- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних дисциплін
- •2.Методологія історії економіки та економічної думки
- •3. Основні етапи розвитку економічної науки
- •4. Мета та завдання курсу. Функції історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Господарство первісного суспільства. Неолітична революція
- •Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамській цивілізації (хі—і тис. До н. Е.)
- •Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери
- •Господарська діяльність в первісній історії України
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії
- •Перші цивілізаційні формування Стародавнього Китаю
- •Становлення Європейської цівілізації
- •Давньогрецька цивілізація та її вплив на європейський світ
- •Економічні причини занепаду античних цивілізацій
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – XV ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •Мусульманська цивілізація
- •Західнохристиянська цивілізація
- •Візантійсько-Східнохристиянська цивілізація
- •Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.)
- •Економічний розвиток східнослов'янських племен (vі - іх ст.)
- •Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.)
- •Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі-XVII ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика епохи
- •Виникнення ринкової інфраструктури
- •Економічні основи формування світового ринку Розвиток продуктивних сил
- •Становлення індустріальної цивілізації в Європі
- •Економічна думка
- •Господарство українських земель Розвиток Лівобережжя та Слобожанщини
- •Ремісниче і мануфактурне виробництво
- •Торгівля
- •Грошовий ринок
- •Економічна думка
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі- перша половина хіх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика періоду становлення національних держав
- •Економічна думка індустріального суспільства
- •Теорія грошей і доходів
- •Україна на шляху індустріальної модернізації Передумови промислового перевороту
- •Особливості розвитку капіталізму
- •Особливості розвитку промисловості
- •Формування внутрішнього ринку
- •Економічна думка
- •Розвиток індустріальної цивілізації у сша
- •Східний тип модернізації економіки — Японія Загальна характеристика економіки
- •Головні соціально-економічні й політичні перетворення
- •Промисловий переворот
- •Економічна політика 80-х років
- •Змістовий модуль 2. Економіка та економічна думка індустріальної ери
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша
- •Формування нової економічної думки
- •Інноваційний тип розвитку суспільства
- •Результати технологічної революції
- •Економічна думка
- •Особливості розвитку індустріальної цивілізації у сша та Німеччині
- •Причини піднесення Німеччини
- •Проблеми модернізації індустріальної економіки Англії і Франції
- •Економічна думка
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Столипінська аграрна реформа та її вплив на економіку України
- •Наслідки першої світової війни для економіки України
- •Антикріпосницькі ідеї в працях я. Козельського, в. Каразіна
- •4. Економічна програма народництва
- •5. Розвиток політичної економії в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Сутність державно-монополістичного капіталізму
- •Господарство провідних країн світу напередодні і в роки Першої світової війни
- •3. Світове господарство між двома світовими війнами (1918–1939 рр.)
- •4. Економіка капіталістичних країн в роки Другої світової війни
- •5. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •6. Теорія підприємництва і теорія ефективної конкуренції й. Шумпетера
- •7. Економічна думка Дж. М. Кейнса
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Тенденції розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •2. Індустріалізація сільського господарства
- •3. Основні напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •4. Економічні концепції монетаристів
- •5. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •Неоінституціоналізм та його особливості
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Нові індустріальні країни. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Економічне становище в Україні в 1914 – 1919 рр.
- •2. «Воєнний комунізм» і нова економічна політика в Україні
- •3. Індустріалізація та колективізація урср. Соціально- економічний стан Західної України в 20-30-х роках хх ст
- •4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •5. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х – першій половині 80-х років хх ст.
- •6 . Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині
- •7. Економічна думка України в період панування радянської економічної
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.) План лекції
- •Основний зміст
- •1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в
- •2. Участь України в світовому господарстві
- •3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
Питання для самоконтролю:
1.Сформулюйте основні принципи маржиналізму.
2.Чому К.Менгер, Л.Вальрас та В. Джевонс вважаються фундаторами маржиналізму?
3.Поясніть основні положення теорії загальної економічної рівноваги Л.Вальраса.
4.Дайте характеристику основних теорій А. Маршалла.
5. Інноваційний тип розвитку суспільства.
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
Мета: розглянути господарську систему, що склалася в українських землях, визначення її основних рис; розкрити економічні погляди представників української економічної думки щодо розвитку відносин власності, поділу праці, характеристики кріпацтва
План лекції
1. Столипінська аграрна реформа та її вплив на економіку України. 2. Наслідки першої світової війни для економіки України. 3. Антикріпосницькі ідеї в працях Я. Козельського, В. Каразіна. 4. Економічна програма народництва. 5. Розвиток політичної економії в Україні: І. Вернадський, А. Антонович, Т. Туган-Барановський.
