Термінологічний словник

Гігієна праці – наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працівників з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спря­мовані на створення найсприятливіших умов праці, забезпечення здо­ров’я та високого рівня працездатності людини.

Виробнича санітарія – система організаційних та технічних за­ходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням.

Характер праці – сукупність факторів, що визначаються робочою позою, напругою і важкістю.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини у процесі праці.

Працездатність – здатність людини до активної діяльності, що харак­теризується можливістю виконання роботи і функціональним ста­ном організму в процесі роботи («фізіологічною ціною» роботи).

Санітарні норми – норми, положення і правила, які регламенту­ють умови праці.

Гранично допустимий рівень виробничого фактора (ГДР) – рі­вень виробничого фактора, дія якого при роботі встановленої трива­лості за час усього трудового стажу не призводить до травм, захво­рювання чи відхилення в стані здоров’я в процесі роботи або у відда­лені періоди життя теперішнього і наступного поколінь.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – концентрація, яка при щоденній дії (крім вихідних днів) протягом 8 год або іншої тривалості, але не більше 40 год за тиждень, за час усього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я.

Допустимий рівень виробничого фактора – рівень виробничого фактора, який при роботі встановленої тривалості за час усього трудо­вого стажу не призводить до травми чи захворювання, але може ви­кликати нечасті швидкоплинні суб’єктивні неприємні відчуття, зміну здатності пристосовуватися.

Оптимальні умови і характер праці – такі умови і характер праці, при яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Допустимі умови і характер праці – умови і характер праці, за яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не пере­вищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, що викликані трудовим процесом, від­новлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня чи домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу в близькому та віддаленому періодах на стан здоров’я працівників та їхнього потомства.

Шкідливі умови і характер праці – умови і характер праці, за яких унаслідок порушення санітарних норм та правил можливий вплив небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища в значен­нях, що перевищують гігієнічні нормативи, і психологічних факторів трудової діяльності, що викликають функціональні зміни в організмі, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності чи пору­шення здоров’я працівників.

Небезпечні (екстремальні) умови і характер праці – характери­зуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її час­тини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Робоче місце – місце постійного чи тимчасового перебування пра­цівника у процесі трудової діяльності.

Робоча зона – простір, обмежений на висоті до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або тимчасового перебування працівників (ГОСТ 12.1.005-88).

Атестація робочих місць за умовами праці – комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, соціаль­но-економічних чинників, які впливають на здоров’я і працездатність пра­цівника у процесі трудової діяльності.

Карта праці – документ, у якому містяться кількісні та якісні ха­рактеристики чинників виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічна оцінка умов праці, рекомендації щодо їх поліпшення, запро­поновані пільги та компенсації.

Управління умовами праці – безперервний процес здійснення ор­ганізаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, спря­мованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу не­сприятливих та шкідливих факторів на організм людини.