1 21 Ожегов с.И. Словарь русского язнка. - м, 1989. - с. 253. 270

Більшість дослідників визначення інформації намагаються відобразити традиційно, спочатку філософську її суть, а потім - найважливіші її властивості щодо сфери (галузі) суспільних

відносин. Серед традиційних підходів визначення інформації домінують

наступні:

• інформація - визначення змісту, отриманого з навколишнього світу¹²²;

• інформація - комунікація, зв'язок у процесі якого встановлюється невизначеність¹²³;

• інформація - будь-яка сукупність сигналів, діянь чи

відомостей¹²⁴.

До зазначених визначень можна додати також наступні, які застосовуються неодноразово у різних публікаціях:

• інформація - передача знань про різноманіття природи

і суспільства;

• інформація - результат аналітико-синтетичної обробки відомостей, даних, знань про різні явища, процеси, факти що мають інтерес для конкретного суб'єкта суспільних відносин;

• інформація - корисний (чи вигідний) зміст про річ, явище, факт, людину, суспільство, державу тощо, тобто вилучені із них, чи про них усвідомлених даних у формі знань.

Інформація, має й іншу сутність - як діяльність (дії) щодо одержання, використання, поширення (розповсюдження) сигналів, відомостей, даних, знань у певному соціальному середовищі.

Така діяльність людьми може здійснюватися свідомо і підсвідомо, цілеспрямовано і без чіткого визначення мети.

^Наприклад, зазначений зміст інформації визначається

Кибернетика. Становление информатики. М.: Наука, 1986.

Винер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине. - М.:

Цимбалюк В. С.

н а законодавчому рівні у Законі України "Про друковані засоби масової інформацію (пресу)" (1994 року) та іншому законодавстві щодо засобів масової інформації.

У когнітивному аспекті зміст поширення (розповсюдження) відомостей, даних, сигналів, знань більш підходить поняттю "інформування".

Інформація - може розглядатися як результат аналітико-синтетичної обробки даних (відомостей) суб'єктом щодо об'єкту. Така обробка здійснюється переважно свідомо. Хоча, на рівні мистецтва інформація може бути результатом евристики - підсвідомої обробки відомостей (даних).

Як. загальний стандарт соціального усвідомлення, на загальному (абстрактному) юридичному рівні, визначення ка­тегорії "інформація" було подане в нашій країні законодавцем у 1992 році в статті 1. Закону України "Про інформацію".

Інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Проте, зазначене визначення не охоплює багатоаспектності поняття інформації, що розглядається у цьому дослідженні.

У зв'язку з цим пропонується взяти за основу для подальшого розуміння наступне визначення терміну інформації, як об'єкта цивільних правовідносин.

Інформація - це результат (форма) аналітико-синтетичного чи евристичного, інтелектуального сприйняття та обробки сигналів, даних, відомостей, знань про події та явища, щО\ відбуваються у навколишньому природному середовищі існування людей для задоволення (забезпечення) їх певних потреб та інтересів своєї життєдіяльності у суспільних відносин.

З точки зору методології догматичних концепцій походжен­ня інформації можна виділити наступні філософські підхрди.

272

І

Матеріалістична концепція - її прихильники інформацію пов'язують з загальною властивістю матерії. З точки зору матеріалізму інформація може' передаватися на рівні матеріальних носіїв¹²⁵. Ряд філософів-матеріалістів (а також спеціалістів інших галузей знань) вважають, що інформація нерозривно пов'язана лише з вищими видами відображення матерії, з високоактивними її формами, які пов'язані з процесами управління. Тобто інформація усвідомлюється при такому підході як властивість не всієї, а лише високоорганізованої матерії. При такому трактуванні інформація виникає разом з життям та визначає органічну природу, людське суспільство і техніку, що залучається людиною в процес управління. Така позиція Г.Г. Вдовиченко, Д.І Домбровського, Н.І. Жукова, Б.С. Украинцева, М. Янкова та ряду інших. Розділяючи цю концепцію П.В. Копнін зазначив, що інформація на відмінність від відображення взагалі виникає на певному рівні організації матерії. На його думку „якщо рефлекс пов'язаний з мозком, то інформація - зі складно динамічною системою управління, здатністю пристосовуватися до змін умов"¹²⁶.

Ідеалістична концепція - її прихильники заперечуються ма­теріальні ознаки інформації. Вони, як нонсенс матеріалістич­ної концепції зазначають, що властивість передається від одно­го матеріального носія до іншого, при цьому є незалежною від них¹²⁷. Щодо цього У. Сейбер (U. Sieber) зазначає, що такий під­хід викликає небезпідставне уявлення про розуміння інформа­ції, як чогось рівнозначного речам¹²⁸.

