- •Навчальний посібник
- •Розділ 1 методологія
- •1.1. Парадигми сучасної екологічної методології.
- •1.2. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •1.2.1. Характеристика методик аналізу
- •1.2.2. Метрологічне забезпечення контролю якості води
- •1.2.3. Метрологічне забезпечення контролю якості ґрунту
- •1.2.4. Методики та прилади контролю вмісту важких металів
- •1.2.5. Методи досліджень в агрометеорології
- •Розділ 2 Методика польового досліду (за б. О. Доспєховим)
- •2.1. Планування методики досліду
- •2.2. Планування спостережень і обліків
- •2.3. Техніка закладки та проведення польових дослідів
- •2.3.1. Розбивка дослідної ділянки
- •2.3.2. Польові роботи на дослідній ділянці
- •2.3.3. Внесення добрив
- •2.3.4. Обробіток ґрунту
- •2.3.6. Догляд за рослинами та дослідом
- •2.3.7. Облік урожаю
- •2.3.7.1. Методи поправок на зрідженість посіву
- •2.4. Первинна обробка даних
- •2.5. Документація та звітність по польовому досліду
- •Техніка визначення
- •3.2. Визначення мікроагрегатного складу ґрунту за методом Качинського Принцип методу
- •Техніка визначення
- •3.3. Визначення структурно-агрегатного складу ґрунту методом Саввінова в модифікації Ревута Принцип методу
- •3.4. Визначення здатності ґрунту до кришення під дією обробних знарядь за ост 70.4.1-74
- •3.5. Визначення об’ємної ваги ґрунту за методом Качинського
- •3.6. Визначення питомої ваги ґрунту пікнометричним методом
- •3.7. Визначення пористості та повітрозабезпеченості ґрунту розрахунковими методами
- •3.10. Визначення газообміну ґрунту з атмосферою за допомогою газоаналізатора
- •3.11. Визначення біологічної активності ґрунту за методом Макарова
- •3.12. Визначення температури грунту за методом Саввінова
- •3.13. Облік кореневих систем за методом Станкова
- •3.14. Визначення твердості ґрунту за методом Рев’якіна
- •3.15. Визначення гігроскопічної вологості ґрунту гравіметричним методом
- •3.16. Визначення максимальної гігроскопічності ґрунту за методом Ніколаєва
- •3.17. Визначення вологості зав’ядання методом вегетаційних мініатюр
- •3.18. Визначення вологості розриву капілярного зв’язку за методом Долгова-Виноградової
- •3.19. Визначення найменшої (польової) вологоємності ґрунту термостатно-ваговим методом
- •3.20. Визначення природної вологості ґрунту термостатно-ваговим методом
- •3.21. Визначення водопроникності ґрунту за методами Нестерова та Качинського
- •Техніка визначення за допомогою приладу пвн
- •Техніка визначення методом трубок
- •3.22. Визначення випаровування води з ґрунту методами Іванова, трубок, Ревута
- •Техніка визначення методом трубок
- •Техніка визначення методом Ревута
- •3.23. Способи інтерпретації результатів агрофізичних досліджень ґрунту
- •(Частинок менше 0,01 мм), %
- •(За Качинським)
- •За повітропроникністю (мл/хв) через 60 хв після зволоження
- •Розділ 4.
- •4.1. Відбір і підготовка зразків для аналізу
- •4.1.1. Відбір зразків ґрунту
- •4.1.2. Відбір проб рослин
- •4.2. Аналіз ґрунту
- •4.2.1. Визначення польової вологості ґрунту гравіметричним методом
- •4.2.2. Визначення вмісту гумусу (за методом Тюріна в модифікації цінао) Принцип методу
- •Хід аналізу
- •4.2.3. Визначення вмісту гідролізованого азоту (за методом Корнфільда)
- •Хід аналізу
- •4.2.4. Визначення вмісту рухомих форм фосфору та калію (за методом Кірсанова)
- •4.2.5. Визначення вмісту обмінного кальцію
- •4.2.6. Визначення вмісту обмінного магнію
- •4.2.7. Визначення вмісту рухомого алюмінію
- •4.2.8. Визначення суми ввібраних основ
- •4.2.9. Визначення гідролітичної кислотності ґрунту
- •4.2.10. Визначення рН та обмінної кислотності ґрунту
- •4.3. Аналіз рослин
- •4.3.1. Визначення вмісту абсолютно сухої речовини в свіжому рослинному матеріалі
- •4.3.2. Визначення вмісту гігроскопічної води та сухої речовини
- •4.3.3. Визначення масової частки "сирої" золи
- •4.3.4. Прискорене визначення азоту, фосфору та калію в одній наважці (за методом Гінзбурга та ін)
- •4.3.5. Визначення вмісту білкового азоту (за методом Барнштейна)
- •4.3.6. Визначення вмісту кальцію
- •4.3.7. Визначення вмісту натрію
- •4.3.8. Визначення синильної кислоти в зелених кормах
- •Проба з йодом
- •Аргентометричний метод (метод Лібіха)
- •4.3.9. Визначення алкалоїдів у зеленій масі люпину
- •4.3.10. Визначення алкалоїдів у насінні люпину (за Махом і Ледерлеєм)
- •Розділ 5.
