2. Мислення і мозок

Людство завжди цікавило питання: як саме ми мислимо? Про це, на думку американського вченого Дж.Ройса, ми могли б дізнатися з мозкових коливань, які можна записати. Однак мозкові коливання можуть розповісти нам про те, як людина думає, але вони ніколи не розкриють того, про що вона думає.

Природу мислення вивчали починаючи з XVII ст. Вчені-фізіологи вважають, що завдяки нейротрансмітерам (хімічній речовині) ми здатні мислити, мріяти, пам'ятати.

Психологічні теорії мислення:

1. Асоціативна теорія. За вченням І.Павлова, мислення «...нічого іншого не становить, як асоціації, спершу елементарні, що стоять у зв'язку із зовнішніми предметами, а потім домінуючі. В основі мислення лежать як першосигнальні, так і другосигнальні зв'язки з домінуванням останніх. Саме другі сигнали, або «сигнали сигналів», забезпечують спеціально людське, вище мислення».

Вчені-психологи, зокрема Дж.Брунер та А.Сперлінг, дійшли висновку, що люди думають не лише за допомогою мозку, але й усього тіла. Нервова система, без сумніву, відіграє основну роль у процесі мислення, тому що інтегрує усі інші частини організму, однак органи чуття, м'язи, залози також виконують важливі функції у розумовому процесі. Акт мислення — єдність знань, досвіду, інтелектуальних дій та власного ставлення до певної діяльності, бо мислить не просто мозок, а жива істота. На основі наявної інформації, здібностей, навичок і звичок людина асоціює, тобто встановлює зв'язки між предметами. Класифікацію асоціацій запропонував давньогрецький філософ Арістотель. Він вивів закони асоціацій за: схожістю, контрастом, суміжністю.

Експериментальне дослідження природи асоціацій здійснив німецький психолог Г.Еббінгаус. На його думку, дослідження будь-якого матеріалу на основі асоціацій займає менше часу. Такий шлях більш якісний, асоціації допомагають нам проникнути в глибину природних явищ, ми шукаємо подібні якості предметів, завдяки чому розкриваємо їх суть, особливості:

Роса, немов розсипаний алмаз,

Дрижить на кожнім листі,

Трава — як ізмарагд, галуззя — як топаз,

В казковому намисті.

Б.Лепкий

Асоціації за контрастом допомагають нам визначити відмінності, протилежні якості, які підкреслюють специфіку певного об'єкта, його цінність:

На двоє створено богом вино:

Розумним на радість, на згубу дурному;

Багатство — на двоє теж дано воно:

На добро милосердним, на згубу скупому.

І. Франко

Ми встановлюємо зв'язки між предметами за їх суміжністю в часі та просторі:

Повіє вітер по долині...

Встануть сердеги працювать,

Корови підуть по діброві,

Дівчата вийдуть воду брать...

Т. Шевченко

Отже, у психології асоціації є суб'єктивним образом існуючих поза свідомістю людини зв'язків між явищами і предметами об'єктивно реального світу.

2. Вюрцбузькі закони. Представники вважали мислення особливим видом психічних процесів і відокремлювали його від чуттєвої основи й мови.

3. Гештальтпсихологічна теорія. Мислення здійснюється в замкненій сфері свідомості.

4. Матеріалістична психологія. Мислення – це процес , який формується в суспільних умовах життя; проявляється насамперед як розгорнута предметна діяльність; потім переходить у згорнуті форми й набуває характеру внутрішніх розумових дій.

Сучасна наука йде до розкриття мислення різними шляхами:

1. Логічна теорія мислення ( через дослідження мислення і його законів шляхом логічного аналізу).

2. Діяльнісна теорія мислення (діяльнісний підхід дає змогу розглядати мисленеву діяльність як умову самоздійснення особистості).

3. Інформаційно-кібернетична теорія мислення (з появою електронно-обчислювальних машин виникло розуміння мислення як системи обробки інформації; дослідження з допомогою засобів і методів кібернетики).