- •Навчальний посібник
- •Розділ 1 методологія
- •1.1. Парадигми сучасної екологічної методології.
- •1.2. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •1.2.1. Характеристика методик аналізу
- •1.2.2. Метрологічне забезпечення контролю якості води
- •1.2.3. Метрологічне забезпечення контролю якості ґрунту
- •1.2.4. Методики та прилади контролю вмісту важких металів
- •1.2.5. Методи досліджень в агрометеорології
- •Розділ 2 Методика польового досліду (за б. О. Доспєховим)
- •2.1. Планування методики досліду
- •2.2. Планування спостережень і обліків
- •2.3. Техніка закладки та проведення польових дослідів
- •2.3.1. Розбивка дослідної ділянки
- •2.3.2. Польові роботи на дослідній ділянці
- •2.3.3. Внесення добрив
- •2.3.4. Обробіток ґрунту
- •2.3.6. Догляд за рослинами та дослідом
- •2.3.7. Облік урожаю
- •2.3.7.1. Методи поправок на зрідженість посіву
- •2.4. Первинна обробка даних
- •2.5. Документація та звітність по польовому досліду
- •Техніка визначення
- •3.2. Визначення мікроагрегатного складу ґрунту за методом Качинського Принцип методу
- •Техніка визначення
- •3.3. Визначення структурно-агрегатного складу ґрунту методом Саввінова в модифікації Ревута Принцип методу
- •3.4. Визначення здатності ґрунту до кришення під дією обробних знарядь за ост 70.4.1-74
- •3.5. Визначення об’ємної ваги ґрунту за методом Качинського
- •3.6. Визначення питомої ваги ґрунту пікнометричним методом
- •3.7. Визначення пористості та повітрозабезпеченості ґрунту розрахунковими методами
- •3.10. Визначення газообміну ґрунту з атмосферою за допомогою газоаналізатора
- •3.11. Визначення біологічної активності ґрунту за методом Макарова
- •3.12. Визначення температури грунту за методом Саввінова
- •3.13. Облік кореневих систем за методом Станкова
- •3.14. Визначення твердості ґрунту за методом Рев’якіна
- •3.15. Визначення гігроскопічної вологості ґрунту гравіметричним методом
- •3.16. Визначення максимальної гігроскопічності ґрунту за методом Ніколаєва
- •3.17. Визначення вологості зав’ядання методом вегетаційних мініатюр
- •3.18. Визначення вологості розриву капілярного зв’язку за методом Долгова-Виноградової
- •3.19. Визначення найменшої (польової) вологоємності ґрунту термостатно-ваговим методом
- •3.20. Визначення природної вологості ґрунту термостатно-ваговим методом
- •3.21. Визначення водопроникності ґрунту за методами Нестерова та Качинського
- •Техніка визначення за допомогою приладу пвн
- •Техніка визначення методом трубок
- •3.22. Визначення випаровування води з ґрунту методами Іванова, трубок, Ревута
- •Техніка визначення методом трубок
- •Техніка визначення методом Ревута
- •3.23. Способи інтерпретації результатів агрофізичних досліджень ґрунту
- •(Частинок менше 0,01 мм), %
- •(За Качинським)
- •За повітропроникністю (мл/хв) через 60 хв після зволоження
- •Розділ 4.
