Економічна думка

Відмітною ознакою розвитку та викладання політичної економії в університетах було те, що воно ґрунтувалось на вищих досягненнях світової економічної думки. З початку XIX ст. чітко простежується зв'язок з ідеями А. Сміта, на основі яких формувалася політична економія в Україні. Видатний учений-економіст М.А. Валудянський (1769— 1847) у своїй "Економічній системі" першим із українських та російських економістів у 1806—1808 рр. сформулював і спробував розвинути головні положення "Багатства народів". Він правильно трактував теорію А. Сміта, що ґрунтувалася на праці й обміні, як систему, за якою багатство народу полягало у міновій цінності всіх виробів. У 1802—1806 рр. чернігівський віце-губернатор М. Політковський уперше повністю переклав російською працю А. Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів". Скорочений переклад "Багатства народів" А. Сміта українською у 1913 р. видав О. Михалевич у Львові.

Харківський, Київський та Новоросійський (нині Одеський) університети стали своєрідними опорними пунктами класичної політичної економії не лише в Україні, але й у всій Російській імперії. Найвідоміші представники класичної школи— професори Т.Ф. Степанов, І.В. Вернадський, Г.М. Цехановецький, М.М. Вольський та ін. Українські вчені надавали пріоритет трактуванням проблем вартості та розподілу, капіталу, грошей тощо А. Сміта й Ж.Б. Сея.

Для переважної більшості українських політекономістів класичного періоду характерне різко критичне ставлення до економічної теорії марксизму (М. Бунге, Д. Піхно, А. Антонович та ін.). Разом із тим окремі представники економічної науки (М. Зібер, М. Коссовський та ін.) докладно аналізували теорії вартості (цінності), капіталу й інші теорії класичної політичної економії та марксизму, прихильно ставились до економічної теорії К. Маркса і популяризували її.

Основу інтересу суспільства до економічної думки завжди становила потреба розв'язати актуальні та складні проблеми суспільно-економічного життя в той чи інший період. Зрозуміло, що ці питання змінювались залежно від становлення та розвитку суспільства й економіки. Тому в розвитку ідей класичної школи в Україні вирізняють два етапи. Перший охоплював період до 60-х років XIX ст., простежувався вплив фізіократії та пізніших варіантів класичної політичної економії. На другому етапі поширення ідей класики (друга половина XIX ст.) центральною була проблема капіталістичного розвитку економіки України у складі Російської імперії. Відповідно змінилась не лише проблематика досліджень, але й створили сприятливіші умови для становлення економічної науки. У своїх працях представники класичної політекономії другої половини XIX ст. А. Антонович, Д. Піхно, Г. Цехановецький, М. Коссовський та інші критикували попередні теорії вартості і розподіл доходів, шукали нових концепцій.

4. Розвиток індустріальної цивілізації у сша

Для промислового перевороту США характерні такі головні особливості:

І) активна роль американської інженерної думки. Винайшли бавовноочисну машину (1793), що підвищила продуктивність праці в 100 разів, швейну (1841), машину для виготовлення взуття (1846), фосфорні сірники, електромагнітний телеграф Морзе (1887), перший телеграфний апарат Д. Юза (1855), пістолет, пневматичне гальмо, паровий молот (1842), вулканізацію каучуку (1844), турбіну (1849), електровоз (1861), верстати оригінальної конструкції. Це зумовило розвиток багатьох нових галузей промисловості. Швейні фабрики Зінгера, Беккера, Уллера випускали вироби, що мали попит у всьому світі. Швейна машина Зінгера була відома й популярна також в Україні;

2) велика кількість річок, що сприяло більшому використанню водної енергії, ніж енергії пари. Тому в 40-х роках почали масово застосовувати парову енергію, хоча універсальний паровий двигун створили ще наприкінці XVIII ст., а в 1803 р. О. Еванс винайшов парову машину;

3) значні запаси деревини, яку тривалий час використовували як основний вид палива та для виготовлення деревного вугілля. До 1860-го на залізничному транспорті США користувалися дровами. Перша домна, що працювала на кам'яному вугіллі, з'явилась у країні в 1837 р. Масово застосовувати мінеральне паливо в металургії почали в 40-х роках;

4) брак мануфактурного капіталізму. Мануфактури, що з'явилися в колоніальний період, не були стійкими, їх розвиток стримувала заборонна політика Англії. Тому правомірно стверджувати, що промисловий переворот у США відбувався в умовах недостатнього розвитку мануфактурного виробництва;

5) велика нерівномірність розміщення галузей по територіях. Північний Схід був більш промисловим, на Півдні майже не діяли фабрики і заводи, переважала первинна обробка культур, що вирощували (бавовник, тютюн, рис, цукрова тростина та ін.). Машини обслуговували раби. У західних штатах майже не спостерігалося мануфактурної стадії, підприємства спеціалізувалися на переробці харчової продукції, лісоматеріалів, виробництві сільськогосподарської техніки.