Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OKhORONA_PRATsI_DLYa_STUDENTIV.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Завдання 6

  1. Визначте джерела вібрації у торгівлі, ресторанному бізнесі та хар­­чових виробництв.

  2. Охарактеризуйте вплив вібрації на людину.

  3. Назвіть заходи боротьби з вібрацією.

Завдання 7

  1. Назвіть джерела випромінювання у торгівлі, ресторанному біз­несі та харчових виробництв та їхні види.

  2. Охарактеризуйте вплив випромінювання на людину.

  3. Назвіть засоби захисту від випромінювання.

Завдання 8

Використовуючи нормативні документи з охорони праці, визначте перелік важких робіт та робіт зі шкідливими та небезпечними умова­ми, на яких забороняється застосування праці жінок у галузях ін­дустрії:

  • металообробна;

  • текстильна і легка промисловість;

  • чорна металургія.

Завдання 9

Використовуючи нормативні документи з охорони праці – Наказ МОЗ і Держнагляду охорони праці від 23.09.1994 р. № 263/121, ви­значте перелік робіт, де є потреба у професійному доборі.

Завдання 10

Використовуючи нормативні документи з охорони праці, визначте перелік робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх у галузях: машино­будування і металообробна; текстильна промисловість; торгівля, ре­сторанна справа, харчове виробництво.

Завдання 11

За даними таблиці визначте індекс умов праці в магазинах А і Б, порівняйте їх і дайте пропозиції щодо впровадження заходів з поліп­шення умов праці (див. тему 6).

Таблиця 11

Умови праці в магазинах

Шкідливі фактори

Магазин А

Магазин Б

фактичне значення

нормативне значення

фактичне значення

нормативне значення

Освітленість (штучне освітлення), лк

150

300

250

300

Температура, °С

16

20

25

20

Загазованість, г/м3

0,3

0,1

0,02

0,1

Шум, дБ

90

70

70

70

Відносна вологість, %

75

60

60

60

Завдання 11

Визначте коефіцієнт освітлення та продуктивність праці при до­веденні фактичного освітлення до нормативного.

Вихідні дані:

Фактичне освітлення – 185 лк.

Нормативне освітлення – 200 лк.

На кожен процент зниження рівня освітленості брак збільшується на 0,5 %, а продуктивність знижується на 0,3 %.

Завдання 12

Рівень шуму в цеху текстильного комбінату сягає 100 дБ, при нор­мі 75–85 дБ. Визначте індекс умов праці за показником «виробничий шум» і відносне зменшення продуктивності праці, якщо відомо, що на кожні 0,5 пункту значення індексу продуктивності праці змінюється на 0,8 %.

Завдання 13

Спостереження показали, що при виконанні певних видів робіт температура повітря у виробничих приміщеннях ресторану на кожен 1 °С понад норму викликає зменшення продуктивності праці на 0,5 %.

Розрахуйте можливе підвищення продуктивності праці при дове­денні температури до нормативної (ГДР – 19–21 °С), якщо коефіцієнт умов праці за цим показником дорівнює 0,7.

Дослідження метеорологічних показників

Стан повітря робочої зони у виробничому приміщенні називають мікрокліматом або метереологічними умовами.

Мікроклімат виробничих приміщень визначають за такими пара­метрами:

  1. температура повітря в приміщенні, °С;

  2. відносна вологість повітря, %;

  3. рухливість повітря, м/с;

  4. теплове випромінювання, Вт/м3.

З метою створення і постійного підтримання у процесі виробни­цтва на робочих місцях сприятливих умов праці необхідно постійно контролювати параметри його мікроклімату. Періодично на окремих робочих місцях такі вимірювання здійснюють: при паспортизації їхнього санітарно-технічного стану, при технічній перевірці ефектив­ності роботи систем вентиляції, кондиціювання повітря, опалення приміщень.

Для цього застосовують різні прилади та пристрої.

Температуру повітря вимірюють за допомогою звичайних (ртутних або спиртових), парних термометрів, а для точної фіксації змін тем­ператури протягом певного часу використовують термографи.

Якщо температура повітря мінусова чи низька, використовують спиртові термометри.

Парний термометр застосовують для вимірювання температури в приміщеннях, що мають джерела теплового випромінювання. Він складається з двох термометрів – з чорним і посрібленим (світлим) резервуарами, здатними відповідно поглинати і відбивати основну частину променевої теплоти.

Термограф – прилад для безперервної реєстрації температури по­вітря, яка може змінюватись протягом терміну проведення до­слід­жень. Основним елементом приладу є біметалева пластина, виго­тов­лена з металу з різними коефіцієнтами розширення. При зміні темпе­ратури біметалева пластина деформується. Через систему важелів ве­личина деформації передається до пера самописця, фіксуючи на па­перовій стрічці, закріпленій на барабані, всі зміни температури.

Вологість повітря (абсолютну або відносну) вимірюють за допо­могою психрометрів та гігрографів.

Стаціонарний психрометр складається з двох термометрів – «су­хого» і «вологого». Резервуар вологого термометра загорнутий батис­товою тканиною, вільний кінець якої опущений в спеціальний резер­вуар, наповнений дистильованою водою. З поверхні змоченої тканини постійно випаровується волога, забезпечуючи утримання цього тер­мометра в середовищі насиченої водяної пари. Вимірювання прово­дять за спеціальними методиками. Через кожні 10–15 хв. записують показання сухого і вологого термометрів, виявляють різницю цих показань і за психрометричною таблицею визначають відносну во­логість.

Відносну вологість можна обчислити методом розрахунку. Цей спосіб застосовують у тих випадках, коли необхідно одержати най­точніші результати. Метод визначення відносної вологості за номо­грамою може мати похибку 2–5 %.

Аспіраційний психрометр за принципом визначення відносної во­логості не відрізняється від стаціонарного психрометра. За рахунок конструктивних особливостей психрометри цього типу дають більш точні результати вимірювання. Психрометр складається з двох ртут­них термометрів, розміщених у спеціальних латунних трубках, які одночасно є повітряними каналами. Через них вентилятор у верхній частині подає необхідну кількість повітря зі швидкістю 4 м/с. Привід вентилятора може бути пружинний або працювати за допомогою електродвигуна. На правий термометр надітий спеціальний батисто­вий ковпачок, який за 4–5 хв до початку вимірювань змочують дис­тильованою водою. Через 4 хв роботи вентилятор зупиняють і вико­нують відлік показань сухого і вологого термометрів. За різницею по­казань і спеціальною таблицею обчислюють відносну вологість по­вітря.

Швидкість руху повітря в атмосфері вимірюють анемометрами. Крильчастий анемометр АСО-3 фіксує швидкість повітря в діапазоні від 0,2 до 5–10 м/с, а чашковий МС-13 – від 1 до 20–30 м/с. Вимірю­вання швидкості руху повітря здійснюють за спеціальними методи­ками, а конкретні дані визначають за спеціальними графіками. Графіки визначення швидкості руху повітря для обох анемометрів наведено на рисунку 19.

Рис. 19. Графіки переведення показника числа лічильника анемометра в показники швидкості руху повітря:

а) для крильчастого; б) для чашкового

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]