- •4.1. Відбір і підготовка зразків для аналізу
- •4.1.1. Відбір зразків ґрунту
- •4.1.2. Відбір проб рослин
- •4.2. Аналіз ґрунту
- •4.2.1. Визначення польової вологості ґрунту гравіметричним методом
- •4.2.2. Визначення вмісту гумусу (за методом Тюріна в модифікації цінао) Принцип методу
- •Хід аналізу
- •4.2.3. Визначення вмісту гідролізованого азоту (за методом Корнфільда)
- •Хід аналізу
- •4.2.4. Визначення вмісту рухомих форм фосфору та калію (за методом Кірсанова)
- •4.2.5. Визначення вмісту обмінного кальцію
- •4.2.6. Визначення вмісту обмінного магнію
- •4.2.7. Визначення вмісту рухомого алюмінію
- •4.2.8. Визначення суми ввібраних основ
- •4.2.9. Визначення гідролітичної кислотності ґрунту
- •4.2.10. Визначення рН та обмінної кислотності ґрунту
- •4.3. Аналіз рослин
- •4.3.1. Визначення вмісту абсолютно сухої речовини в свіжому рослинному матеріалі
- •4.3.2. Визначення вмісту гігроскопічної води та сухої речовини
- •4.3.3. Визначення масової частки "сирої" золи
- •4.3.4. Прискорене визначення азоту, фосфору та калію в одній наважці (за методом Гінзбурга та ін)
- •4.3.5. Визначення вмісту білкового азоту (за методом Барнштейна)
- •4.3.6. Визначення вмісту кальцію
- •4.3.7. Визначення вмісту натрію
- •4.3.8. Визначення синильної кислоти в зелених кормах
- •Проба з йодом
- •Аргентометричний метод (метод Лібіха)
- •4.3.9. Визначення алкалоїдів у зеленій масі люпину
- •4.3.10. Визначення алкалоїдів у насінні люпину (за Махом і Ледерлеєм)
- •Розділ 5.
- •5.1. Завдання математичної статистики. Сукупність і вибірка
- •5.2. Статистична обробка варіаційного ряду
- •5.4. Дисперсійний аналіз даних багатофакторних польових дослідів
- •5.4.1. Дисперсійний аналіз даних двофакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом рендомізованих повторень
- •5.4.2. Дисперсійний аналіз даних двофакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом розщеплених ділянок
- •5.4.3. Дисперсійний аналіз даних трифакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом рендомізованих повторень
- •5.7. Дисперсійний аналіз даних спостережень і обліків у польовому досліді
- •5.8. Кореляція, регресія та коваріація
- •5.8.1. Прямолінійні кореляція та регресія
- •5.8.2. Криволінійні кореляція та регресія
- •5.9. Кореляція якісних ознак
- •Розділ 6 Радіологічний моніторинг
- •6.1. Методика відбору проб ґрунту для спектрального аналізу (за розробкою Українського науково-дослідного Інституту сільськогосподарської радіології)
- •6.2. Відбір проб рослин
- •6.3. Відбір проб кормових культур
- •6.5. Відбір проб в особистих підсобних господарствах
- •6.6. Відбір проб продукції тваринництва
- •6.4. Відбір проб плодоовочевої продукції
- •6.4.1. Висушування томатів, буряків та інших овочів, які містять в собі велику кількість води
- •6.7. Відбір проб води
- •6.8. Підготовка проб до вимірювання (визначення) радіоактивності
- •Розділ 7 короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаних та рекомендованих літературних джерел
- •Словник – довідник методологія наукових досліджень
- •Для нотаток
Розділ 4.
МЕТОДИ ХІМІЧНОГО АНАЛІЗУ ҐРУНТУ ТА РОСЛИН (за М. М. Городнім)
4.1. Відбір і підготовка зразків для аналізу
Необхідною умовою для правильної хімічної характеристики ґрунту, рослин, добрив за малою наважкою є правильні відбір проби та її підготовка до аналізу.
Розрізняють три види проб: попередню, середню (лабораторну) та аналітичну.
Попередню пробу відбирають безпосередньо в полі, на складі тощо за спеціальними правилами, наведеними в інструкціях або стандартах.
Методика складання зразків залежить від об’єкта досліджень. Загальним є те, що до зразка потрібно включати якомога більшу кількість рослин або їх частин, але водночас проби не повинні бути надто громіздкими. Тому для культур встановлюють мінімальні розміри зразків, для ґрунту та добрив - мінімальну їх масу.
Відбір зразків проводять при добрій погоді, до настання спеки чи в кінці дня (завжди в один час). Умови відбору зразків повинні бути однаковими в усіх варіантах.
Кожен зразок зберігається в коробці чи мішечку, які повинні мати чітко заповнені етикетки.
