Питання для самостійного вивчення

1. Опрацювати НПАОП 0.00-4.12.99 – «Типове положення про по­рядок проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці».

2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.

3. Обов’язки та відповідальність керівників підприємства за орга­нізацією навчання і перевірку знань з охорони праці.

Тема 4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

Мета: усвідомити організацію державного контролю за охороною праці.

Ця тема розкриває такі питання:

1. Державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нор­мативних актів з охорони праці.

2. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охо­рону праці.

3. Уповноваженні найманими працівниками з питань охорони праці.

4. Види контролю.

Література: 3, с. 10–26; 44, с. 37–42; 45, с. 16–20; 47,  с. 123–130; 50, с. 63–68.

Методичні поради до вивчення теми

За станом охорони праці на промисловому підприємстві здій­снюється нагляд і контроль трьох видів: державний, відомчий, гро­мадський.

Державний нагляд за охороною праці [50]

Закон України «Про охорону праці» встановлює (стаття 38), що державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-пра­вових актів про охорону праці здійснюють:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

• спеціально уповноважений державний орган з питань радіацій­ної безпеки;

• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни пра­ці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємства, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулю­ється законами України «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) є спеціально уповноваже­ним центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Держгірпромнагляд України має право:

• одержувати від центральних і місцевих виконавчої влади, ор­ганів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій ін­формацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання по­кладених на нього завдань;

• заслуховувати звіти з питань охорони праці посадових осіб ор­ганів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ, організацій.

Рішення Держгірпромнагляду України є обов’язковими для вико­нання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органа­ми місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організа­ціями та громадянами.

Посадові особи Держгірпромнагляду є державними службовцями і на них поширюється дія Закону України «Про державну службу». Згідно з ним вони несуть відповідальність за виконання покладених на них обов’язків. Вони мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відомчий контроль за охороною праці здійснюють місцеві держав­ні адміністрації і ради народних депутатів у межах відповідної тери­торії, які:

а) забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

б) формують за участю профспілок програми заходів з питань без­пеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжга­лузеве значення;

в) здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів про охорону праці.

Внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці в галузі здійснюють міністерства та відомства. Так, контроль за дотриманням законодавства про працю здійснює Державна інспекція праці Міні­стер­ства праці та соціальної політики України.

Державний нагляд за виконанням законів про працю всіма міні­стерствами, відомствами, підприємствами і т. д. та їхніми службовими особами покладений на Генерального прокурора України.