Цимбалюк в. С.

м асової інформації (ЗМІ) можна розглядати традиційно до прийнятої в нашій країні доктрини, за якою формується не тільки система законодавства, але й система права. Легалізація цього інституту законодавства у сфері інформаційної діяльності зроблена на рівні Конституції України, де у пункті 11 статті 92 є норма, за якою виключно законами України визначаються засади утворення і діяльності засобів масової інформації.

В теорії інформаційного права можна вважати, що законодавство про ЗМІ є джерелом системи такого великого інституту спеціальної частини інформаційного права, яка набула умовної назви - медіа права. Спеціальні галузеві законодавчі акти стосовно ЗМІ становлять такі Закон України: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (від 16.11.1992 р. № 2782-ХП); «Про телебачення і радіомовлення» (від 21 грудня 1993 р. № 3759-ХИ); «Про інформаційні агентства» (від 28 лютого 1995 року № 74/95-ВР); «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» (від 23 вересня 1997 року, № 539/97-ВР); «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (від 23.09.1997р. № 540/97-ВР) та інші.

Окремі норми медіа права розпорошені й в іншому галузево­му законодавстві, зокрема, слід відмітити законодавчі акти стосовно: захист суспільної моралі; оперативно-розшукової діяльності тощо.

Далі пропонується конструктивно-критичний розгляд ряду галузевих законодавчих актів у контексті інституціоналізації медіа права у історичній ретроспективі законодавчого визначення в Україні.

Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (від 16.11.1992 р. № 2782-ХП) декларує

128

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО: основи теорії і практики

с творення правових основ діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в країні .Також Закон встановлює державні гарантії свободи преси.

У статті 5 Закону подано сутність законодавства про друковані засоби масової інформації. Відносини, пов'язані з діяльністю друкованих засобів масової інформації в Україні, регулюються Конституцією України, Законом України «Про інформацію», цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Дія цього Закону поширюється на друковані засоби масової інформації, засновані в Україні, а також на друковані засоби масової інформації інших держав, які розповсюджуються в Україні.

Стаття 6 Закону визначає зміст діяльності друкованих засобів масової інформації. Діяльність друкованих засобів масової інформації - це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

Діяльність друкованих засобів масової інформації, спрямова­на на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону, Закону України «Про підприємництво» та інших актів чинного законодавства України.

В структурі закону є зазначення його гіперзв'язку з таким різновидом інформаційної діяльності, як реклама, з посиланням на відповідний системоутворюючий законодавчий акт: діяльність друкованих засобів масової інформації у сфері виробництва та розповсюдження реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про рекламу».

Інший приклад законодавчої техніки гіпрезв'язку закононів сформульований наступним чином: діяльність друкованих засобів масової інформації, пов'язана з передвиборною агітацією чи політичною рекламою під час виборчого процесу

129

Цимбалтк В. С.

а бо процесу референдуму, провадиться з урахуванням вимог законодавства про вибори та референдуми.

Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації.

У статті 4 Закону визначається специфіка розуміння мови друкованих засобів масової інформації, зокрема: стиль і лексика друкованих ЗМмусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається. Таким чином здійснено зв'язок законодавства про ЗМІ з суспільною мораллю.

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (від 21 грудня 1993 року № 3759-ХИ). Цей Закон відповідно до Конституції України та Закону України «Про інформацію» регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

Сфера дії Закону визначена у його стаття 2:

1. Дія цього Закону поширюється на відносини між: суб'єктами діяльностівгалузітелебаченняірадіомовленнянезалежновідїхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також: від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами.

2. Стосовно організацій, які знаходяться за межами країни і діють відповідно до законодавства інших держав, цей Закон

130