- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних дисциплін
- •2.Методологія історії економіки та економічної думки
- •3. Основні етапи розвитку економічної науки
- •4. Мета та завдання курсу. Функції історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Господарство первісного суспільства. Неолітична революція
- •Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамській цивілізації (хі—і тис. До н. Е.)
- •Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери
- •Господарська діяльність в первісній історії України
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії
- •Перші цивілізаційні формування Стародавнього Китаю
- •Становлення Європейської цівілізації
- •Давньогрецька цивілізація та її вплив на європейський світ
- •Економічні причини занепаду античних цивілізацій
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – XV ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •Мусульманська цивілізація
- •Західнохристиянська цивілізація
- •Візантійсько-Східнохристиянська цивілізація
- •Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.)
- •Економічний розвиток східнослов'янських племен (vі - іх ст.)
- •Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.)
- •Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі-XVII ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика епохи
- •Виникнення ринкової інфраструктури
- •Економічні основи формування світового ринку Розвиток продуктивних сил
- •Становлення індустріальної цивілізації в Європі
- •Економічна думка
- •Господарство українських земель Розвиток Лівобережжя та Слобожанщини
- •Ремісниче і мануфактурне виробництво
- •Торгівля
- •Грошовий ринок
- •Економічна думка
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі- перша половина хіх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика періоду становлення національних держав
- •Економічна думка індустріального суспільства
- •Теорія грошей і доходів
- •Україна на шляху індустріальної модернізації Передумови промислового перевороту
- •Особливості розвитку капіталізму
- •Особливості розвитку промисловості
- •Формування внутрішнього ринку
- •Економічна думка
- •Розвиток індустріальної цивілізації у сша
- •Східний тип модернізації економіки — Японія Загальна характеристика економіки
- •Головні соціально-економічні й політичні перетворення
- •Промисловий переворот
- •Економічна політика 80-х років
- •Змістовий модуль 2. Економіка та економічна думка індустріальної ери
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша
- •Формування нової економічної думки
- •Інноваційний тип розвитку суспільства
- •Результати технологічної революції
- •Економічна думка
- •Особливості розвитку індустріальної цивілізації у сша та Німеччині
- •Причини піднесення Німеччини
- •Проблеми модернізації індустріальної економіки Англії і Франції
- •Економічна думка
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Столипінська аграрна реформа та її вплив на економіку України
- •Наслідки першої світової війни для економіки України
- •Антикріпосницькі ідеї в працях я. Козельського, в. Каразіна
- •4. Економічна програма народництва
- •5. Розвиток політичної економії в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Сутність державно-монополістичного капіталізму
- •Господарство провідних країн світу напередодні і в роки Першої світової війни
- •3. Світове господарство між двома світовими війнами (1918–1939 рр.)
- •4. Економіка капіталістичних країн в роки Другої світової війни
- •5. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •6. Теорія підприємництва і теорія ефективної конкуренції й. Шумпетера
- •7. Економічна думка Дж. М. Кейнса
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Тенденції розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •2. Індустріалізація сільського господарства
- •3. Основні напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •4. Економічні концепції монетаристів
- •5. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •Неоінституціоналізм та його особливості
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Нові індустріальні країни. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Економічне становище в Україні в 1914 – 1919 рр.
- •2. «Воєнний комунізм» і нова економічна політика в Україні
- •3. Індустріалізація та колективізація урср. Соціально- економічний стан Західної України в 20-30-х роках хх ст
- •4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •5. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х – першій половині 80-х років хх ст.
- •6 . Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині
- •7. Економічна думка України в період панування радянської економічної
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.) План лекції
- •Основний зміст
- •1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в
- •2. Участь України в світовому господарстві
- •3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
Мета: дослідити генезис господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
План лекції
1. Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії.
2. Перші цивілізаційні формування Стародавнього Китаю.
3. Становлення Європейської цивілізації.