¹²⁵ Философские проблеми естествознания: Учебное пособие / Под ред. С.Т. Ме- люхина. -М.: «Вьісшая школа», 1985. - С. 147.

¹²⁶ Цит. за: Готг B.C., Семенюк З.П., Урсул А.Д. Социальная роль информации. - М, 1987.-С.6.

¹²⁷ Батурин Ю.М. Проблеми компьютерного права. -М.: "Юрид.лит", 1991. - С.14. ²⁸ Sieber U International Emergence of Criminal Information Law. - Kurln. Heymann.

2

Н е можна відкидати і модернізовану у контексті кібернетич­ної концепції (модернізовані думку Геракліта Еффесського), що інформація, є загальним фактором (явищем) буття поряд з матерією та енергією¹²⁹.

У вітчизняній науці більш широко розповсюджена набула точка зору академіка В.М. Глушкова. На його думку інформація, як відображення, є атрибут всієї матерії, будучи властивістю всіх без винятку матеріальних об'єктів: як живої так і неживої природи. У цьому контексті заслуговує на увагу наступне висловлювання академіка В.М. Глушкова: "Інформація у самому широкому її розумінні є міра неоднорідності розподілу матерії та енергії в просторі і часі, міра змін, які супроводжують всі процеси що протікають у світі... Інформацію несуть у собі не тільки наповнені буквами листи книг чи людська мова, але й сонячне світло, складки хребта гір, шум водоспаду, шелест листків і т. д."¹³⁰.

Поряд із зазначеними вище хочеться відзначити також погля­ди щодо природи інформації таких російських дослідників як: І.Л. Бачило, В.М. Лопатін, М.О Федотов, зокрема сформованих у їх спільній праці - підручнику „Інформаційне право" (під ред. академіка РАН Б.М. Топорніна, виданого у Санкт-Петербурзі, видавництвом „Юридический центр Пресе", в 2001 році).

Намагаючись розкрити всю гаму поглядів на природу, сутність і зміст інформації зазначені автори залишилися на дуалістичній філософській концепції. Нерідко у цій праці та ряді інших вони намагаються обґрунтувати матеріальність інформації визначаючи її через ознаки речі, а отже (як і багато інших вчених) ототожнюючи поняття річ і майно. Це до речі, знайшло відображення і у чинному Цивільному Кодексі України.

^{1 29} Sieber U. International Emergence of Criminal Information Law. - Kurln. Heymann. 1992.-P. 11.

¹³⁰ Цит. за: Готт B.C., Семенюк З.П., Урсул А.Д. Социальная роль информации. І М., 1987.-С. 6.

274

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО: основи теорії і практики

Н аукова полеміка щодо концепцій визначення природи інформації має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Так, довге невизнання об'єктивності інформації знаходило відображення у правовідносинах на рівні пуб­лічного, у тому числі і цивільного права, перш за все - на рівні цивільного законодавства уникали її вживання. Зокрема, у вітчизняному цивільному законодавстві до початку 90-х не існувало усвідомлення терміну «інформація», як об'єкта (предмета) правовідносин. Ця методологічна позиція зберігається і нині серед деяких юристів, як науковців так і практиків. У правотворчому процесі вони намагаються вживати такі відмінні за сутністю від інформації поняття як: відомості, дані, або нівелювати її у конкретних правах учасників суспільних відносин (наприклад, честь, гідність, ділова репутація).

У теорії управління соціальними системами (соціальній кібернетиці), інформація усвідомлено розглядається як чинник управління суспільством, як необхідна складова на всіх етапах управлінської діяльності (керівництва). Через інформацію здійснюється вплив на формування управлінських рішень. Через інформацію у ході її аналітико-синтетичної обробки здійснюється виявлення потреб у регулюванні конкретного виду суспільних відносин, їх реалізацію, контроль за їх реалізацією тощо.

Наука про інформацію виростає також з потреб електро-і радіозв'язку, зокрема, з гострої, але технічно не вирішеної Ще в наш час проблеми „тісноти в ефірі" та необхідності підвищення стійкості перешкодам радіотехнічних систем. Саме це зумовило розподіл радіочастот як публічно-правових відносин на державному та міждержавному рівні.

Як висновок щодо результатів дослідження різних поглядів на сутність та зміст інформації можна зазначити наступне:

275