- •Навчальний посібник
- •Розділ 1 методологія
- •1.1. Парадигми сучасної екологічної методології.
- •1.2. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •1.2.1. Характеристика методик аналізу
- •1.2.2. Метрологічне забезпечення контролю якості води
- •1.2.3. Метрологічне забезпечення контролю якості ґрунту
- •1.2.4. Методики та прилади контролю вмісту важких металів
- •1.2.5. Методи досліджень в агрометеорології
- •Розділ 2 Методика польового досліду (за б. О. Доспєховим)
- •2.1. Планування методики досліду
- •2.2. Планування спостережень і обліків
- •2.3. Техніка закладки та проведення польових дослідів
- •2.3.1. Розбивка дослідної ділянки
- •2.3.2. Польові роботи на дослідній ділянці
- •2.3.3. Внесення добрив
- •2.3.4. Обробіток ґрунту
- •2.3.6. Догляд за рослинами та дослідом
- •2.3.7. Облік урожаю
- •2.3.7.1. Методи поправок на зрідженість посіву
- •2.4. Первинна обробка даних
- •2.5. Документація та звітність по польовому досліду
- •Техніка визначення
- •3.2. Визначення мікроагрегатного складу ґрунту за методом Качинського Принцип методу
- •Техніка визначення
- •3.3. Визначення структурно-агрегатного складу ґрунту методом Саввінова в модифікації Ревута Принцип методу
- •3.4. Визначення здатності ґрунту до кришення під дією обробних знарядь за ост 70.4.1-74
- •3.5. Визначення об’ємної ваги ґрунту за методом Качинського
- •3.6. Визначення питомої ваги ґрунту пікнометричним методом
- •3.7. Визначення пористості та повітрозабезпеченості ґрунту розрахунковими методами
- •3.10. Визначення газообміну ґрунту з атмосферою за допомогою газоаналізатора
- •3.11. Визначення біологічної активності ґрунту за методом Макарова
- •3.12. Визначення температури грунту за методом Саввінова
- •3.13. Облік кореневих систем за методом Станкова
- •3.14. Визначення твердості ґрунту за методом Рев’якіна
- •3.15. Визначення гігроскопічної вологості ґрунту гравіметричним методом
- •3.16. Визначення максимальної гігроскопічності ґрунту за методом Ніколаєва
- •3.17. Визначення вологості зав’ядання методом вегетаційних мініатюр
- •3.18. Визначення вологості розриву капілярного зв’язку за методом Долгова-Виноградової
- •3.19. Визначення найменшої (польової) вологоємності ґрунту термостатно-ваговим методом
- •3.20. Визначення природної вологості ґрунту термостатно-ваговим методом
- •3.21. Визначення водопроникності ґрунту за методами Нестерова та Качинського
- •Техніка визначення за допомогою приладу пвн
- •Техніка визначення методом трубок
- •3.22. Визначення випаровування води з ґрунту методами Іванова, трубок, Ревута
- •Техніка визначення методом трубок
- •Техніка визначення методом Ревута
- •3.23. Способи інтерпретації результатів агрофізичних досліджень ґрунту
- •(Частинок менше 0,01 мм), %
- •(За Качинським)
- •За повітропроникністю (мл/хв) через 60 хв після зволоження
- •Розділ 4.
- •4.1. Відбір і підготовка зразків для аналізу
- •4.1.1. Відбір зразків ґрунту
- •4.1.2. Відбір проб рослин
- •4.2. Аналіз ґрунту
- •4.2.1. Визначення польової вологості ґрунту гравіметричним методом
- •4.2.2. Визначення вмісту гумусу (за методом Тюріна в модифікації цінао) Принцип методу
- •Хід аналізу
- •4.2.3. Визначення вмісту гідролізованого азоту (за методом Корнфільда)
- •Хід аналізу
- •4.2.4. Визначення вмісту рухомих форм фосфору та калію (за методом Кірсанова)
- •4.2.5. Визначення вмісту обмінного кальцію
- •4.2.6. Визначення вмісту обмінного магнію
- •4.2.7. Визначення вмісту рухомого алюмінію
- •4.2.8. Визначення суми ввібраних основ
- •4.2.9. Визначення гідролітичної кислотності ґрунту
- •4.2.10. Визначення рН та обмінної кислотності ґрунту
- •4.3. Аналіз рослин
- •4.3.1. Визначення вмісту абсолютно сухої речовини в свіжому рослинному матеріалі
- •4.3.2. Визначення вмісту гігроскопічної води та сухої речовини
- •4.3.3. Визначення масової частки "сирої" золи
- •4.3.4. Прискорене визначення азоту, фосфору та калію в одній наважці (за методом Гінзбурга та ін)
- •4.3.5. Визначення вмісту білкового азоту (за методом Барнштейна)
- •4.3.6. Визначення вмісту кальцію
- •4.3.7. Визначення вмісту натрію
- •4.3.8. Визначення синильної кислоти в зелених кормах
- •Проба з йодом
- •Аргентометричний метод (метод Лібіха)
- •4.3.9. Визначення алкалоїдів у зеленій масі люпину
- •4.3.10. Визначення алкалоїдів у насінні люпину (за Махом і Ледерлеєм)
- •Розділ 5.