4. Економічні причини занепаду античних цивілізацій.
Основний зміст
Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії
Ще у стародавні часи про Індію ходили чутки як про країну мудреців. Найяскравішим періодом в економічній історії Індії є хараппська, або індуська культура (2500—1800 рр. до н. е.), що виникла на етапі розквіту Шумеро-Аккадського і Вавилонського царств у Месопотамії та Стародавнього і Середнього царств у Єгипті. Визначальну роль у розвитку індійської цивілізації відіграли міста.
Особливістю міського будівництва була упорядкованість, тобто споруджували за планом (широкі, прямі вулиці, що пересікалися під прямим кутом). Головні вулиці розміщувалися паралельно одна до одної, ширина їх досягала 10 м. У "верхньому місті" жили адміністратори і жерці, у "нижньому" — інше населення. Багаті люди зводили будинки в 2—3 поверхи. Прокладали керамічні водопровідні труби.
Як і в Єгипті та Месопотамії, основною діяльністю населення Стародавньої Індії було іригаційне землеробство, що ґрунтувалося на використанні водоналивного колеса. З найдавніших часів індійці вирощували пшеницю, ячмінь, рис, бобові, дині, бавовник, льон, цукрову тростину. Ще у ведійську добу (XIII— VII ст. до н. е.) населення Північно-Східної Індії завдяки тропічному клімату та вдалій сівозміні навчилося збирати 2—3 врожаї щороку. Землеробство розвивалося здебільшого інтенсивним шляхом завдяки розчищуванню джунглів та осушуванню боліт. Прогрес у такому виді діяльності виявлявся в появі нових сільськогосподарських культур. Почали застосовувати мінеральні добрива, що дало змогу збирати не тільки хороші врожаї, а й вирощувати такі культури, як рис і бавовник.
Із найдавніших часів важливе господарське значення мало також тваринництво. Населення країни тримало багато корів і буйволів не лише тому, що харчувалося переважно молочними продуктами, а й щоб мати тяглову силу для багаторазового спушування ґрунтів, переплетених корінням ліан (в індійський плуг впрягали одразу по шість буйволів). Широко використовували у господарстві слонів, котрі виконували майже 300 різних команд. Індійці вважали цю тварину священною.
Найбільшого розвитку староіндійські ремесла досягли в другій половині І тис. до н.е. — І тис. н. е. У цей період ткачі виробляли на архіпримітивних ручних верстатах найтоншу бавовняну тканину. Центрами ткацтва були міста Варанас, Матхура, Удджайн. За межами країни славилися золототкана індійська парча, вироби зі слонової кістки. Мечі з індійської сталі носили перські царі. У хараппську добу (XXIII—XVIII ст. до н. е.) в Індії розвивалися гончарство, будівництво, ткацтво, ковальство, суднобудування, виробництво фаянсу та скляного посуду тощо.
Наявність виробленої надлишкової продукції та системи писемності (донині майже не розшифровані), рахунків, а також міри і ваги сприяла розвитку торгівлі. Особливе місце посідала зовнішня торгівля. Індійці користувалися як морськими, так і сухопутними шляхами. У VII ст. до н. е. в державі Магадха виникли перші металеві гроші у вигляді шматочків срібла і міді з клеймом, котрі підпорядковували собі торгове життя країни, витіснивши з нього примітивну обмінну торгівлю.
Купці, професію яких вважали у суспільстві однією з найпрестижніших, завжди продавали більше своїх товарів, ніж купували чужих. Саме завдяки активному торговельному балансу індійські раджі, вельможі, купці протягом століть накопичили величезні багатства. Вони були головними кредиторами та лихварями.
