Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві

Вимоги Закону України «Про охорону праці» щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій (стаття 22) такі.

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Всеукраїнським об’єднанням профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов’язаний видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше ніж через три дні з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця.

Рис. 9. Класифікація нещасних випадків [48]

Рис. 10. Видова класифікація нещасних випадків [48]

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворю­вань і аварій на виробництві організовує роботодавець відповідно до «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещас­них випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. за № 1112.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, по­ранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкод­жень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обморо­ження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його вия­вив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів для надання необхідної допомоги.

Слід звернути увагу на те, що порядок розслідування нещасних випадків залежить від багатьох факторів. З рис. 11 ви дізнаєтесь, коли і яке розслідування проводять.

Послідовність дій роботодавця і комісії показано на рис. 12 і 13.

За висновками роботи комісії з розслідування, визнаються пов’я­заними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов’язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, які сталися під час:

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, або за дорученням ро­ботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

• приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни перед початком роботи і після її закінчення;

• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі під­приємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

• використання власного транспортного засобу в інтересах під­приємства згідно з договором;

• проведення дій в інтересах підприємства, на якому працює по­терпілий, тобто дій, які не входять до сфери виробничого завдання чи прямих обов’язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

Рис. 11. Вибір порядку розслідування нещасного випадку

• ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на вироб­ничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підпри­ємством;

• надання підприємством шефської допомоги;

Продовж. рис. 12

Р ис. 12. Дії роботодавця при «звичайному» розслідуванні та обліку нещасних випадків

Р ис. 13. Дії комісії при «звичайному» розслідуванні

• прямування працівника до (між) об’єкта(ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;

• прямування до місця відрядження та в зворотному напрямі від­повідно до завдання про відрядження.

Нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом також у випадках:

а) природної смерті працівника під час перебування на підземних роботах;

б) нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивством працівника під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків незалежно від порушення кримінальної справи;

в) які сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового роз­порядку, під час перебування працівників на території підприємства у зв’язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов’язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором.

За висновками роботи комісії з розслідування, не визнаються по­в’язаними з виробництвом, нещасні випадки, що сталися з праців­никами:

а) за місцем проживання та на території польових і вахтових селищ;

–  під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, а також устаткування, механізмів, інструментів підприємства без дозволу роботодавця, крім ви­падків, що сталися внаслідок не­справності цього устатку­вання, механізмів, інструментів;

б) внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруй­ними речовинами, а також унаслідок їхньої дії (асфіксія, інсульт, зу­пинка серця тощо) за наявності ме­дичного висновку, якщо це не ви­кликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або по­рушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотич­ного сп’яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;

–  під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

в) у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено ви­сновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рі­шення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за фор­мою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) – відповідно до «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», затвердже­ного Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. за № 270.

Контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їхнім обліком, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагля­ду за охороною праці, Фонд відповідно до їхньої компетенції.

Громадський контроль здійснюють трудові колективи – через обра­них ними уповноважених з питань охорони праці та профспілки – через виборні органи і своїх представників.