Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕ та ЕД - КЛ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
538 Кб
Скачать
☆

6. Теорія підприємництва і теорія ефективної конкуренції й. Шумпетера

Йозеф Алоїз Шумпетер (1883-1950) - австрійський економіст, професор Гарвардського університету. 

Теорія підприємництва за Й. Шумпетером: підприємці займаються здійсненням нових комбінацій факторів виробництва за допомогою вкладання коштів.

Шумпетер виділяє кілька видів нових комбінацій факторів виробництва:

створення нового блага;

використання нової технології виробництва;

освоєння нового ринку збуту;

відкриття нових джерел сировини;

використання нової технології виробництва.

Підприємництво, за Шумпетером, становить властивість людського характеру, що не залежить від класової і соціальної належності.

Підприємця характеризують такі якості:

прагнення до нововведення;

уміння ризикувати;

віра у власні сили;

відчуття власної незалежності.

Стимул підприємництва як новаторства полягає у зростанні прибутків або в зменшенні витрат внаслідок інновації.

Новаторська діяльність (безперервно прогресуючи зсередини) сприяє переходу економіки з однієї рівноваги в іншу. Цей процес Шумпетер назвав економічним розвитком.

Одержання грошей є свідченням завершеного процесу виробництва і збільшеного сукупного продукту. Кредит Шумпетер вважав важливою умовою отримання новаторами засобів виробництва. Відсоток за кредит - це ціна, сплачена за придбання нових продуктивних сил. Шумпетер визнавав лише грошову форму капіталу - платіжні кошти, які в руках підприємців змінюють структуру виробництва.

На відміну від традиційного, сприйнятого й марксистами, протиставлення монополії і конкуренції, Шумпетер бачить можливість їх позитивної взаємодії. Не будь-яка конкуренція ефективна для економічного зростання. Ефективною Шумпетер вважає тільки конкуренцію, що ґрунтується на зниженні витрат виробництва і підвищенні якості продукції за рахунок технічних, організаційних і управлінських новацій. Найкращі умови для здійснення таких новацій мають найбільші компанії і їх монополістичні об'єднання. Саме монополії, що володіють величезними ресурсами, мають можливість проводити дослідницькі роботи, упроваджувати нову техніку і технологію, що пов'язано найчастіше з гігантськими капіталовкладеннями та з тривалими термінами окупності інвестицій.

Якщо раніше монопольний прибуток базувався на особливих правах і привілеях, наданих владою, або на виключній власності на дефіцитні ресурси і невідтворювані блага, то тепер він є породженням нововведень, винагородою за технічне й організаційне новаторство. Монополію, що забезпечує надприбуток за рахунок новаторської діяльності, Шумпетер іменує ефективною монополією. Цей надприбуток для кожної конкретної монополії - справа тимчасова. Вона зникає внаслідок здійснення інших нововведень конкурентами - монополіями-суперниками, Кожна монополія дбає про приватні інтереси, але кінцевим результатом є виграш усього суспільства. За Шумпетером, ефективна монополія - джерело позитивного динамізму економіки. У цьому відношенні його теорія прямо протилежна марксистській, що бачить у монополіях причину господарського застою і регресу.