Середню пробу готують з попереднього зразка. Для цього пробу рослин розділяють на окремі органи, зважують і визначають їх масове співвідношення. Потім подрібнюють ножицями чи ножем, добре перемішують і відбирають квадратуванням або в окремих місцях середню пробу. Краще це робити, розстеливши речовину тонким шаром на склі чи фанері.
Середні проби висушують при кімнатній температурі чи при нагріванні до 50-60 0С до ламкого (крихкого) стану.
Середні проби повинні бути подрібнені так, щоб ґрунт просіювався крізь сито з діаметром 1 мм, а рослинна маса -0,25 мм.
Аналітичну пробу відбирають з повітряно - сухої середньої проби: подрібнений матеріал розподіляють тонким рівномірним шаром на пергаментному папері у вигляді квадрата, який розділяють по діагоналях на 4 трикутники, з двох протилежних матеріал забирають. Залишок старанно перемішують і знову рівномірно розподіляють на папері; операцію повторюють доти, поки не залишиться стільки речовини, скільки потрібно для аналітичної проби. Її переносять у склянку з притертою пробкою.
Маса аналітичної проби складає: рослин - 50-100 г, ґрунту - 200-1000, добрив - 100-200 г. Зберігають зразки протягом 10 місяців у сухих приміщеннях у закритих коробках.
При відбиранні наважок аналітичну пробу ще раз ретельно перемішують. Зразки одного виду продукції з усіх варіантів досліду слід аналізувати одночасно.
4.1.1. Відбір зразків ґрунту
В польових дослідах зразки ґрунту відбирають за допомогою бура. По діагоналі ділянки беруть 5 проб, ґрунт розминають, видаляють домішки, добре змішують і за «правилом трикутника» складають середню пробу. В лабораторії ґрунт висушують, подрібнюють, просіюють і зсипають у банку з притертою пробкою.
Аналітичну пробу готують із лабораторної, яку ретельно перемішують і розподіляють на пергаментному папері у формі квадрата, який розділяють на дрібні квадратики (3 см х 3 см), і з кожного на всю глибину шару шпателем беруть ґрунт.
4.1.2. Відбір проб рослин
Проби рослин зернових і зернобобових культур відбирають у чотирьох місцях ділянки по 25 см з двох суміжних рядків. Рослини виривають, струшують ґрунт і загортають їх у папір. Перед збиранням врожаю виривають всі рослини з двох сусідніх рядків на чотирьох ділянках розміром 0,25 кв. м (кожна), які розміщені по одній з діагоналей ділянки на однакових відстанях одна від одної. Корені відрізують, рослини висушують, зважують, обмолочують, очищують, зважують зерно. Середні зразки відбирають: зерна - 2 кг, подрібненої соломи з половою - не менше 500 г.
Проби кукурудзи відбирають вздовж однієї з діагоналей ділянки в 10 гніздах (місцях). Рослини розділяють на органи (листя, стебла, качани), визначають їх вагове співвідношення (з врахуванням вологості). В проби беруть по півлиста, півобгортки, четвертій частині стебла, четвертій частині качана, розділених уздовж. Подрібнені зразки висушують до крихкого стану, розмелюють і просіюють.
Проби картоплі відбирають по діагоналі ділянки (по 10 кущів), зважують, в подальші проби включають 3 фракції (дрібні, середні та великі) відповідно до їх частини в урожаї. До середньої проби беруть четверту частину кожної бульби, розрізаної вздовж. Потім бульби ріжуть на шматочки та сушать при температурі до 60 0С. Бадилля подрібнюють, перемішують, відбирають середню пробу квадратуванням, сушать.
В пробу коренеплодів включають 40 рослин, викопаних по діагоналях ділянки. Зразок після очищення від землі кладуть у вологий мішок. Листки подрібнюють і відбирають пробу 250-300г. Коренеплоди обережно миють, не залишаючи у воді, витирають, провітрюють, подрібнюють на тертушці, вирізаючи вздовж коренеплода сегмент, що досягає його серцевини. Дрібні коренеплоди труть повністю. Одержану масу добре перемішують, частину беруть для аналізу, решту висушують.