Розвиток міжнародної торгівлі помітно активізував кораблебудування. Судна з традиційними індійськими товарами можна було побачити біля берегів Цейлону, Африки, країн Середземномор'я та Південно-Східної Азії. Індійські спеції (особливо перець), вироби зі слонової кістки, золототкану парчу, неперевершених індійських жриць кохання охоче закуповував Рим. Купці завозили в країну вина, папірус, ладан, окремі метали, сезам, олії, мед тощо. Важливу роль у розвитку торгівлі з сусідами відіграв Великий шовковий шлях, який мав відгалуження в Індію.
Ремісники та купці об'єднувались у професійні організації, діяльність котрих намагалася контролювати держава. У першій половині І тис. н. е. такий контроль послабшав. Ремісничі корпорації виявляли більше ініціативи у розширенні зв'язків, самостійно укладаючи договори з приватними замовниками. Ознака їх самостійності — власні печатні символи.
Це перші корпорації ремісників, які були основою організацій до появи цехового ремесла в Європі. Шрени — так називали ремісничі корпорації в Стародавній Індії, існували в V—Ш ст. до н. е. в усіх великих містах. До їх складу входили ремісничі майстерні й окремі представники цієї трудової діяльності. На чолі стояв старійшина з правом спадщини, який мав помічників — раду із більш досвідчених ремісників, охорону. У корпорації встановлювали правила праці, її оплату, стандарти товару, його ціну. Такі порядки мали силу закону, їх підтримувала правляча верхівка об'єднання та різні адміністративні структури країни. Порушників виключали з корпорації і позбавляли права спадщини.
В організації створювали фонди за рахунок внесків членів шреній, штрафів за порушення регламентів. Разом із тим це були кредитні установи — видавали позики під відсотки торговим людям, що сприяло прогресу ринкових відносин. Це були і благодійні організації. Ціни на ремісничі вироби регулювали "наглядачі за торгівлею", тобто виявлялося щось подібне до державного регулювання економіки.
Річкова мережа в Північній Індії майже не придатна для навігації, тому головну роль у поширенні засобів комунікації в країні відігравали сухопутні шляхи. В умовах джунглів та щорічного сезону тропічних дощів їх будівництво було нелегким. Уздовж основних доріг викопували криниці, споруджували готелі для подорожніх. Проте якість цих доріг загалом була вкрай незадовільною, і брак надійного транспортного сполучення зумовив неоднаковий історичний розвиток окремих регіонів.
У міжнародній торгівлі Індії важливу транспортну функцію виконувало каботажне мореплавство, тобто мореплавство між портами країни. Незважаючи на те, що індійське узбережжя не мало зручних гаваней, стародавні індійці в техніці мореплавства не поступались іншим народам. Вони винайшли живий "компас": брали на судно ворона, якого випускали, коли втрачали орієнтири, і спрямовували судно в бік його польоту, поки не помічали берегову лінію.
У Стародавній Індії співіснували державна, общинна та приватна форми власності. Загалом у різні періоди і в різних регіонах їх співвідношення було різним, але постійно спостерігалася тенденція до розширення приватного землеволодіння шляхом зменшення державного й общинного.
Наявність кастово варнового ладу — чотири замкнуті касти в суспільстві:
1) брахмани — жерці та вчителі;
2) кшатри — правителі й воїни;
3) вайші — землероби і ремісники;
4) не арійці — раби, збіднілі общинники.
— одна з причин браку єдності населення. У результаті такого стану державний чинник відіграв надзвичайно слабку роль у розвитку Індії, тобто не було сильної влади, котра б об'єднала всіх проживаючих, щоб створити єдину централізовану державу, зміцнити її. Відповідно не було й економічно сильної державної форми власності. Це стало своєрідністю країни, яку Англія легко перетворила на свою колонію, де переважала колективно-общинна форма власності. Негативне значення мав аристократизм індійців, які від початку вважали себе вищими, ніж смагляві аборигени.
Основу індійського суспільства становили міська та сільська общини. Проте у формуванні цивілізації провідну роль відігравала сільська община. Побудована на багатокастовій основі, система землеробських общин витримала всі політичні лихоліття і в пережиткових формах збереглася й донині.
