Інформаційне право: основи теорії і практики

З окрема, було рекомендовано довіритися ринковим ме­ханізмам як умотивованим можливостям переходу світової спільноти у XXI століття до епохи, якій надано умовної назви - інформаційне суспільство. Це означає:

• заохочення підприємницького інтелекту, що створює можливості для появи нових секторів економіки;

• розвиток загального підходу до регулювання ринку, що підвищує конкурентоспроможність європейської економіки ринку інформаційних послуг.

При цьому слід зазначити, що для реалізації зазначеного не було передбачено залучення виключно і додаткового державного фінансування, субсидій або протекціонізму. Європа, яка вже бере участь у створенні нового способу суспільного життя і діяльності, заснованому на інформації, визначила свій підхід. Для європейців участь у розробці, адаптації і застосуванні нових інформаційних технологій та в освоєнні їх нових можливостей вимагає співробітництва між особами, організаціями і країнами. При цьому визначено, що очікується для основних суб'єктів суспільних відносин:

* для європейських громадян (споживачів) - більше турботи суспільства про істотне підвищення якості життя;

• для творців інформації - нові форми прояву творчого потенціалу у відповідь на попит нових продуктів і послуг;

• для європейських регіонів - нові можливості заявити про свої традиції й індивідуальності, завдяки зникненню бар 'єрів у часі та просторі;

• для урядів і адміністрацій - більш ефективні, дешеві й доступні громадянам служби;

* для бізнесу (підприємницькому середовищу) - більш ефективне управління, доступ до навчальних послуг, каналів передачі даних до споживачів і постачальників послуг. На світовому рівні багато зусиль буде спрямовано

177

Цимбалюк В. С.

н а вдосконалювання телекомерції (електронний бізнес) і електронний обмін документами;

• для європейських операторів телекомунікацій - здат­ ність забезпечити ще більш широкий набір нових послуг;

• для постачальників комп 'ютерів і програмної індустрії до них, побутової електроніки - нові ринки, які стрімко розвиваються як усередині, так і за межами країни.

Серед зазначеного виокремлено суспільне завдання: підготовка європейців до прийняття ними Інформаційного суспільства як пріоритетного напрямку соціального прогресу. При цьому визначені й можливі небезпеки:

• Інформаційне суспільство вимагає глибоких змін в масовій свідомості про його майбутнє, його організацію та структуру за тих обставин, що увага політиків до цієї проблеми нестабільна;

• індивідууми можуть відкидати нову інформаційну культуру та її інструменти (низький рівень комп'ютерної грамотності), хоча поширення інформації досі залишається занадто обмеженим і дорогим.

Члени групи дослідження звернули увагу на те, що інтелектуали повинні протистояти цьому, переконуючи населення в тім, що саме нові технології знімають такі обмеження, як не гнучкість, інертність і відособленість. Також було зазначено,що поєднуючи в пул інформаційні ресурси, що традиційно розділені, інформаційна інфраструктура відкриває необмежений потенціал для здобуття знань, інновацій і творчості. Це покладаєнадержавну владу обов'язокзабезпечити всім громадянам справедливий доступ до інформаційної інфраструктури. Зусилля повинні бути спрямовані на за­безпечення масової підтримки і широке застосування нових технологій. Потрібно всіляко підтримувати будь-які приватні, суспільні, регіональні ініціативи.

178

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО: основи теорії і практики

Як показав європейський досвід, найбільшою структурною проблемою є фінансова й організаційна слабкість Європейської індустрії комп'ютерного програмного забезпечення, домі­нування на глобальному ринку англійської мови, що відображає провідну роль США у світовому виробництві і розподілі цієї продукції.

Групою дослідників був запропонований План дій. В основі цього плану - стимулювання ринків інформаційних продуктів. Його рушійна сила - приватні інвестиції. Найпершим зав­данням урядів було визначено створення нового середовища регулювання конкуренції, її безумовної і постійної політичної підтримки, так щоб попит міг фінансувати її розвиток. Усі особи на ринку повинні мати рівні можливості діяти відповідно до чітко встановлених правил, у гармонізованих законодавчих і конкурентних рамках.

