- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних дисциплін
- •2.Методологія історії економіки та економічної думки
- •3. Основні етапи розвитку економічної науки
- •4. Мета та завдання курсу. Функції історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Господарство первісного суспільства. Неолітична революція
- •Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамській цивілізації (хі—і тис. До н. Е.)
- •Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери
- •Господарська діяльність в первісній історії України
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії
- •Перші цивілізаційні формування Стародавнього Китаю
- •Становлення Європейської цівілізації
- •Давньогрецька цивілізація та її вплив на європейський світ
- •Економічні причини занепаду античних цивілізацій
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – XV ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •Мусульманська цивілізація
- •Західнохристиянська цивілізація
- •Візантійсько-Східнохристиянська цивілізація
- •Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.)
- •Економічний розвиток східнослов'янських племен (vі - іх ст.)
- •Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.)
- •Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі-XVII ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика епохи
- •Виникнення ринкової інфраструктури
- •Економічні основи формування світового ринку Розвиток продуктивних сил
- •Становлення індустріальної цивілізації в Європі
- •Економічна думка
- •Господарство українських земель Розвиток Лівобережжя та Слобожанщини
- •Ремісниче і мануфактурне виробництво
- •Торгівля
- •Грошовий ринок
- •Економічна думка
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі- перша половина хіх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика періоду становлення національних держав
- •Економічна думка індустріального суспільства
- •Теорія грошей і доходів
- •Україна на шляху індустріальної модернізації Передумови промислового перевороту
- •Особливості розвитку капіталізму
- •Особливості розвитку промисловості
- •Формування внутрішнього ринку
- •Економічна думка
- •Розвиток індустріальної цивілізації у сша
- •Східний тип модернізації економіки — Японія Загальна характеристика економіки
- •Головні соціально-економічні й політичні перетворення
- •Промисловий переворот
- •Економічна політика 80-х років
- •Змістовий модуль 2. Економіка та економічна думка індустріальної ери
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша
- •Формування нової економічної думки
- •Інноваційний тип розвитку суспільства
- •Результати технологічної революції
- •Економічна думка
- •Особливості розвитку індустріальної цивілізації у сша та Німеччині
- •Причини піднесення Німеччини
- •Проблеми модернізації індустріальної економіки Англії і Франції
- •Економічна думка
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Столипінська аграрна реформа та її вплив на економіку України
- •Наслідки першої світової війни для економіки України
- •Антикріпосницькі ідеї в працях я. Козельського, в. Каразіна
- •4. Економічна програма народництва
- •5. Розвиток політичної економії в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Сутність державно-монополістичного капіталізму
- •Господарство провідних країн світу напередодні і в роки Першої світової війни
- •3. Світове господарство між двома світовими війнами (1918–1939 рр.)
- •4. Економіка капіталістичних країн в роки Другої світової війни
- •5. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •6. Теорія підприємництва і теорія ефективної конкуренції й. Шумпетера
- •7. Економічна думка Дж. М. Кейнса
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Тенденції розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •2. Індустріалізація сільського господарства
- •3. Основні напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •4. Економічні концепції монетаристів
- •5. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •Неоінституціоналізм та його особливості
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Нові індустріальні країни. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Економічне становище в Україні в 1914 – 1919 рр.
- •2. «Воєнний комунізм» і нова економічна політика в Україні
- •3. Індустріалізація та колективізація урср. Соціально- економічний стан Західної України в 20-30-х роках хх ст
- •4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •5. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х – першій половині 80-х років хх ст.
- •6 . Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині
- •7. Економічна думка України в період панування радянської економічної
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.) План лекції
- •Основний зміст
- •1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в
- •2. Участь України в світовому господарстві
- •3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
Інноваційний тип розвитку суспільства
На межі XIX—XX ст. головною тенденцією розвитку економіки був перехід від капіталізму, заснованого на вільній конкуренції окремих самостійних державних і приватних підприємств, до капіталізму, що ґрунтувався на багатьох формах монополії або олігополії.
Зміни в економічних відносинах, що призвели до нового етапу соціально-економічного розвитку, спричинені бурхливим розвитком науки і техніки. В історії період кінця XIX — початку XX ст. відомий як час другої технологічної революції (перша — промисловий переворот), котра тривала до Першої світової війни (1914—1918).
У цей період кардинально змінились основи наукового мислення, розвивалося природознавство, формувалася єдина система наук. Тісний взаємозв'язок науки з технікою зумовив поступове, історично тривале перетворення науки на безпосередню продуктивну силу суспільства.
