Критерії оцінки елементів умов праці1

Елементи умов праці	Оцінка елементів умов праці, бали
	1	2	3	4	5	6
Санітарно-гігієнічні елементи
Температура повітря на робо­чому місці, °С	20–22	17–19	16–15	14–7	–	–
Токсичні речовини (ГДР)	–	ГДК	до 2,5	2,6–4	4,1–6	>6
Промисловий пил (ГДК)	_	ГДК	до 5	6–10	11–30	>30
Вібрація (ГДР)	нижче ГДР	ГДР	до +3	+4…6	+7…9	>9
Шум	нижче ГДР	ГДР	до +5	+6…10	10	понад +10 плюс вібрація
Психофізіологічні елементи
Фізичне наванта­ження, кг, м/хв	до 100	115–220	225–435	330–35	440–540	>540
Статичне наван­таження, кг на одну руку	до 115	115–220	225–325	330–435	440–540	>540

Фактичні показники елементів виробничого середовища встанов­люються шляхом безпосередніх вимірювань, за допомогою відповід­ної апаратури.

Загальна інтегральна оцінка важкості праці (І_в ) визначається за формулою:

де  Х_отр – оцінка факторів умов праці, який отримував найбільше балів;

∑Х_і – арифметична сума балів усіх факторів без врахування Х_отр ;

n – загальна кількість факторів.

Виходячи з інтегральної оцінки, визначається категорія важкості (табл. 6).

Таблиця 6

Приклад визначення доплат за умови праці

Категорія важкості праці	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Інтегральна бальна оцінка	до 18	19–33	34–45	46–53	54–58	59–69
Доплати за умови праці	–	–	4–8 %	12–16 %	20 %	24 %

Оцінка умов праці на основі визначення важкості праці дозволяє віднести реальні умови праці, що мають місце на виробництві, до сприятливих або несприятливих, а також вона може бути застосована на підприємстві як основа для розробки системи пільг та компенсацій за несприятливі умови.

Якщо питома вага дії того чи іншого фактора умов праці менша за восьмигодинну зміну, оцінювання фактора умов праці визначається за формулою:

Х_факт = Х_макс · t,

де  Х_макс – максимальне оцінювання фактора умов праці при його дії від 90 до 100 % робочої зміни, балів;

t – період дії елемента в частках робочої зміни.

Наприклад, на робочому місці дають чотири фактори умов праці, які оцінені у 3,3; 4 і 6 балів. Тривалість їхньої дії протягом зміни відповідно: 380, 240, 120, 240 хв, що в частках одиниці складає 0,8;   0,5; 0,25; 0,5. Визначимо фактичні бальні оцінки: х₁ = 3 · 0,8; х₂ = 3 · 0,5; х₃ = 4 · 0,25; х₄ = 6 · 0,5.

Інтегральна бальна оцінка дорівнює:

Отже, категорія важкості праці – ІІ.

Нині розроблено об’єктивно обґрунтовану шкалу шести катего­рій важкості робіт, яким відповідає шість груп умов праці.

До першої категорії відносяться роботи, виконані за оптимальних розмірів фізичного, розумового та нервово-емоційного навантаження. Такі умови у практично здорових людей сприяють поліпшенню само­почуття, досягненню високої працездатності та продуктивності праці. Реакція організму свідчить про оптимальний варіант нормального функціонування.

Другу категорію становлять роботи, виконанні в умовах, де гра­нично допустимі концентрації та гранично допустимі рівні шкідливих і небезпечних виробничих факторів не перевищують вимог норматив­но-технічних документів. При цьому працездатність не порушується, відхилень у стані здоров’я, пов’язаних із професійною діяльністю, не спостерігається протягом усього періоду трудової діяльності людини.

До третьої категорії відносяться роботи, виконані в умовах, за яких у практично здорових людей виникають реакції, характерні для гра­ничного стану організму. Спостерігається деяке зниження виробничих показників. Поліпшення умов праці та відпочинок порівняно швидко ліквідовують негативні наслідки (формувальники в ливарних цехах).

До четвертої категорії належать роботи, за яких вплив несприятли­вих (небезпечних та шкідливих) факторів призводить до формування глибшого граничного стану у практично здорових людей. Більшість фізіологічних показників при цьому погіршуються, особливо напри­кінці робочих періодів (зміни, тижня). Виникає типовий виробничо зумовлений стан передзахворювання та ін. (сталевари).

П’яту категорію становлять роботи, за яких у результаті досить несприятливих умов праці наприкінці робочого періоду (зміни, тижня) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей, які зникають у більшос­ті робітників після повноцінного відпочинку. Однак у деяких осіб во­ни можуть перетворюватися на виробничо зумовлені та професійні захворювання (шахтарі на підземних роботах).

До шостої категорії важкості відносяться роботи, виконувані в найнесприятливіших (екстремальних) умовах праці. При цьому пато­логічні реакції розвиваються надто швидко, можуть мати незворотний характер і нерідко супроводжуються тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів (водолази, які працюють на великих гли­бинах) [47, 48].