Розмір зменшення одноразової допомоги [48]

Порушення з боку потерпілого, які були однією з причин нещасного випадку	Розмір зменшен­ня одноразової допомоги
Виконання роботи в нетверезому стані, якщо цей стан було визначено причиною нещасного випадку і якщо сп’яніння потерпілого не було обумовлено засновувани­ми у виробництві технічними спиртами, ароматичними, наркотичними та іншими речовинами	50 %
Неодноразове свідоме порушення вимог нормативних актів про охорону праці, за які раніше накладалося дис­циплінарне стягнення, вилучався талон попереджень або документально засвідчувалось офіційне попередження	50 %

Продовж. табл. 3

Порушення з боку потерпілого, які були однією з причин нещасного випадку	Розмір зменшен­ня одноразової допомоги
Первинне свідоме порушення вимог безпеки при об­слу­говуванні об’єктів і виконанні робіт підвищеної небез­пеки	40 %
Первинне свідоме порушення правил поводження з ма­шинами, механізмами, устаткуванням, виконання техно­логічних процесів і робіт, що не є об’єктами підвищеної небезпеки	30 %
Невикористання наданих засобів індивідуального за­хи­сту, передбачених правилами, якщо це порушення було: – первинним – повторним	20 % 40 %

Примітка: порушення потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, з якими він не був обізнаний внаслідок несвоєчасного проведення навчання та інструктажу, незабезпечення необхідними нормативними документами не є підставою для зменшення йому розміру одноразової допомоги або відшкодування шкоди.

б) комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення норма­тивів безпеки, гігієни праці, підвищення існуючого рівня охорони праці з обмовленням асигнувань із фонду охорони праці, наприклад:

• розробка, вивчення, монтаж і реконструкція наявних вентиля­ційних систем;

• розробка, виготовлення та встановлення більш ефективних ін­женерно-технічних засобів (огороджень, засобів сигналізації, запо­біжних пристроїв тощо);

• реконструкція системи природного та штучного освітлення з ме­тою досягнення нормативних вимог;

• здійснення заходів щодо зниження на устаткуванні рівнів шуму, вібрації шкідливих випромінювань;

• впровадження устаткування, яке забезпечує застосування без­печної напруги до 12 В – у приміщеннях особливо небезпечних, до 42 В – у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електрич­ним струмом;

• виконання робіт щодо застосування сигнальних кольорів і знаків безпеки;

• реконструкція опалення з метою доведення температурного ре­жиму до встановлених нормативів;

• впровадження більш безпечних засобів транспортування ван­тажів;

• заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень.

Важливо, щоб цільові кошти на охорону праці не використо­вувались на інше (ремонт покрівель, підлоги, навчання кадрів, спец­одяг, молоко, мийні засоби, озеленення територій, природоохоронні заходи тощо).

За наявності на підприємстві певних економічних можливостей нормативні пільги і компенсації можуть перевищуватись на підставі додаткових зобов’язань згідно з колективним договором (угодою). Наприклад: надання працівнику додаткової відпустки за несприятливі умови праці (понад розміри, визначені відомим Списком), додатко­вого комплексу спецодягу (понад встановлені норми); обладнання додаткових санітарно-побутових приміщень (саун, душових кабін для миття ніг тощо) на тих виробництвах, де нормативами це не перед­бачено; скорочення тривалості робочого часу;

в) принципи економічного стимулювання та матеріальної відпо­відальності: з боку підприємства – готовність відшкодувати збитки від незабезпечення нормативних умов праці, від аварій та нещасних випадків (профзахворювань), а з боку посадових осіб, працівників, з вини яких це сталося, – зобов’язання відшкодувати підприємству пев­ну частину завданих збитків;

г) зобов’язання працівників: щодо безумовного виконання кожним з них норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці; додер­жання встановлених вимог поводження з машинами, інструментами; обов’язкового захисту; виконання положень колективного догляду.