Плани підприємства щодо поліпшення стану охорони праці. Регулювання охорони праці у колективних договорах

Однією з функцій охорони праці, управління охороною праці є пла­нування організаційно-технічних заходів з охорони праці. Планування заходів з охорони праці здійснюється з метою визначення і створення для працівників умов праці, які відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці.

Планування робіт з охорони праці за терміном дії поділяють на перспективне (на 5 років), поточне (на 1 рік), оперативне (квартальне, щомісячне, подекадне).

За масштабом дії планування розрізняють: на рівні держави – На­ціональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви­робничого середовища; галузеве – у масштабах міністерства, виробни­цтва, об’єднань тощо; регіональні – у межах району, області; плани підприємств.

При плануванні робіт з охорони праці на підприємстві у якості вихідних даних використовують: план економічного та соціального розвитку підприємства; план організаційно-технічних заходів, спря­мо­ва­них на підвищення ефективності виробництва; матеріали з атестації робочих місць щодо умов праці та виробничої санітарії; матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та ава­рій; приписи органів державного нагляду, служби охорони праці; про­позиції Комісії з питань охорони праці; результати адміністра­тивно-громадського контролю стану охорони праці; постанови профкому, рішення зборів трудового колективу; відповідні накази адміністра­ції тощо.

Істотне значення має розділ «Охорона праці» колективного дого­вору (угоди, трудового договору), що укладається між роботодавцем (уповноваженими ним органами) і трудовим колективом.

Укладенню колективного договору (угоди), як відомо, повинні передувати колективні переговори, які розпочинаються сторонами за три місяці до закінчення терміну дії попередньої угоди.

Цьому підготовчому періоду необхідно приділити особливу увагу, забезпечити збір і вивчення пропозицій працівників, аналіз резуль­татів атестації робочих місць, стану виробничого травматизму, профе­сійної і виробничої обумовленої захворюваності, розробку найакту­альніших заходів з поліпшення умов праці.

Зобов’язання, що їх пропонується включити до колективного до­говору (угоди) за підсумками переговорів, повинні бути всебічно обґрунтованими і реальними, адже після схвалення та підписання до­кумента вони стають обов’язковою для виконання локальною про­грамою, що діє в межах підприємства (галузі).

Колективний договір (угода) повинен обов’язково містити такі заходи:

а) захист прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на ви­робництві від нещасних випадків (профзахворювань), – одноразова допомога, компенсація витрат на ліки; організація похорону; проход­ження додаткового платного лікування; працевлаштування інвалідів тощо (табл. 2). Законом передбачено можливість зменшення однора­зової допомоги у випадку, коли виробнича травма сталася з повної або часткової вини потерпілого (табл. 3).

Таблиця 2

Шкала одноразової допомоги [23]

Категорія потерпілих від нещасних випадків на виробництві (профзахворювань)	Розмір одноразової допомоги
	на сім’ю	додатково на кожного утриманця
1. З тимчасовою непра­цездатністю: – до 10 календарних днів включно: а) від 10 календарних днів до 1 місяця включно б) від 1 місяця до 2 міся­ців включно в) від 2 місяців до 4 мі­сяців	0,2 середньомісячного заробітку 0,5 середньомісячного заробітку 1,5 середньомісячного заробітку 3 середньомісячні заробітки	20 % від суми у графі 2 20 % від суми у графі 2 20 % від суми у графі 2
2. Зі стійкою втратою працездатності (без вста­новлення інвалідності)	Середньомісячний за­робіток за кожен про­цент втрати професій­ної працездатності	10 % від суми у графі 2
3. Зі стійкою втратою працездатності та визнан­ням потерпілого інвалі­дом	1,1 середньомісячно­го заробітку за кожен процент професійної працездатності	10 % від суми у графі 2
4. Зі смертельним наслід­ком	П’ятирічний заробі­ток потерпілого	Річний заробіток (на кож­ного утриманця потерпі­лого, а також на його ди­тину, яка народилася після його смерті)

Таблиця 3