- •Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних дисциплін
- •2.Методологія історії економіки та економічної думки
- •3. Основні етапи розвитку економічної науки
- •4. Мета та завдання курсу. Функції історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Господарство первісного суспільства. Неолітична революція
- •Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій
- •Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамській цивілізації (хі—і тис. До н. Е.)
- •Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери
- •Господарська діяльність в первісній історії України
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії
- •Перші цивілізаційні формування Стародавнього Китаю
- •Становлення Європейської цівілізації
- •Давньогрецька цивілізація та її вплив на європейський світ
- •Економічні причини занепаду античних цивілізацій
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – XV ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика економічного розвитку та економічної думки цивілізацій середньовіччя
- •Мусульманська цивілізація
- •Західнохристиянська цивілізація
- •Візантійсько-Східнохристиянська цивілізація
- •Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації
- •Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.)
- •Економічний розвиток східнослов'янських племен (vі - іх ст.)
- •Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.)
- •Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави
- •Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі-XVII ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика епохи
- •Виникнення ринкової інфраструктури
- •Економічні основи формування світового ринку Розвиток продуктивних сил
- •Становлення індустріальної цивілізації в Європі
- •Економічна думка
- •Господарство українських земель Розвиток Лівобережжя та Слобожанщини
- •Ремісниче і мануфактурне виробництво
- •Торгівля
- •Грошовий ринок
- •Економічна думка
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі- перша половина хіх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика періоду становлення національних держав
- •Економічна думка індустріального суспільства
- •Теорія грошей і доходів
- •Україна на шляху індустріальної модернізації Передумови промислового перевороту
- •Особливості розвитку капіталізму
- •Особливості розвитку промисловості
- •Формування внутрішнього ринку
- •Економічна думка
- •Розвиток індустріальної цивілізації у сша
- •Східний тип модернізації економіки — Японія Загальна характеристика економіки
- •Головні соціально-економічні й політичні перетворення
- •Промисловий переворот
- •Економічна політика 80-х років
- •Змістовий модуль 2. Економіка та економічна думка індустріальної ери
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша
- •Формування нової економічної думки
- •Інноваційний тип розвитку суспільства
- •Результати технологічної революції
- •Економічна думка
- •Особливості розвитку індустріальної цивілізації у сша та Німеччині
- •Причини піднесення Німеччини
- •Проблеми модернізації індустріальної економіки Англії і Франції
- •Економічна думка
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Столипінська аграрна реформа та її вплив на економіку України
- •Наслідки першої світової війни для економіки України
- •Антикріпосницькі ідеї в працях я. Козельського, в. Каразіна
- •4. Економічна програма народництва
- •5. Розвиток політичної економії в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •Сутність державно-монополістичного капіталізму
- •Господарство провідних країн світу напередодні і в роки Першої світової війни
- •3. Світове господарство між двома світовими війнами (1918–1939 рр.)
- •4. Економіка капіталістичних країн в роки Другої світової війни
- •5. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •6. Теорія підприємництва і теорія ефективної конкуренції й. Шумпетера
- •7. Економічна думка Дж. М. Кейнса
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Тенденції розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •2. Індустріалізація сільського господарства
- •3. Основні напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •4. Економічні концепції монетаристів
- •5. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •Неоінституціоналізм та його особливості
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Нові індустріальні країни. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •План лекції
- •Основний зміст
- •1. Економічне становище в Україні в 1914 – 1919 рр.
- •2. «Воєнний комунізм» і нова економічна політика в Україні
- •3. Індустріалізація та колективізація урср. Соціально- економічний стан Західної України в 20-30-х роках хх ст
- •4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •5. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х – першій половині 80-х років хх ст.
- •6 . Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині
- •7. Економічна думка України в період панування радянської економічної
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.) План лекції
- •Основний зміст
- •1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в
- •2. Участь України в світовому господарстві
- •3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
4. Економіка капіталістичних країн в роки Другої світової війни
Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу фашистської Германії на Польщу. Господарство країн-учасниць війни відразу було переорієнтовано на військові потреби. В Германії основою економіки була військова промисловість, питома частка якої в загальній вартості валової продукції складала у 1939 р. 80%. Кількість задіяних у військовій промисловості за 1939-1943 рр. зросла вдвічі й досягла 5 млн. осіб. Зростаючі потреби у робочій силі Германія задовольняла за рахунок примусової праці військовополонених, насильній депортації мільйонів робітників з окупованих країн. За 1940-1944 рр. Кількість іноземних робітників і військовополонених зросла з 1млн. До 7,5 млн. Осіб. Успіхи фашистської Германії на початковому етапі війни дозволили їх скористатися економічним потенціалом загарбаних країн. В країні були заборонені страйки, розігнані профспілки та інші громадські організації. Всі робітники були насильно об’єднані у нацистський “Трудовий фронт”. В період війни занепало сільськогосподарське виробництво, скоротились посівні площі, не вистачало пального, хімічних добрив, скоротилось поголів’я худоби. Продовольчу проблему Германія вирішувала шляхом грабунку окупованих країн. Під впливом серйозних поразок на фронті виробництво стало скорочуватися, зростала інфляція. Різко знижувався випуск споживчих товарів, погіршилося становище населення.
