Питання для самоконтролю:

1. Дайте порівняльний аналіз економічної політики урядів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР.

2. Назвіть основні причини Голодомору 1932 – 1933 рр.

3.Порівняйте політику «воєнного комунізма» і нову економічну політику (НЕП).

4.Назвіть характерні риси процесу індустріалізації на українських землях.

5.Характеризуйте тенденції і основні напрямки розвитку господарства України в 60 – 80х рр. ХХст.

Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.) План лекції

1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності.

2. Участь України в світовому господарстві.

3. Сучасний етап розвитку української економічної думки.

Мета: з’ясувати шляхи та напрями розбудови національної економіки України за умов її незалежності, визначення теоретичних засад їх пошуку

Основний зміст

1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в

перші роки незалежності

Проголошення незалежності України відкрило нову еру в історії нашої країни. У березні 1992р. Верховна Рада України затвердила „Основи національної економічної політики”. У цьому документі передбачалася структурна перебудова господарства України. Великого значення надавалося конверсії оборонної промисловості, перерозподілу матеріальних і трудових ресурсів на користь тих виробництв, що забезпечують населення споживчими товарами. Передбачалося переорієнтувати машинобудування на задоволення потреб агропромислового сектора, легкої і харчової промисловості. Було заявлено про вихід з рубльової зони. Приймалися важливі закони і постанови („Про селянське (фермерське) господарство”, „Про форми власності на землю”, ”Про приватизацію майна державних підприємств” та ін.). У Міжнародний валютний фонд було представлено розширену програму ринкових перетворень, яка була схвалена. Україна стала членом МВФ.

Разом з тим економічні перетворення йшли надзвичайно повільно. Значною перешкодою на шляху переходу від тоталітаризму до демократії була відсутність цілісної концепції суспільної трансформації, тому багато прийнятих в Україні законів виявилися відірваними від життя і належним чином не спрацьовували. Залежність української економіки від російських енергоносіїв призвела до різкого зростання собівартості продукції, падіння виробництва, росту інфляції. Кризу поглибив розрив економічних зв’язків з колишніми союзними республіками. З 1992р. в Україні проводилась відверто проінфляційна політика, для якої характерні величезний бюджетний дефіцит, необмежена грошово-кредитна емісія, ріст цін, обвальне падіння реальних доходів переважної більшості населення. Наприкінці 1992р. було прийняте рішення щодо виходу з рубльової зони.

Проте до позитивних змін в економіці це не привело. Великий податковий тягар

привів до розвитку „тіньової економіки”, обмеження виробничої та комерційної діяльності.

У 1994р. економіка країни виявилася на межі краху. ВВП порівняно з попереднім роком впав на 23%, виробництво промислової продукції – на 27,8%, сільськогосподарської – на 16,5%. Капітальні вкладення за 1992 – 1994 рр. знизились на 57%. Фінансова система держави виявилася практично зруйнованою. У жовтні дефіцит бюджету досяг 18,5% ВВП. Ціни порівняно з 1991р. зросли в 102 рази. Влітку новим Президентом України було обрано Л.Кучму. У жовтні 1994р. він проголосив стратегію економічних перетворень, яка була в принципі схвалена Верховною Радою. Ця стратегія передбачала звільнення цін, обмеження дефіциту державного бюджету, впровадження вільної внутрішньої і зовнішньої торгівлі, введення суворої монетарної політики, масову приватизацію і проведення земельної реформи. У вересні 1996 р. була проведена грошова реформа. Її суть полягала у фактичній деномінації в 100 тис. разів карбованця і заміну його гривнею. Разом з тим було також здійснено лібералізацію цін, валютного курсу,

механізмів зовнішньої торгівлі, роздержавлення земель, почав розвиватися ринок цінних паперів.

Ці заходи дали позитивні результати. Зменшились темпи падіння ВВП, зросла заробітна плата, середньомісячна інфляція в 1997р. не перевищувала 1%. Однак, не зважаючи на деяку стабілізацію, економічну кризу подолати не вдалось; вона істотно вплинула на інвестиційну сферу, що проявилося в падінні норм прибутків, зниженні номінального доходу.

У 2000 році було призупинено спад виробництва і намітилися тенденції до економічного зростання. Була проведена аграрна реформа внаслідок якої відбулося масштабне паюванні землі без права її продажу (6,4 млн. селян одержали у власність 26,5 млн.га), а також були реформовані сільськогосподарські підприємства в господарства ринкового типу. Та на жаль, аграрна реформа не привела до підвищення економічної ефективності сільського господарства. Показники, що характеризували розвиток цього сектора економіки, нажаль, дуже низькі. У 2001 році Верховна Рада України ухвалила Земельний кодекс, який закріпив приватну власність на землю в повному обсязі.

23 січня 2005року відбулася офіційна церемонія вступу на посаду Президента України Віктора Ющенка.

Сучасна українська економіка останнім часом проходить дуже складний шлях. Однією із основних причин цієї складності є політична нестабільність в країні, часта зміна урядів, а відповідно – напрямків розвитку, методів управління ринком.