, яка дає змогу передавати не тільки мову, а й рухомі зображення, здійснювати високошвидкісний доступ до інформаційних ресурсів світу;

• розвивати наступну технологічну хвилю - інтегровані широкосмугові комунікації (світ мультимедіа) типу ATM, що дають змогу комбінувати всі середовища передачі інформації. Для цього рекомендовано організувати Європейський на­ глядовий комітет для вироблення єдиної точки зору, контролю і сприяння реалізації загальної концепції через вибір і розробку стандартів;

• розвивати мобільну комунікацію через адаптацію стан­ дартів цифрової комунікації (просувати стандарти GSM у Європі і в усьому світі) і знизити на неї тарифи;

• розширювати застосування супутників, спонукати су- путникову індустрію на розробку пріоритетних проектів.

182

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО: основи теорії і практики

Р озробити законодавство для супутнцкових комунікацій.

б) для розвитку сфери базових послуг:

• необхідні нові базові послуги (та їх стандарти, вклю­ чаючи електронну пошту, відеопослуги...), що знімають обмеження традиційної телефонної мережі (як ISDN). Для розробки уніфікованих стандартів рекомендовано створення "Європейського Форуму базових послуг";

• необхідне вивчення перспектив еволюції Інтернет, зокре­ ма, з погляду її серйозних недоліків щодо проблем безпеки.

Для реалізації заходів визначено десять додатків, що ведуть до Інформаційного суспільства. Ініціативи, що набирають вигляд у експериментальних додатках, є найбільш ефективним засобом створення критичної маси знань як сили, спрямованої на інвестиції в нові послуги і мережі.

Пріоритетні додатки розподілені були на два блоки: для домашнього застосування та для бізнесу і соціальних потреб. До переліку додатків входять:

• телеробота вдома та в невеликих офісах;

• дистанційне навчання (центри навчання, послуги з читан­ ня курсів, поширення посібників, технологій дистанційного навчання);

• мережі для з 'єднанняуніверситетів і дослідницьких цент­ рів (пропускна здатність, чіткість, інтерактивні послуги мультимедіа);

• розширення послуг для малого й середнього бізнесу (електронна пошта для обміну документів, відеоконференції);

• керування дорожнім рухом для підвищення якості і безпе­ ки життя його учасникі;

• керування повітряним рухом;

• мережі для охорони здоров 'я (телемедицина - дешевща й ефективніша);

• електронні тендери (дешевше й ефективніше адміні­ стрування);

^{ИУ ;} 183

• мережа державних адміністрацій ("електронний уряд ");

• міські інформаційні магістралі (забезпечення доставки).

Про ґрунтовність розробки свідчить визначення у ре­комендаціях Групи перспектив та джерел фінансування. Інвестиції в Інформаційне суспільство впродовж 5-10 років повинні бути значними. Група вважає, що створення Інформаційного суспільства можна довірити приватному сектору. Державне інвестування відіграватиме визначальну роль, в обсязі цільового фінансування. В основному, воно повинно бути не за рахунок збільшення шляхом перерозподілу вже існуючих вкладень. Крім того, держфінансування повинно бути спрямоване на інформаційно-пропагандиську кампанію для підвищення поінформованості суспільства.

Група закликала Комісію сформувати Раду, що складатиметься з лідерів усіх секторів індустрії, для роботи над базовими проблемами Інформаційного суспільства, здатну координувати дії зацікавлених сторін в усьому діапазону проблем, пов'язаних зі створенням ЄН⁹⁷.

Зазначене можна розглядати, як основні орієнтири України до інтеграції європейського інформаційного суспільства та як основні орієнтири для формування державної інформаційної політики.

Європейська модель Інформаційного суспільства виз­начається акцентами стратегії міжнародної інтеграції, що знайшло відображення у категорії «Об'єднана Європа». При цьому виділяються пошуки рівноваги міждержавного скерування (контролем держав) стихій ринку інформаційних послуг, поєднанням індивідуальних, суспільних та державних інтересів і прагнень на рівні міжнародних стандартів.

⁹¹ Детальніше див: Е-будущее и информационное право / Брижко В.М., Цимбалюк B.C., Орехов А.А., Гальченко О.Н. / под ред. Р.А. Калюжного и М.Я. Шведа. - К.: «Интеграл», 2002. - 264 с.

184