- •5.1. Завдання математичної статистики. Сукупність і вибірка
- •5.2. Статистична обробка варіаційного ряду
- •5.4. Дисперсійний аналіз даних багатофакторних польових дослідів
- •5.4.1. Дисперсійний аналіз даних двофакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом рендомізованих повторень
- •5.4.2. Дисперсійний аналіз даних двофакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом розщеплених ділянок
- •5.4.3. Дисперсійний аналіз даних трифакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом рендомізованих повторень
- •5.7. Дисперсійний аналіз даних спостережень і обліків у польовому досліді
- •5.8. Кореляція, регресія та коваріація
- •5.8.1. Прямолінійні кореляція та регресія
- •5.8.2. Криволінійні кореляція та регресія
- •5.9. Кореляція якісних ознак
- •Розділ 6 Радіологічний моніторинг
- •6.1. Методика відбору проб ґрунту для спектрального аналізу (за розробкою Українського науково-дослідного Інституту сільськогосподарської радіології)
- •6.2. Відбір проб рослин
- •6.3. Відбір проб кормових культур
- •6.5. Відбір проб в особистих підсобних господарствах
- •6.6. Відбір проб продукції тваринництва
- •6.4. Відбір проб плодоовочевої продукції
- •6.4.1. Висушування томатів, буряків та інших овочів, які містять в собі велику кількість води
- •6.7. Відбір проб води
- •6.8. Підготовка проб до вимірювання (визначення) радіоактивності
- •Розділ 7 короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаних та рекомендованих літературних джерел
- •Словник – довідник методологія наукових досліджень
- •Для нотаток
3.21. Визначення водопроникності ґрунту за методами Нестерова та Качинського
Принципи методів
Під водопроникністю ґрунту розуміють здатність його вбирати та пропускати через себе воду, яка надходить з поверхні. Цей процес складається з всмоктування та фільтрації. Кількісно водопроникність визначається коефіцієнтом усмоктування, який характеризує швидкість поступання води в ґрунт з поверхні за одиницю часу на одиницю площі. Цей показник значно залежить від агротехнічного стану, потужності орного шару, зволоження ґрунту, його генетичних властивостей і механічного складу.
Суть методу Нестерова полягає у визначенні водопроникності з допомогою металевих кілець і спеціального приладу ПВН.
Метод Качинського ґрунтується на використанні спеціальних трубок.
Техніка визначення за допомогою приладу пвн
Два металевих кільця загостреною частиною почергово – спочатку зовнішнє, потім внутрішнє – врізають у ґрунт на глибину 5 см; ґрунт зовні ущільнюється (відстань між повторностями не менше 0,5 м). На зовнішньому кільці закріплюють штатив, банки наповнюють водою. В обидві кільця мірною літровою квартою наливають воду до прийнятого рівня напору (5 см), кількість води облікують. Вода з одного бачка подається в зовнішнє кільце, з другого – у внутрішнє. За витратою води спостерігають за водомірною шкалою бачків, облікуючи її через певні інтервали часу (протягом першої години через 10 хв, наступних – 30 хв). Водопроникність на незрошуваних ділянках прослідковують протягом 3-5 годин, на зрошуваних – понад 5 годин.
Одночасно з обліком витрат води вимірюють її температуру. Перед початком визначення водопроникності поряд відбирають через кожні 10 см у трикратній повторності на глибину не менше 1 м ґрунт для визначення вологості.
Водопроникність (Kt, мм/год) обчислюють для кожного інтервалу часу спостережень за формулою:
,
де: Q – кількість поглинутої води, мл;
10 – коефіцієнт перерахунку мл у мм;
S – площа внутрішнього кільця, см2; t – час, годин.
Техніка визначення методом трубок
Готують площадку розміром 0,6-1 м 0,6-1 м, вирівнюють поверхню, не ущільнюючи ґрунт. В якості місткості для води використовують металеві трубки діаметром 5-6 см висотою 12-14 см. Трубки загостреними кінцями занурюють у ґрунт на глибину 3 см. Ґрунт навколо трубок ущільнюють. Всього на площадці встановлюють не менше 10 трубок на відстані 15 см одна від одної (в два ряди в шаховому порядку). Одночасно відбирають проби ґрунту для визначення вологості.
Трубки наповнюють водою та відмічають час їх заповнення, потім слідкують за часом просочування води з трубок у ґрунт. Тривалість визначення – 3-5 годин. Під час обліку витрати води вимірюють температуру.
Водопроникність виражають в мм водного стовпа на одиницю площі за одиницю часу й обчислюють за формулою:
,
де: h - висота стовпа поглинутої води, мм;
t – час, годин.
Одержані результати приводять до температури 10 0С, використовуючи поправочні коефіцієнти Хазена.
3.22. Визначення випаровування води з ґрунту методами Іванова, трубок, Ревута
Принципи методів
Розрізнюють фізичне випаровування (з поверхні ґрунту) та біологічне (транспіраційне). Сумарне випаровування є важливою характеристикою водного режиму ґрунту.
Метод Іванова ґрунтується на розрахунку
сумарного випаровування (
)
за формулою:
де: t – середня температура повітря за певний час, 0С;
а – середня відносна вологість повітря за той же час, %.
Метод трубок базується на визначенні випаровування з ґрунту в лабораторних умовах.
Метод Ревута полягає у визначенні випаровування з ґрунту за допомогою циліндрів (мікровипарників) у польових умовах.
