- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних дисциплін
- •2.Методологія історії економіки та економічної думки
- •3. Основні етапи розвитку економічної науки
- •4. Мета та завдання курсу. Функції історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Господарство первісного суспільства. Неолітична революція
- •Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамській цивілізації (хі—і тис. До н. Е.)
- •Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери
- •Господарська діяльність в первісній історії України
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії
- •Перші цивілізаційні формування Стародавнього Китаю
- •Становлення Європейської цівілізації
- •Давньогрецька цивілізація та її вплив на європейський світ
- •Економічні причини занепаду античних цивілізацій
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – XV ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •Мусульманська цивілізація
- •Західнохристиянська цивілізація
- •Візантійсько-Східнохристиянська цивілізація
- •Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.)
- •Економічний розвиток східнослов'янських племен (vі - іх ст.)
- •Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.)
- •Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі-XVII ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика епохи
- •Виникнення ринкової інфраструктури
- •Економічні основи формування світового ринку Розвиток продуктивних сил
- •Становлення індустріальної цивілізації в Європі
- •Економічна думка
- •Господарство українських земель Розвиток Лівобережжя та Слобожанщини
- •Ремісниче і мануфактурне виробництво
- •Торгівля
- •Грошовий ринок
- •Економічна думка
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі- перша половина хіх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика періоду становлення національних держав
- •Економічна думка індустріального суспільства
- •Теорія грошей і доходів
- •Україна на шляху індустріальної модернізації Передумови промислового перевороту
- •Особливості розвитку капіталізму
- •Особливості розвитку промисловості
- •Формування внутрішнього ринку
- •Економічна думка
- •Розвиток індустріальної цивілізації у сша
- •Східний тип модернізації економіки — Японія Загальна характеристика економіки
- •Головні соціально-економічні й політичні перетворення
- •Промисловий переворот
- •Економічна політика 80-х років
- •Змістовий модуль 2. Економіка та економічна думка індустріальної ери
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша
- •Формування нової економічної думки
- •Інноваційний тип розвитку суспільства
- •Результати технологічної революції
- •Економічна думка
- •Особливості розвитку індустріальної цивілізації у сша та Німеччині
- •Причини піднесення Німеччини
- •Проблеми модернізації індустріальної економіки Англії і Франції
- •Економічна думка
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Столипінська аграрна реформа та її вплив на економіку України
- •Наслідки першої світової війни для економіки України
- •Антикріпосницькі ідеї в працях я. Козельського, в. Каразіна
- •4. Економічна програма народництва
- •5. Розвиток політичної економії в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Сутність державно-монополістичного капіталізму
- •Господарство провідних країн світу напередодні і в роки Першої світової війни
- •3. Світове господарство між двома світовими війнами (1918–1939 рр.)
- •4. Економіка капіталістичних країн в роки Другої світової війни
- •5. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •6. Теорія підприємництва і теорія ефективної конкуренції й. Шумпетера
- •7. Економічна думка Дж. М. Кейнса
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Тенденції розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •2. Індустріалізація сільського господарства
- •3. Основні напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •4. Економічні концепції монетаристів
- •5. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •Неоінституціоналізм та його особливості
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Нові індустріальні країни. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Економічне становище в Україні в 1914 – 1919 рр.
- •2. «Воєнний комунізм» і нова економічна політика в Україні
- •3. Індустріалізація та колективізація урср. Соціально- економічний стан Західної України в 20-30-х роках хх ст
- •4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •5. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х – першій половині 80-х років хх ст.
- •6 . Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині
- •7. Економічна думка України в період панування радянської економічної
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.) План лекції
- •Основний зміст
- •1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в
- •2. Участь України в світовому господарстві
- •3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
4. Економічні концепції монетаристів
У 50- 60-х роках XX ст. лідуючого значення в неолібералізмі набув напрямок, що отримав назву монетаризм, найбільш активними представниками якого стали економісти Чикагської школи на чолі з професором університету м. Чикаго Мілтоном Фрідменом, автором численних робіт, серед яких найбільш відомі: «Кількісна теорія грошей» (1956 р.), «Монетарна історія Сполучених Штатів, 1867-1960рр.» (1963 р., у співавторстві с Анною Шварц), «Свобода вибору» (1980 р.) та ін.
Популярність монетаристів була обумовлена насамперед тим, що вони виступили
з критикою кейнсіанства в період його найбільш гострої кризи і запропонували практичні рекомендації, якими небезуспішно скористалися деякі консервативні уряди та міжнародні економічні організації.