Група рекомендує прискорити лібералізацію сектора те­лекомунікацій. Для цього необхідно:

* відкрити монополізовані інфраструктури і послуги для конкуренції;

* усунути політичний тиск і бюджетні обмеження некомерційного змісту на операторів телекомунікацій;

• виробити чіткий план і порядок реалізації практичних заходів для досягнення цілей;

• переглянути весь процес стандартизації комп 'ютерної техніки та технологій в Європі у напрямкі формування стандартів відкритих систем, що покликані відігравати вирішальну роль при побудові Європейської інформаційної інфраструктури (ЄН), а також забезпечення взаємного з 'єднання різного типу мереж: і взаємодії послуг і додатків для спільної роботи, як рекомендованої найважливішої цілі ЄЄ;

• негайно переглянути європейські тарифи на послуги зв'язку (телекомунікації), щоб привести їх у відповідність

179

Цимбалюк В. С.

д о тарифів інших розвинених країн, за яких оператори телекомунікацій звільняються від бюджетних обмежень, що накладаються державою, але, при цьому, оператори повинні взяти на себе деякі зобов'язання (справедливі й рівномірні витрати) із забезпечення загальнодоступних послуг;

* нарощувати критичну масу у свідомості суспільства (для виникнення "ланцюгової реакції" процесів розвитку інформатизації). Ця рекомендація передбачає заохочення поінформованості малого, середнього бізнесу, державних адміністрацій і молодого покоління. Сегменти ринку, що базуються на нових інформаційних технологіях, не можуть відразу забезпечити одержання адекватного повернення ін­ вестицій без належного рівня запитів. Тільки конкуренція не може забезпечити критичну масу або вона буде нарощуватися занадто повільно.

Реалізація Плану дій. Ключовими завданнями, на думку експертів, повинні стати реалізація принципу формування єдиного європейського ринку з вільним рухом інформаційних продуктів і послуг на користь усіх європейців незалежно від місця проживання.

Як зазначено в документі, різні погляди на процес національного регулювання у різних країнах несуть реальну загрозу роздроблення внутрішнього ринку. Це вимагає організації загальних і погоджених рамок регулювання (тобто вирішення політичних завдань), зі створення відкритого, конкурентного й керованого ринку Інформаційного суспільства в таких ключових галузях:

* захист прав інтелектуальної власності. Група вважає, що значущість захисту прав інтелектуальної власності в но­ вих умовах глобалізації ринку послуг мультимедіа зростатиме і розвязання цієї проблеми на європейському і міжнародному рівнях повинно бути високопріоритетним завданням. Загаль-

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО: основи теорії і практики

н і правила регулювання повинні бути погоджені і впроваджені у життя повсюдно. У пріоритетному порядку повинна бути впроваджена Директива з правового захисту баз даних; * конфіденційність (захист персональних даних):

а) Вимоги із захисту різко зростатимуть, через маніпулювання і реалізацію індивідуальних ресурсів персональних даних, мови і зо­ бражень (відображення візуальних образів особи, нагромадження даних про її зв'язки, переміщення й поведінку). Розходження у рівні захисту даних створюють ризик обмеження вільної циркуляції широкого діапазону нових послуг між країнами.

За таких чинників група вважає, що відсутність пра­вового захисту персональних даних на основі широкого загальноєвропейського підходу, безумовно гальмуватиме розвиток інформаційного суспільства. Група рекомендує, враховуючи важливість і вразливість проблеми захисту персональних даних, потрібно терміново знайти її вирішення країнами-учасницями ЄС на основі Директиви 95/46/ЕС Європейського Парламенту і Ради від 24.10.1995 року "Про захист осіб у зв'язку з обробкою персональних даних і вільного обігу цих даних".

б) Група визначила, що кодування (шифрування) стає дедалі важливішим засобом у міру розвитку платних послуг. Воно гарантуватиме, що тільки той, хто платить, одержуватиме послугу. Воно повинно запобігати потраплянню персональ­ них даних до загальнодоступних ресурсів. Система кодування могла б сприяти ринку, якби орієнтувалася на застосування стандартної системи шифрування.

Група рекомендувала прискорити проведення робіт на європейському рівні з електронного й правового захисту, а також: із підтримки безпеки.

Група вважає надзвичайно важливим захист прав власності на середовище передачі. Правила регулювання на

181