- •5.1. Завдання математичної статистики. Сукупність і вибірка
- •5.2. Статистична обробка варіаційного ряду
- •5.4. Дисперсійний аналіз даних багатофакторних польових дослідів
- •5.4.1. Дисперсійний аналіз даних двофакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом рендомізованих повторень
- •5.4.2. Дисперсійний аналіз даних двофакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом розщеплених ділянок
- •5.4.3. Дисперсійний аналіз даних трифакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом рендомізованих повторень
- •5.7. Дисперсійний аналіз даних спостережень і обліків у польовому досліді
- •5.8. Кореляція, регресія та коваріація
- •5.8.1. Прямолінійні кореляція та регресія
- •5.8.2. Криволінійні кореляція та регресія
- •5.9. Кореляція якісних ознак
- •Розділ 6 Радіологічний моніторинг
- •6.1. Методика відбору проб ґрунту для спектрального аналізу (за розробкою Українського науково-дослідного Інституту сільськогосподарської радіології)
- •6.2. Відбір проб рослин
- •6.3. Відбір проб кормових культур
- •6.5. Відбір проб в особистих підсобних господарствах
- •6.6. Відбір проб продукції тваринництва
- •6.4. Відбір проб плодоовочевої продукції
- •6.4.1. Висушування томатів, буряків та інших овочів, які містять в собі велику кількість води
- •6.7. Відбір проб води
- •6.8. Підготовка проб до вимірювання (визначення) радіоактивності
- •Розділ 7 короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаних та рекомендованих літературних джерел
- •Словник – довідник методологія наукових досліджень
- •Для нотаток
2.3.2. Польові роботи на дослідній ділянці
Найважливіше правило дослідника – одночасність виконання всіх агротехнічних робіт. Друга вимога – високоякісне виконання всіх робіт. Потрібно створювати оптимальні умови для виявлення факторів, що вивчаються, і для максимального використання механізації.
2.3.3. Внесення добрив
Основна вимога до всякого способу застосування добрив – рівномірне розподілення їх по площі ділянок. Органічні добрива вносять обов’язково поділяночно, навіть тоді, коли вони застосовуються як загальний фон. Ці добрива повинні бути однорідними за складом, походженням, ступенем розкладу та вологістю. Недопустимо залишати органічні добрива на ділянках у купах більше, ніж на один день.
Мінеральні добрива перед розважуванням необхідно ретельно подрібнити та просіяти. Якщо добрива в досліді не вивчаються, бажано вносити їх туковою сівалкою. Якщо вносять декілька видів добрив, їх потрібно ретельно перемішати з дотриманням правил змішування.
При ручному розсіві добрива розважують у пакети, мішки чи іншу тару, розкладають на ділянках досліду та перевіряють правильність розкладки. Добрива на ділянці розсівають за два проходи з таким розрахунком, щоб після першого – добрив трохи залишилось. Залишок потрібно рівномірно розкидати по всій ділянці. До добрив, які пилять, підмішують ґрунт з тієї ж ділянки. Мінеральні добрива бажано вносити в безвітряну погоду.
2.3.4. Обробіток ґрунту
Обробіток ґрунту повинен бути однорідним, одночасним і високоякісним на всіх ділянках досліду.
Оранку й інші прийоми обробітку слід проводити через всі ділянки повторення перпендикулярно до їх довгих сторін. На ділянках недопустимі борозни і гребені, трактори повинні розвертатись за межами ділянок.
2.3.5. Сівба та садіння
Для доброякісного проведення сівби чи садіння потрібно звернути серйозну увагу на техніку висіву (садіння) та якість насіння. Норму висіву треба встановлювати за числом схожих насінин, а не за вагою. Посів слід провести за один день. Розрив у строках сівби ранніх ярих у 4 – 6 годин може привести до різниці в урожаї 1 – 2 ц/га. Перший прохід сівалки роблять по шнуру. Сівалку необхідно включати за 1 – 1,5 м до початку ділянки, а виключати при виході за межі досліду. Недопустимо зупиняти сівалку під час роботи, при вимушеній зупинці агрегат потрібно здавати назад на 0,5 – 1 м.
2.3.6. Догляд за рослинами та дослідом
Догляд за рослинами треба проводити за прогресивними технологіями, прийнятими для зони. Всі роботи слід виконувати своєчасно, ретельно та в однаковому режимі. Особливу увагу звертають на боротьбу з бур’янами.
До спеціальних робіт на досліді відносяться: відбивка по шнуру захисних смуг, нарізка та прочистка доріжок, розстановка кілочків, етикеток, установка фіксованих площадок тощо. На культурах суцільного посіву захисні смуги виділяють по сходах. Ширина доріжок – 20 – 30 см.
На просапних культурах кінцеві захисні смуги виділяють під час обробки міжрядь, а бокові – перед збиранням. Урожай із захисних смуг збирають раніше, ніж на облікових частинах ділянок.
На початку дослідної ділянки встановлюють велику етикетку з назвою досліду. Написи на поділяночних етикетках повинні коротко і ясно вказувати на відмінності варіантів.
На території досліду підтримують чистоту та порядок.
