4.2.10. Визначення рН та обмінної кислотності ґрунту

Принцип методу

Метод ґрунтується на обробці ґрунту 1 н. розчином КCl при співвідношенні ґрунт: розчин = 1:2,5.

Хід аналізу

Наважку ґрунту 30 г заливають 75 мл 1 н. розчину КCl і перемішують протягом 1 хв. В отриманій суспензії вимірюють рН, для чого занурюють у неї скляний електрод і електрод порівняння рН-метра та через 1,5-2 хв вимірюють рН.

Для визначення загальної обмінної кислотності з відфільтрованої через беззольний сухий складчастий фільтр витяжки беруть 50 мл, переносять в конічну колбочку чи стаканчик і після п'ятихвилинного кип'ятіння титрують у горячому стані 0,01 н. розчином NaOH в присутності 3-5 крапель фенолфталеїну до слаборожевого забарвлення.

Для визначення вільної кислотності (Н⁺) беруть 100 мл тієї ж витяжки, переносять у конічну колбочку та кип'ятять протягом 5 хв для видалення СО₂. Додають 6 мл 3,5-%-ного розчину фтористого натрію для повного осадження іона алюмінію. Потім витяжку охолоджують і титрують 0,01 н. NaOH в присутності 3-5 крапель фенолфталеїну до слаборожевого забарвлення.

Знаючи загальну обмінну кислотність ґрунту, можна вирахувати норму вапна для сівозмін з льоном і картоплею, які чутливі до підвищених доз вапна, обчислених для зернових культур, трав і коренеплодів за гідролітичною кислотністю ґрунту. При цьому, щоб визначити дозу CaCO₃ в тоннах на гектар, треба число мг-екв/100 г ґрунту помножити на 2,63.

4.3. Аналіз рослин

4.3.1. Визначення вмісту абсолютно сухої речовини в свіжому рослинному матеріалі

Принцип методу

Абсолютно суха речовина визначається гравіметричним методом після висушування наважки в сушильній шафі до сталої ваги.

Хід аналізу

Із середньої подрібненої проби після ретельного перемішування зважують на технохімічних терезах не менше, ніж 2 наважки по 10 г з точністю до 0,01 г у попередньо зважені бюкси. Вміщують їх у холодну сушильну шафу, відрегульовують нагрів на 105 ⁰С і сушать протягом 4-6 год. Охолоджені в ексикаторі бюкси зважують, знову сушать протягом 1 години при 100 ⁰С, охолоджують в ексикаторі та зважують. Якщо різниця між двома зважуваннями перевищує 0,02 г, сушать ще півгодини, знову охолоджують і зважують. Якщо під час висушування маса починає збільшуватись (за рахунок процесів окислення), сушіння припиняють і враховують найменший з показників.

Вміст гігроскопічної води (%) обчислюють за формулою:

,

де: М – маса порожнього бюкса, г;

М₁ – маса бюкса з наважкою до висушування, г;

М₂ – маса бюкса з наважкою після висушування, г.

4.3.2. Визначення вмісту гігроскопічної води та сухої речовини

Принцип методу

Метод ґрунтується на визначенні зменшення маси повітряно-сухої речовини при висушуванні її в сушильній шафі при температурі 105 ⁰С до сталої ваги.

Хід аналізу

Чисті бюкси просушують протягом 30 хв у сушильній шафі при 105 ⁰С, охолоджують в ексикаторі та зважують разом з кришками на аналітичних або технохімічних терезах. У бюкси беруть наважки (в дворазовому повторенні) 2,5-5 г. Бюкси ставлять у холодну шафу, обігрівання якої відрегульовано на 105 ⁰С, і сушать протягом 4-6 год (залежно від аналізованого матеріалу). Потім закривають їх кришками, охолоджують до кімнатної температури в ексикаторі та зважують на тих самих терезах. Після цього сушать додатково ще 2 год, охолоджують і зважують. Якщо різниця у вазі після першого та другого висушувань не перевищує 0,02 г, його вважають закінченим.

Обробка результатів така ж, як і при визначенні вмісту абсолютно сухої речовини в свіжому рослинному матеріалі.

Різниця між двома паралельними визначеннями не повинна перевищувати 5%.

Вміст сухої речовини у відсотках отримують, віднімаючи від 100 вміст гігроскопічної води.