Монетаризм – це напрям економічної думки, який всебічно аналізує гроші, кредитно-грошові інститути та їх роль в процесі стабілізації ринкової економіки.
Основні ідеї монетаризму:
Монетаристи вивчають суть грошей, кредитно-грошовий механізм та їх вплив
на розвиток виробництва. При цьому вони відводять грошам визначальну роль в циклічному розвитку економіки.
Різко виступають проти державного втручання в хід економічного розвитку, і
вважають, що потрібно повністю відновити механізм ринкового саморегулювання. Ринкова економіка - це стійка, саморегульована система, яка сама здатна відновлювати свою рівновагу.
Державне втручання в економіку не дає бажаних результатів, бо рішення уряду запізнюються, приймаються і діють лише тоді, коли економічна ситуація вже приймає інший характер. Тому рішення уряду скоріше погіршують ситуаціяю, ніж поліпшують її.
Державне регулювання допустиме лише по відношенню до грошового ринку, де держава може регулювати пропозицію грошей, впливаючи тим самим на позичковий відсоток, дію банківської системи. При цьому грошова політика держави повинна носити довгостроковий характер.
Всі гроші повинні бути зароблені, а не просто отримані. Тому необхідно зменшити розмір соціальних виплат, а також перелік людей, які мають право їх отримувати.
Треба ліквідувати державну власність, приватизувати державні підприємства,
передавши їх в приватну власність. Монетаристи різко критикують державну освіту, державний житловий фонд, державне медичне обслуговування. Вихідним методологічним посиланням монетаризму було твердження про те, що ринкова система здатна автоматично на основі саморегулювання приводити себе до стану рівноваги. Вона має внутрішній механізм, який амортизує вплив зовнішніх чинників, і головну роль в цьому механізмі відіграють ціни, орієнтуючись на які, виробники визначають обсяги випуску продукції, а споживачі — обсяги закупівель. Але основним і практично єдиним фактором, що визначає рівень і динаміку цін, є величина грошової маси, тобто кількість грошей в обігу.
Монетаристи, таким чином, взяли за основу своєї концепції постулати кількісної
теорії грошей, висунутої ще старою класичною школою (Д. Юм, Д. Рікардо) і розвинутої неокласиками (І. Фішер, А. Маршалл). Неокласичний варіант кількісної теорії представлений насамперед «рівнянням обміну» американського економіста Ірвіна Фішера (1867-1947 рр.):
M*V = P*Q,
де
М – кількість грошей, необхідних для обігу;
Q – фізична кількість виробленої продукції;
Р – рівень цін на продукцію;
V – швидкість обертів данної грошової одиниці.
Регулюючи грошову масу, держава має можливість впливати на розвиток національного виробництва через розмір видатків споживачів та фірм. «Грошове правило» М. Фрідмена полягає в тому, що темпи приросту грошової маси в країні не повинні перевищувати темпів зростання валового національного продукту (ВНП ), тобто 4-5% на рік. Інакше порушується механізм дії приватного підприємства, настає криза, посилюються інфляційні процеси.
Отже, монетаризм ґрунтується на кількісній теорії грошей, наданні грошам визначальної регулюючої ролі, на провідній ролі обміну порівняно з виробництвом. Надмірне зростання грошової маси монетаристи пов'язують з великими державними витратами, тому вони виступають за скорочення цих витрат, передусім - витрат на соціальні потреби.
М. Фрідмен вважає, що регулюючи грошову пропозицію, держава впливає тим самим на позичковий процент, який в свою чергу впливає на рівень інвестицій і розвиток виробництва.
Але грошовим інструментом треба користуватись досить обережно. Монетаристи розрізняють два види інфляції: очікувана (нормальна) та непередбачена. Якщо темпи інфляції зростають вище нормального рівня, то треба зменшити грошову масу через зменшення дефіциту державного бюджету і скорочення державних видатків.
Монетаризм як система економічних поглядів став альтернативною кейнсіанській концепції у зв’зку з неспроможністю останньої вирішити проблеми економічного розвитку, які виникли в США і інших країнах в 50-60-х роках ХХ ст. Позитивний внесок монетаризму в економічну теорію і передусім в теорію грошей полягав у ретельному дослідженні механізму зворотного впливу грошового світу на товарний світ, монетарних інструментів і монетарної (грошової, валютної) політики на розвиток економіки. Монетарні концепції стали основою грошово-кредитної політики, яка нині є найважливішим важелем державного регулювання.
