- •Курс лекцій
- •1. Корені психології, історичні погляди.
- •2. Психологія в Україні.
- •3. Поняття про душу.
- •1. Завдання дослідження.
- •2. Умови дослідження.
- •3. Класифікація методів.
- •4. Характеристика основних та допоміжних методів .
- •2. Стадії та рівні розвитку психіки та поведінки тварин.
- •1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин.
- •3. «Мова» і спілкування тварин.
- •4. Відмінність психіки людини від психіки тварин.
- •1.Розвиток психіки людини.
- •2. Можливості людського мозку.
- •3. Локалізація мозкової діяльності.
- •5. Функції мозку та вікові особливості.
- •1. Поняття про відчуття.
- •3. Якість відчуттів.
- •4. Види відчуттів.
- •1. Поняття про сприймання.
- •2. Види сприймань.
- •3. Інтерпретація інформації.
- •1. Поняття про пам'ять
- •2. Пам'ять і мозок
- •5. Проведення психологічного дослідження з вивчення різних видів пам’яті студентів.
- •2) Діагностика слухової пам’яті
- •1. Поняття про мову і мовлення.
- •2. Мозок і мовлення.
- •3. Функції мовлення.
- •1. Мислення як пізнавальний процес
- •2. Мислення і мозок
- •3. Процеси мислення
- •4. Види мислення
- •5. Форми мислення
- •6. Розв'язання логічних задач
- •1. Поняття про уяву
- •2. Природа уяви
- •4. Прийоми творчої уяви
- •1. Поняття про увагу
- •2. Види уваги
- •3. Психологічне дослідження по вивченню властивостей уваги.
- •2. Емоції тварини та людини
- •3. Вираження емоцій
- •4. Емоції і мозок
- •5. Емоції і стать
- •1. Поняття про здібності
- •2. . Рівні здібностей
- •1. Поняття про здібності
- •2. Характер і воля. Вольові риси характеру
- •3. Темперамент
- •4 Особливості характеру українця
- •5 Характер і виховання
1. Завдання дослідження.
Завдання дослідження передбачають декілька аспектів:
- загальнонауковий аспект: обґрунтування важливості певної проблеми для науки, аналіз висвітлення цієї проблеми в світовій науковій літературі;
філософський аспект — розкриття методологічних засад проблеми;
психологічний аспект — визначення передумов, чинників вивчення, пізнання та формування даного феномена (явища, що досліджується);
дидактичний аспект — обґрунтування змісту, форм і методів діагностико-навчальної діяльності.
Незважаючи на оригінальність кожного психологічного дослідження, можна виділити основні етапи його проведення.
1. Підготовчий етап — це вивчення літератури, визначення предмета та об'єкта дослідження, побудова гіпотези (конструювання передбачення, припущення, достовірність якого можна перевірити); вибір інструментарію, створення методики дослідження; відбір експериментальної та контрольної груп (вони мають бути однорідними).
2. Проведення дослідження та перевірка гіпотези: версифікація матеріалу (перевірка вихідних даних шляхом порівняння). З цією метою проводять діагностико-констатуючий експеримент (попередня перевірка рівня розвитку феномена, констатація фактів і їх математична обробка), психолого-педагогічний експеримент (проведення копіткої, послідовної, систематичної роботи з розвитку певного феномена). Під час психолого-педагогічного експерименту в експериментальній групі використовують спеціально розроблену методику роботи за певною системою, а в контрольній групі — традиційну. Наприкінці експерименту проводять повторно-діагностуючий експеримент (повторна перевірка розвитку феномена, збір фактичного матеріалу). Слід зазначити, що програма цього експерименту ідентична з програмою діагностико-констатуючого.
3. Статистична та якісна обробка матеріалу. Повний аналіз одержаних результатів за допомогою різноманітних методів, формування відповідних висновків, інтерпретація (тлумачення фактів) і прогноз (уміння передбачити подальший розвиток феномена).
4. Опис результатів дослідження — дослідник послідовно, систематично й логічно описує процедуру, хід, методику, результати експерименту, висновки та пропозиції. Видатний угорський біохімік Сент-Д'єрді стверджував, що досліджувати — це бачити те, що бачать усі, але думати так, як не думає ніхто. Це можливо за дотримання певних умов дослідження.
2. Умови дослідження.
Об'єктивність наукового дослідження забезпечується шляхом використання цілого комплексу методів, внаслідок отримання вірогідних знань за відсутності впливу на оцінку фактів особистого ставлення дослідника. Французький письменник і філософ Ж.П.Сартр наголошував, що треба лише ретельно занотовувати те, що відбувається довкола, і то якомога докладніше. Практика — критерій достовірності досліджень.
Добровільність участі — всі учасники повинні бути поінформовані щодо процедур. Перед учасниками не розкривають гіпотезу, але повідомляють їм мету експерименту та загальну його процедуру, щоб у них була свобода вибору.
Етичність — не втручатися в хід експерименту, не завдавати шкоди його учасникам, забезпечити анонімність відповідей. Кожного учасника попередити про ризик, який може виникнути під час дослідження.