1 '7 Снитков а.А., Туманова л.В. Обеспечение и защита права на информацию. - м.; Городець-издат, 2001. - с. 8.

Ващекин Н.П., Абрамов Ю.Ф. Информационная деятельность и мировоззрение. -Иркутск, 1990.-С. 15. 268

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО: основи теорії і практики

В літературі з філософських питань теорії інформації і кібернети­ці наукове дослідження розуміння інформації дуже часто пов'язу­ють з роботами американських фізиків XX століття Р. Хартлі і К. Шеннона за проблематикою інженерної комунікації, зв'язку на великі відстані за допомогою різних технічних приладів.

Снитков А.А., Туманова Л.В. вважають, що до спроб сис­тематичного дослідження поняття інформації можна віднести праці пов'язані з теорією журналістики російських дослідників 20-30 років XX століття. В них найбільш розповсюдженим було уявлення інформації як „опису фактів". Також обговорювалася приналежність до інформації будь-яких фактів, чи тільки нових. Було обґрунтовано зв'язок інформації і публіцистики як пояснення, коментування фактів. На прикладі преси до­сліджувалися джерела інформації та їх класифікація, якості інформації (новизна і оригінальність, як цінності показники, партійність, достовірність, важливість, повнота, переконливість, агітаційна дієвість і т.д.). Серед дискусійних питань були і такі, як взаємовідносини споживача інформації і самої інформації¹¹⁹.

Аналіз сучасних тлумачних словників свідчить, що їх укладачі пропонують різні визначення сутності та змісту інформації.

В XIX столітті термін «інформація» виводився від слів «ін» - в та «форма» - «образ», «вид», тобто в розумінні того, що вносить оболонку¹²⁰.

«Словник іншомовних слів», за редакцією Мельничука О.С. (К., 1988 - С. 363) пропонує такі дефініції поняття інформація: повідомлення про щось; відомості про навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, про події, ситуації, чиюсь Діяльність, що їх сприймають людина і живі організми, керуючі машини та інші системи.

¹¹⁹ Снитков А.А., Туманова Л.В. Обеспечение и защита права на информацию. - М.: Городець-издат, 2001. - С. 8.

¹²⁰ Бачило И.Л., Лопатин В.Н., Федотов М.А. Информационное право: Учеб. - СПб, 2003.-С 35

269

12"УШен!он к.Їабота по теории информации и кибернетике -м.: Из-во иностран-

ной литературьі, 1963.-С. 19.

124 іл..^ г, „ ,_о „uA^wa-™™. М.: Наука, 1986. - С. 22. 271

Цимбалюк В. С

С ліпушко О.М. у «Тлумачному словнику чужомовних слів в Українській мові. Правопис. Граматика» (К., 1999. - С. 208) зазначає наступні визначення інформації: відомості про які-небудь події, факти, чиюсь діяльність і т.ін.; повідомлення про щось.

Ожегов СІ дає визначення інформації, яке можна перекласти на українську мову наступним чином. Інформація - це відомості про оточуючий світ і процеси подій, які в ньому відбуваються, що сприймаються людиною чи спеціальним пристроєм . Також він пропонує визначення поняття „відомості" - це пізнання в будь-якій сфері, повідомлення, сповіщення, знання, уявлення про що-небудь (Там же. - С. 698).

Сьогодні категорія «інформація» визнана ключовою у багатьох сферах науки та соціального буття, вона визначена одним із най­важливіших факторів загальної системи суспільних відносин.

У зв'язку з цим філософи та представники інших наук, у тому числі правознавці, постійно шукають, але не можуть підібрати однозначного трактування (змісту) і формулювання категорії «інформація».

Аналіз спеціальної літератури щодо дослідження сутності інформації дозволяє зробити висновок, що визначення інформації залежить від різних чинників (критеріїв), зазначимо деякі з них:

• конкретної галузі знань, чи суспільного життя, у якій ведеться дослідження (предметної галузі суспільних відносин, організації управління соціальної системи тощо);

• особливостей завдань, для вирішення яких вводиться

це поняття;

• залежно від потреб та інтересів суб'єкта суспільних

відносин;

• світогляду чи догматичних поглядів окремих людей;

• інших критеріїв.