- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних дисциплін
- •2.Методологія історії економіки та економічної думки
- •3. Основні етапи розвитку економічної науки
- •4. Мета та завдання курсу. Функції історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Господарство первісного суспільства. Неолітична революція
- •Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамській цивілізації (хі—і тис. До н. Е.)
- •Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери
- •Господарська діяльність в первісній історії України
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії
- •Перші цивілізаційні формування Стародавнього Китаю
- •Становлення Європейської цівілізації
- •Давньогрецька цивілізація та її вплив на європейський світ
- •Економічні причини занепаду античних цивілізацій
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – XV ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •Мусульманська цивілізація
- •Західнохристиянська цивілізація
- •Візантійсько-Східнохристиянська цивілізація
- •Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.)
- •Економічний розвиток східнослов'янських племен (vі - іх ст.)
- •Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.)
- •Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі-XVII ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика епохи
- •Виникнення ринкової інфраструктури
- •Економічні основи формування світового ринку Розвиток продуктивних сил
- •Становлення індустріальної цивілізації в Європі
- •Економічна думка
- •Господарство українських земель Розвиток Лівобережжя та Слобожанщини
- •Ремісниче і мануфактурне виробництво
- •Торгівля
- •Грошовий ринок
- •Економічна думка
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі- перша половина хіх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика періоду становлення національних держав
- •Економічна думка індустріального суспільства
- •Теорія грошей і доходів
- •Україна на шляху індустріальної модернізації Передумови промислового перевороту
- •Особливості розвитку капіталізму
- •Особливості розвитку промисловості
- •Формування внутрішнього ринку
- •Економічна думка
- •Розвиток індустріальної цивілізації у сша
- •Східний тип модернізації економіки — Японія Загальна характеристика економіки
- •Головні соціально-економічні й політичні перетворення
- •Промисловий переворот
- •Економічна політика 80-х років
- •Змістовий модуль 2. Економіка та економічна думка індустріальної ери
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша
- •Формування нової економічної думки
- •Інноваційний тип розвитку суспільства
- •Результати технологічної революції
- •Економічна думка
- •Особливості розвитку індустріальної цивілізації у сша та Німеччині
- •Причини піднесення Німеччини
- •Проблеми модернізації індустріальної економіки Англії і Франції
- •Економічна думка
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Столипінська аграрна реформа та її вплив на економіку України
- •Наслідки першої світової війни для економіки України
- •Антикріпосницькі ідеї в працях я. Козельського, в. Каразіна
- •4. Економічна програма народництва
- •5. Розвиток політичної економії в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Сутність державно-монополістичного капіталізму
- •Господарство провідних країн світу напередодні і в роки Першої світової війни
- •3. Світове господарство між двома світовими війнами (1918–1939 рр.)
- •4. Економіка капіталістичних країн в роки Другої світової війни
- •5. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •6. Теорія підприємництва і теорія ефективної конкуренції й. Шумпетера
- •7. Економічна думка Дж. М. Кейнса
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Тенденції розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •2. Індустріалізація сільського господарства
- •3. Основні напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •4. Економічні концепції монетаристів
- •5. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •Неоінституціоналізм та його особливості
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Нові індустріальні країни. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Економічне становище в Україні в 1914 – 1919 рр.
- •2. «Воєнний комунізм» і нова економічна політика в Україні
- •3. Індустріалізація та колективізація урср. Соціально- економічний стан Західної України в 20-30-х роках хх ст
- •4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •5. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х – першій половині 80-х років хх ст.
- •6 . Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині
- •7. Економічна думка України в період панування радянської економічної
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.) План лекції
- •Основний зміст
- •1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в
- •2. Участь України в світовому господарстві
- •3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
Упродовж середини XII ст. - першої половини XIV ст. розвиток відбувався в умовах феодальної роздробленості - закономірного стану політичної організації феодального суспільства, її економічною основою було натуральне господарство. Київська держава роздробилася на самостійні князівства і землі, на території України - Київське, Переяславське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Галицько-Волинське, Тмутараканське князівства. Кожне з них поступово поділилося на дрібніші удільні князівства. Наймогутнішим князівством було Галицько-Волинське (1199-1349), територія якого охоплювала сучасні Західну та Правобережну Україну. Воно поділялося на князівства-землі, останні - на волості.
Аграрні відносини характеризували утвердження, зростання і зміцнення феодальної власності на землю - монопольної, на основі сеньйорально-васальних та ієрархічних відносин. Верховним правителем і власником землі був князь, переважно титулований великим. Удільні князі та бояри володіли землею на умовах феоду - умовно-спадкового володіння. За виконання адміністративно-військової служби князь надавав урядовцям-васалам умовні довічні земельні володіння із селянами - так звані держави (бенефіціального типу). Бояри також надавали частину земельної власності на умовах держави своїм вільним слугам. Зберігалися надання землі на умовах кормління з правом управління та отримання доходів шляхом стягування податей і повинностей з населення. Як результат, сформувалася верства "служилих людей" - середніх і дрібних земельних власників. У ході міжкнязівських і князівсько-боярських міжусобиць у разі втрати землі сеньйором втрачали землі й бенефіціарії. Джерелами зростання феодального землеволодіння залишалися захоплення земель вільних селянських громад та колонізація неосвоєних територій. Князівсько-боярські земельні володіння зберігали назву "вотчина".
Феодальна ієрархія не мала такого значення, як у Західній Європі. Феодали були могутньою силою: вони боролися з князями за політичну та економічну владу, мали право "від'їзду", могли виступати на боці ворогів великого князя. Розвивався імунітет як юридичне оформлення феодального панування.
Завершилося формування феодально залежного селянства. Селяни-смерди були поземельно, особисто, адміністративно-судово і військово залежні від власника землі (економічна та позаекономічна залежність), сплачували ренту хутром, воском, зерном. Вони зберігали право переходу на інше місце, виконавши визначені обов'язки перед власником землі.
Особливістю господарства Галицько-Волинського князівства було виокремлення економічно сильної боярської верстви.
У системі феодальної експлуатації переважали натуральна рента й повинності: будівництво та ремонт міських укріплень і мостів, утримання князівської дружини тощо.
Міста залишалися адміністративними, культурними, церковними, військово-стратегічними центрами князівств і вотчин.
Зовнішня торгівля українських земель мала самостійний і транзитний характер, відігравала провідну роль у торговельних операціях, її географічна структура не зазнала суттєвих змін.