Основний зміст
Столипінська аграрна реформа та її вплив на економіку України
Царський уряд, який прагнув зберегти за поміщиками землі і панівну роль у державі, в той же час змушений був сприяти буржуазному розвиткові країни. Щоб відвернути селян від боротьби за поміщицькі землі, зміцнити в них відчуття приватної власності і сприяти розвиткові капіталізму руським шляхом, а також створити собі соціальну базу на селі в особі куркульства, оскільки селянська маса в цілому його опорою бути не могла, царський уряд вирішив здійснити нову аграрну реформу, головним провідником якої став Столипін.
Головні риси столипінської аграрної реформи:
1. Столипінська реформа була складним, часто суперечливим процесом у розвитку тодішнього суспільства, і наслідки її не були однозначними для різних прошарків населення. В умовах капіталізму не могло бути однакового розвитку всіх селянських господарств; кожне представляло собою окрему господарську одиницю з певним складом мислення господаря, стереотипами, своєю багатовіковою економічною спадщиною, кількістю членів сім'ї тощо.
Подвірне землеволодіння поступово привчало селянина до відчуття себе господарем свого наділу, психологічно підготувало селян до закріплення землі в особисту власність та покращання умов свого життя. Досвід впровадження реформи в життя показав, що для налагодження нової системи землеволодіння та піднесення продуктивності господарств необхідний певний період, а також ініціатива та постійні зусилля кожного селянина покращанні методів господарювання.
Крім того, реформа виявила необхідність надання селянам агрономічної допомоги, посилила увагу до цього з боку держави та місцевих органів влади. Значну роль у збільшенні селянських наділів відіграв Селянський Поземельний банк, який був одним з важливих механізмів реалізації нової аграрної політики. Він сприяв перерозподілу землі у напрямі її більш ефективного використання новими землевласниками-селянами, які мали певний господарський досвід, бажання та можливості поступового поліпшення свого добробуту. Розглянуті в роботі особливості реалізації столипінської реформи у цьому регіоні ще раз підкреслюють необхідність використання регіонального підходу при її аналізі, з урахуванням історичних та економічних особливостей різних районів України.
2. Столипінська аграрна реформа позитивно вплинула на розвиток сільського господарства Правобережжя України. Порівняльна вигідність заняття землеробством виявилося ще наприкінці Х1Х ст. внаслідок розвитку ринкових відносин, що збільшило попит на зернові та технічні культури. Після 1906 р. ці тенденції не тільки посилились, але й стали набувати більш стійкого характеру, оскільки індивідуалізація селянського землеволодіння призвела до збільшення кількості господарств, які задовольняли цей ринковий попит. Зростання селянського землеволодіння шляхом купівлі-продажу вимагало великого напруження сил від тих, хто отримував довгострокові кредити, привчало більше цінувати придбане важкою працею. Реформа викликала підвищення уваги селян до правильного ведення своїх господарств на прикладі показових агрономічних заходів, сприяючи поступовим змінам у психології різних верств селянського населення, вирішуючи і старі проблеми (наприклад, страхування від градобою). Розвиток агрономічної справи на Правобережжі у цей період свідчив, що поряд із закріпленням землі в особисту власність, ці заходи мали не менш важливе значення: без цього не було б прогресу у розвитку одноосібних селянських господарств. Там, де вчора не відчувалась гостра потреба у цих вдосконаленнях, з початком реформи вони стали загальною необхідністю. Орієнтована спочатку на заможні верстви селян, агрономічна допомога з боку земств та землевпорядних комісій стала поступово поширюватись на все селянське населення, що відбивало настрої та прагнення селянства в цілому у цьому регіоні.
Підвищення рівня сільськогосподарських знань стало вимогою часу і питанням подальшої перспективи господарювання. Активізація особистісного фактору у справі господарювання була одним з найважливіших результатів реформи. Новий позитивний досвід просував поступово вперед кожну господарську одиницю на селі. Стійкість цих процесів, на наш погляд, мала майбутнє, оскільки індивідуалізм психології українського селянства сприяв копіткій, тривалій праці з досягненням певних результатів.
3. Перехід до відрубно-хутірської системи землеволодіння, агрономічні заходи сприяли, в свою чергу, посиленню зв'язків між сільським господарством та промисловістю Правобережжя. Зв'язок цей набував більшого значення і через те, що переважну частку промисловості складали виробництва, пов'язані з переробкою сільгосппродукції. Так, приміром, селянські цукробурякові плантації мали головним завданням постачання продукції цукровим заводам, які заохочували у цьому селян; заведення хмільників у заможних селянських господарствах мало тісний зв'язок з виробництвом пива, розведення молочних господарств - з розвитком маслоробної промисловості тощо. Зв'язок між збільшенням виробництва у промисловості та запитами сільського господарства внаслідок індивідуалізації землеволодіння селян поширювався і на інші її галузі. Через зростання земської торгівлі покрівельним залізом, іншими будівельними матеріалами простежується вплив столипінської реформи на розвиток промисловості будматеріалів. Промисловість в цілому через декілька років після початку реформи переживала піднесення. Збільшення потреб внутрішнього ринку внаслідок аграрних перетворень сприяло більш стійкому розвитку промисловості, орієнтації на ці потреби. Це посилювало процеси подальшої монополізації у розглядуваних галузях промисловості.
