5. Проблеми модернізації індустріальної економіки Англії і Франції

Залишаючись однією з найбагатших країн світу, а також будучи його фінансовим і торговим центром наприкінці XIX — на початку XX ст., за низкою найважливіших показників промислового розвитку Англія почала відставати від США і Німеччини.

Причини економічного відставання Англії.

1. Значно нижчі темпи структурної перебудови в промисловості, порівняно з іншими країнами. Незважаючи на розвиток наприкінці XIX ст. нових галузей — сталеплавильної, електротехнічної, хімічної, верстатобудівної — за вартістю виробленої продукції легка промисловість випереджала важку і зберігала провідну роль у структурі промислового виробництва країни. Англійські підприємці не капіталізували свій прибуток шляхом оновлення засобів виробництва і втілення досягнень НТП, а вивозили капітал в інші країни.

2. Відставання за рівнем упровадження у виробництво досягнень другої технологічної революції. Обладнання більшості англійських заводів, встановлене ще під час промислового перевороту, морально й фізично застаріло, хоча ще зберігалася технічна можливість використання його у виробництві. Енергетичною основою промисловості залишався паровий двигун, тоді як у Німеччині та США вирішальні позиції посідала електроенергетика.

3. Значно нижчий рівень концентрації виробництва і капіталу, порівняно із США та Німеччиною. У традиційних галузях англійської промисловості зберігалося багато середніх та малих застарілих підприємств, що спричинило зменшення темпів зростання виробництва й експорту в цих галузях у 2—4 рази.

4. Значне вивезення капіталу зумовило його дефіцит у країні, особливо в нових галузях і сільському господарстві. Відставання промислового розвитку британському капіталу компенсували англійські колонії. Прибутки від вивезення капіталу — основна стаття національного доходу Англії, вони в 4 рази перевищували прибутки від власної англійської промисловості.

5. Недостатня прибутковість сільськогосподарського виробництва стримувала підприємців вкладати капітали у цю галузь економіки. Аграрна криза зумовила структурну перебудову сільського господарства — почався перехід від зернового господарства до виробництва кормів для тваринництва та птахівництва, вирощування технічних культур. Товаризація сільськогосподарського виробництва супроводжувалася переходом галузі на індустріальну основу шляхом упровадження нових машин, ширшого використання мінеральних добрив. Незважаючи на зміни в сільськогосподарському виробництві, внаслідок яких досягли зростання виробництва сільськогосподарської продукції, Англія втрачала власну аграрну базу і щораз більше залежала від імпорту зерна.

6. З 1870 р. до початку Першої світової війни, країна перетворилась з експортера на світового імпортера сировини та продовольства. Імпорт за останню чверть XIX ст. збільшився порівняно з експортом удвічі. Зовнішньоторговельний баланс із 1870 р. мав постійно від'ємне сальдо. Водночас платіжний баланс незмінно до 1913-го був активним за рахунок доходів вивезеного капіталу, посередницьких торгових і банківських операцій, розвитку туризму в країні. З кінця XIX — початку XX ст. Англія жила здебільшого за рахунок інших країн, що прирікало її економіку на посилення застійних явищ.

Найважливішими особливостями розвитку монополістичного капіталізму в Англії на межі двох століть були колоніальне панування і першість у світовій торгівлі.