Результати технологічної революції
1. Промисловий переворот XVIII—XIX ст. сприяв становленню машинної індустрії, зумовив зміни в соціальній структурі суспільства: утворення двох нових класів — буржуазії та найманих робітників, утвердження панування буржуазії. На відміну від нього, результатами другої технологічної революції були зміни в техніці й технології виробництва, реконструкція машинної індустрії, поступове перетворення науки на безпосередній чинник виробництва. Тому цю революцію називають не промисловою, а науково-технічною. Вона забезпечила різке зростання виробництва: за 1850—1900 рр. добування вугілля збільшилося в 10 разів, нафти — в 25, обсяги виплавки сталі за 1870—1900 рр. зросли більше ніж у 50 разів.
2. Друга технологічна революція сприяла появі багатьох нових галузей промислового виробництва: електротехнічної, хімічної, нафтопереробної, автомобілебудівної та ін.
3. Відбулася диверсифікація не тільки галузей, а й підгалузей (машинобудування: виробництво локомотивів, автомобілів, літаків, кораблів — річкових і морських, трамваїв тощо).
4. Зміни в технології виробництва, застосування нових матеріалів і швидкий розвиток нових галузей та машинобудування зумовили зміни в структурі чорної металургії, унаслідок чого значно збільшився попит на сталь.
5. Технологічна революція зумовила зміни у світовій галузевій структурі промисловості. Перше місце посіли галузі важкої індустрії, значно випередивши за темпами зростання легку промисловість. Ці зміни привели до посилення концентрації виробництва, переважали великі підприємства. Такі структурні зрушення спричинили різке збільшення обсягів капіталу, необхідного для створення й діяльності окремого підприємства. Додаткові капітали залучали шляхом випуску акцій та організації акціонерних товариств.
6. Унаслідок другої технологічної революції замість індивідуальної приватної форми власності головною стала система акціонерного підприємництва, що відповідала новій формі організації виробництва, у сільському господарстві - фермерська.
Економічна думка
Головну увагу в економічній думці приділяли аналізу змін технології виробництва та їх впливові на ефективність виробництва. Інновація — нововведення в галузі технології або організації виробництва. Новація — не просто "відкриття" або "винахід", це нововведення обов'язково прикладного характеру. Вона спрямована на підвищення продуктивності і, як правило, отримання додаткового доходу в результаті втілення новинок і створення ліпших за якостями ідей і технологій. Інновації охоплюють увесь спектр видів діяльності — від дослідження і розробок до маркетингу.
Поняття "інновація" ввів у практику австро-американський економіст Й. Шумпетер (1883—1950). За своїми теоретичними поглядами вчений не належав до жодної з відомих економічних шкіл. Одна з його головних праць — "Теорія економічного розвитку" (1912). Інновації, нововведення, підприємництво у його теорії відіграють не менш важливу роль, ніж ціна чи вільна конкуренція.
Вихідне положення економічної системи — чиста рівновага. Але потім на певному етапі розвитку відбувається втілення інновацій. Звичний кругообіг порушують дії підприємця-новатора. З метою здійснення інновацій беруть кредити у "старих" фірм і компаній. Інвестиції спрямовують у нові галузі, поступово залучаючи у процес "нову хвилю" учасників.
Нагромадження не є стійким, безперервним процесом, воно зумовлене технічними новинками, освоєнням нових інвестиційних проектів. Зростання національного продукту відбувається не рівномірно, плавно, а стрибкоподібно, ривками.
Економічна динаміка, за Й. Шумпетером, ґрунтується на поширенні нововведень у різних формах. Це виробництво нових товарів, застосування нових технологій і нової техніки, ефективніше використання вже відомих матеріалів, освоєння нових ринків збуту, перехід до раціональніших форм організації та методів управління, здійснення реорганізації або послаблення монопольного становища інших підприємств.
З інноваціями пов'язаний і циклічний розвиток капіталізму. У своїх працях учений проаналізував взаємозв'язок усіх трьох циклів, котрі розпізнають за тривалістю (короткі, середні та довгі); інновації впливають на кожен із циклів. Таким чином намагалися погодити циклічні коливання з процесами інноваційної діяльності як сполучної ланки. Саме нововведення, що є своєрідною основою економічного розвитку, має циклічний характер.