4. Аграрна реформа 1906 р. привела до позитивних зрушень у розвитку торгівлі і транспорту Правобережжя та України в цілому. Підвищення активності селян у справі покращання свого економічного становища змушувало їх шукати різні форми найвигіднішого збуту своєї сільгосппродукції. В першу чергу, це відбилося на розвитку хлібної торгівлі, яка набула нових форм через збутову діяльність селянських кредитних, сільськогосподарських кооперативів. Ці кооперативи поступово набували торговельного досвіду, включаючись до названих процесів. Долаючи труднощі через відсутність досвіду, кооперація поступово вирішувала проблеми у своєму розвитку, отримувала нові форми, об'єднуючись в союзи. Подібні процеси відбувались у земській торговельній діяльності. Життя ставило питання про перехід до екoномічних основ організації цієї діяльності. У розвитку зовнішньої торгівлі діяли свої механізми, пов'язані з дією, станом на світовому ринку, і тому коливання в експорті зернових по роках у досліджуваний період мало свої закономірності. Велику роль відігравав транспорт (залізничний, річковий, гужовий), значно збільшивши у 1906 - 1914 рр. об'єми своїх перевезень сільгосппродукції, продукції промисловості, яка знаходила все більше розповсюдження в селянських господарствах. Комісійно-позичкові операції під зернові вантажі на залізницях давали значні прибутки останнім. Збільшення вантажообігу різних видів транспорту сприяло певним позитивним зрушенням в їх розвитку, удосконаленні, припливу капіталів у цю сферу.
5. Необхідно зазначити, що народне господарство Правобережної України в цей період, особливо починаючи з 1909 р. (коли реформа стала давати певні результати), становило собою більш здоровий організм, ніж до реформи, оскільки позитивні зрушення в аграрному секторі поступово підключали до себе діяльність в інших секторах (промисловість, торгівля, транспорт), які теж зазнавали позитивних змін. Посилення взаємозв'язків між різними народногосподарськими галузями у цей період виявило ще більшу взаємозалежність між ними, оскільки кожна галузь мала свою потребу у задоволенні тією продукцією або послугами, які їй надавала інша. Такі моменти у розвитку окремих галузей сприяли більш чіткому визначенню кожною з них свого місця у народногосподарському комплексі, а відтак і більш налагодженій та продуктивній його роботі. На те, що в ці роки відбувалось піднесення всього народного господарства, його окремих галузей, звертають увагу як монографічні дослідження, так і періодичні видання того часу. Це, в кінцевому рахунку, визначає і місце самої столипінської аграрної реформи у соціально-економічному розвитку України та всієї Російської імперії.
Вищесказане відносно розвитку народного господарства у ці роки свідчить про те, що столипінська реформа була не лише бажанням уряду позбавитись невдоволення селянства, зруйнувати общину (як це стверджувалось у ряді досліджень) та розселити селян на хутори та відруби, оскільки перебудова психології селянина у напрямі розкриття власного потенціалу, агрономічні заходи, позитивні зміни у землеробстві, тваринництві, збільшення виробництва у різних галузях промисловості, прибутків, за які боролись монополії, пожвавлення торгівлі та зростання транспортних перевезень - все це в цілому приводить до висновку, що столипінські аграрні перетворення вирішували завдання реорганізації та стабілізації усього економічного життя, що, безперечно, тягнуло і зміни в політичному житті. Перешкодою цьому стала перша світова війна, яка дезорганізувала не тільки розвиток різних галузей народного господарства, але й саму свідомість суспільства, посилила негативне ставлення значної частини селянства до поміщиків, прокладаючи шлях до соціальних потрясінь у 1917 р. Вирішення аграрного питання шляхом націоналізації землі, як показав подальший хід історії, ще не означало позитивних, культурних змін у розвитку сільського господарства, в усвідомленні кожним селянином себе справжнім господарем своєї землі. Все це в цілому є свідченням того, що столипінська аграрна реформа не зазнала краху, а стала нереалізованим до кінця соціально-економічним явищем.
6. Історичний досвід впровадження агрономічних заходів у селянських господарствах Правобережжя, поступових змін у психології господарів на шляху до поліпшення життєвого рівня своїх сімей, створення та діяльності земських кас дрібного кредиту, збутових, кредитних, споживчих кооперативів, а також впливу столипінської аграрної реформи на окремі галузі сільського господарства, промисловості, на зміни у внутрішній та зовнішній торгівлі, транспортних перевезеннях, безперечно, є цінним сьогодні і на нашу думку, може використовуватись, в окремих своїх аспектах, при формуванні сучасної аграрної політики в нашій державі для прискорення реалізації тих завдань, які стоять перед сільським господарством в умовах переходу до ринкових відносин.