Франція вступила у війну з Германією 3 вересня 1939 р., але не змогла чинити опір вермахту і була окупована. Більш ніж за чотири роки економіка Франції потрапила у підпорядкування фашистської Германії. Понад 700 тис французів було вивезено на каторжні роботи на германських підприємствах. Під впливом розгрому Червоної Армією гітлерівські війська, а також відкритого в червні 1944 року другого фронту, національно-визвольних рух зміг перемогти. У серпні 1944 р. було звільнено Париж, а до кінця року – всю Францію. Війна завдала Франції величезного збитку, який оцінюється у 1440 млрд. Довоєнних франків. Людські жертви складали 1 млн. 100 тис. осіб. Понад 50 тис. підприємств було зруйновано, промислове виробництво скоротилося на 70 %. Повністю зруйнована транспортна система країни, сільськогосподарське виробництво скоротилося за роки війни вдвічі. Франція втратила військовий та торговий флот. Закордонні капіталовкладення Франції до 1945 року скоротилися на половину.
Хоча людські втрати Великобританії у другій світовій війни й не були порівняно невеликими – приблизно 250 тис. вбитих, їй довелося відчути загрозу ворожого вторгнення, вагу повітряних та ракетних нальотів, яким підвергався Лондон, Ковентрі, Бірмінгем та ін. міста. Німецькі кораблі, підводні човни блокували англійські морські комунікації. Англія втратила більшу частину свого торгового та військово-морського флоту. Обладнання англійських підприємств за роки війни зносилося, технічний прогрес уповільнився. Незважаючи на збільшення військової продукції, в цілому промислове виробництво за роки війни скоротилося на 5 %. Особливо помітний спад виробництва спостерігався у вугільній промисловості (на 16%), бавовняній (вдвічі), взуттєвій (на 13 %). Витрати на війну склали 25 млрд. ф.стерлінгів. Щоб частково їх покрити, Великобританії довелося витратити приблизно 1/3 своїх закордонних капіталовкладень, особливо в країнах Британської імперії – Індії, Канаді, Австралії, Південно-Африканському союз, а також в Латинській Америці та США. Біля 3, 5 млрд. ф. стерлінгів Великобританія заборгувала своїм колоніям, отримуючи від них товари в кредит.
Війна призвела до посилення залежності Великобританії від США, які направляли своєму союзнику великі поставки озброєння та продовольства. Великобританії довелося скоротити, а в деяких напрямках і повністю перервати свої заморські економічні зв’язки. В багатьох районах, які раніше вважалися сферою впливу Великобританії (наприклад, країни Арабського Сходу та Південно-Східної Азії), в роки війни зміцнився американський капітал. Вже в роки війни англійський уряд використовував методи військового регулювання економіки та заохочення в країні державно-монополістичного капіталізму.
Особливо великого удару була завдано Британській імперії національно-визвольним рухом, який розгорнувся в роки війни, а особливо після неї. Це призвело до звільнення вже в перші повоєнні роки англійських колоній (Індія, Бірма, Цейлон тощо). З 1 грудня 1941 р. США взяли безпосередню участь у другій світовій війні. Віна призвела до значного збагачення США. На відміну від інших країн, які помітно постраждали в роки війни, Сполученим Штатам вдалося значно збільшити виробничий потенціал та зміцнити свої міжнародні позиції. (За всі роки війни – 415 тис. осіб загиблих і 671 тис. поранених). Війна викликала величезний попит на озброєння, у зв’язку з цим ринок збуту для США значно розширився. Надаючи за “Ленд-лізом” величезні військові поставки, США отримали прекрасні можливості для розгортання своєї промисловості та сільського господарства. “Ленд-ліз” – система передачі американським урядом в борг чи в оренду озброєння, боєприпасів, продовольства та іншим матеріальних цінностей країнам антигітлерівської коаліції в період другої світової війни. Загальна сума постачань за “Ленд –лізом” склала 46,7 млрд. доларів. Господарство США значною мірою перебувало під впливом виконання військових замовлень уряду, загальна сума яких з червня 1940 р. по вересень 1944 р. склала 175 млрд. Доларів. Саме на ці гроші за роки війни було побудовано понад 300 тис літаків, 87 тис. різних артилерійських гармат, 2,4 млн. вантажівок та ін. військові замовлення послужили потужним стимулом для зростання промисловості. З 1939 по 1945 виробництво електроенергії зросло на 74 %, виплавка сталі на 50%, видобуток нафти – на 35 %. В розпал війни США давали біля 60% світового капіталістичного виробництва. Користуючись вигідним географічним розташуванням та віддаленістю від театру військових дій, США активізували експорт товарів та капіталу в сфери впливу двох військовий угрупувань, особливо до Британської імперії, Латинської Америки, країни Азії. Питома частка США у світовому експорті з 1917 по 1945 р. збільшилася з 14,2% до 40%. Це внесло значні зміни до механізму міжнародних валютних відносин. Так, розподіл запасів золота набув ще більш нерівномірного характеру і перш за все на користь США. За чотири роки (1938-1941 рр.) золотий запас США з 14,5 млрд. доларів збільшився до 22,7 млрд.. Таким чином, до кінця війни США вирвалися далеко вперед порівняно з іншими розвинутими країнами.