Інноваційний тип розвитку економіки посилив процес монополізації виробництва. Державна власність наприкінці XIX — на початку XX ст. формувалася двома основними шляхами: за рахунок держбюджету і в результаті націоналізації приватних підприємств (переважно у країнах переселенського капіталізму). Ці зміни завершилися утворенням монополістичних союзів — монополій як у галузі виробництва, так і в галузі капіталів (фінансових джерел).
Капіталістична монополія — об'єднання капіталів, що виникає на основі високого рівня концентрації виробництва і капіталу з метою зосередження виробництва та збуту значної частини продукції галузі, встановлення монопольних цін і забезпечення стабільних надприбутків. Причини монополізації полягали:
1) у збільшенні мінімальних обсягів капіталів;
2) прагненні підприємців одержати максимум прибутку шляхом витіснення конкурентів і перешкоджання входжень у галузь;
3) наданні урядом якій-небудь одній фірмі привілеїв на постачання газового палива, електроенергії, телефонних послуг тощо (природні монополії) у зв'язку з розвитком комунального господарства;
4) розвитку патентного права, різноманітних махінаціях і зловживанні аж до шантажу й безпосереднього розбою.
Концентрація виробництва — основа створення монополії у виробництві, централізація капіталів — основа монополії банків. Початок XX ст. був періодом активного об'єднання банківського та промислового капіталу і виникнення в результаті цього фінансового капіталу.
Із найвпливовіших банкірів і підприємців у процесі посилення фінансового капіталу утворилася фінансова олігархія.
Значну роль відігравала зовнішня торгівля. Збільшення масштабів виробництва потребувало розширення ринку. Міжнародна торгівля з 1891 до 1910 рр. збільшилася в 1,5 разу. Зміцнення і розширення міжнародних економічних зв'язків сприяло формуванню світового господарства як єдиного механізму, що об'єднував усі регіони планети. Важливою ланкою системи були біржі великих міст світу, які щороку реєстрували зміни світових цін під впливом світового попиту й пропозиції. Міжнародний обмін перетворювався на необхідну умову подальшого розвитку виробництва і ринку. Активізувався світовий рух не тільки товарів (зовнішня торгівля), а й робочої сили, капіталу.
Експорт капіталу здійснювали у різних формах: державні та комунальні позики, прямі й портфельні інвестиції, кредити.
Найбільшого розвитку державні та комунальні позики набули у Франції, котру називали світовим лихварем. Крім процентів, країна-експортер мала, як правило, додаткові вигоди. Наприклад, Франція, надаючи позику Туреччині на 2,2 млрд. франків, отримала концесію на будівництво залізниць, встановила контроль над найважливішими турецькими морськими портами, впливаючи на діяльність головного банку країни — Оттоманського. Туреччина фактично перетворилася на напівколонію країни-кредитора. Провідною країною прямих і портфельних інвестицій була Велика Британія, капіталовкладення якої до 1900 р. за кордоном становили 20 млрд дол. США.
Конкуренція за сфери впливу супроводжувалася територіальною експансією. В останній чверті XIX ст. боротьбу за території в Азії, Африці й Тихому океані вели індустріальні держави: Велика Британія, Франція, США, Японія, Бельгія, Нідерланди, Португалія, Іспанія.
Отже, зміни в техніці й технології виробництва та розвитку продуктивних сил, спричинені другою технологічною революцією, створили матеріальні передумови для утворення монополій і переходу капіталізму від промислової стадії й вільної конкуренції до монополістичної. Спочатку епоху структурних інституціональних змін у XX ст. визначали поняттям імперіалізм (від лат. — державна, вища влада), пізніше поширився термін монополістичний капіталізм. Регулярна циклічність економічних криз наприкінці XIX — на початку XX ст. (1873, 1883, 1893, 1901, 1902 pp. та ін.) сприяла процесу монополізації економіки. Розорення невеликих і середніх підприємців у період криз посилювало концентрацію і централізацію виробництва та капіталу, їх рівень у країнах не був однаковим, але наприкінці XIX — на початку XX ст. монополія як форма організації виробництва й капіталу зайняла панівне становище.
На цьому історичному етапі змінилося лідерство країн світу: провідні місця за промисловим розвитком посіли "молоді" капіталістичні країни — США і Німеччина, значно просунулась Японія, тоді як колишні лідери — Велика Британія і Франція — відставали. Центр світового економічного розвитку з Європи перемістився в Північну Америку. Першою державою світу на тривалий час стали Сполучені Штати Америки.
