Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь

Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі – професійні захворювання) підлягають розслідуванню.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) надано таке право.

У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються: спе­ціалісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

Зв’язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної харак­теристики умов праці, яка складається відповідною установою Дер­жавної санітарно-епідеміологічної служби за участю спеціалістів (представників) підприємства, профспілок та робочого органу вико­навчої дирекції Фонду. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслу­говує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), заві­дувача відділення профпатології міської (обласної) лікарні.

Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію факторів виробничого середо­вища, що могли спричинити професійне захворювання, враховується його попередня робота, пов’язана з дією несприятливих виробничих факторів.

У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-про­філактичний заклад направляє працівника з відповідними документа­ми, перелік яких визначений Порядком встановлення зв’язку захво­рювання з умовами праці (він є додатком до «Положення про поря­док розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»), на консультацію до головного спеціаліста з профпатології міста (області). Для встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з профпатології Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя направляє хво­рого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлен­ня професійного захворювання протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення про професійне захворювання.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складі представників: відповідної установи Державної са­нітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), лікувально-профі­лактичного закладу, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охо­рони праці, якщо хворий не є членом профспілки, відповідного робо­чого органу виконавчої дирекції Фонду (рис. 16).

Рис. 16. Склад комісії з розслідування випадку професійного захворювання [50]

Роботодавець зобов’язаний:

1. подати комісії із розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо);

2. забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами і засобами зв’язку;

3. організувати друкування, розмноження і оформлення в необхід­ній кількості матеріалів розслідування.

Комісія з розслідування зобов’язана:

1. скласти програму розслідування причин професійного захворю­вання;

2. розподілити функції між членами комісії;

3. розглянути питання про необхідність залучення до її роботи екс­пертів;

4. провести розслідування обставин та причин професійного захво­рювання;

5. скласти акт професійного захворювання за формою П-4, у якому зазначити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворю­вання, забезпечення нормалізації умов праці, а також назвати осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також наказ про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботодавець письмо­во інформує відповідну установу Державної санітарно-епідеміологіч­ної служби протягом терміну, зазначеного в акті. У разі втрати пра­цівником працездатності внаслідок професійного захворювання робо­тодавець направляє потерпілого на медичну комісію для визначення подальшої його працездатності.