- •Навчальний посібник
- •Розділ 1 методологія
- •1.1. Парадигми сучасної екологічної методології.
- •1.2. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •1.2.1. Характеристика методик аналізу
- •1.2.2. Метрологічне забезпечення контролю якості води
- •1.2.3. Метрологічне забезпечення контролю якості ґрунту
- •1.2.4. Методики та прилади контролю вмісту важких металів
- •1.2.5. Методи досліджень в агрометеорології
- •Розділ 2 Методика польового досліду (за б. О. Доспєховим)
- •2.1. Планування методики досліду
- •2.2. Планування спостережень і обліків
- •2.3. Техніка закладки та проведення польових дослідів
- •2.3.1. Розбивка дослідної ділянки
- •2.3.2. Польові роботи на дослідній ділянці
- •2.3.3. Внесення добрив
- •2.3.4. Обробіток ґрунту
- •2.3.6. Догляд за рослинами та дослідом
- •2.3.7. Облік урожаю
- •2.3.7.1. Методи поправок на зрідженість посіву
- •2.4. Первинна обробка даних
- •2.5. Документація та звітність по польовому досліду
- •Техніка визначення
- •3.2. Визначення мікроагрегатного складу ґрунту за методом Качинського Принцип методу
- •Техніка визначення
- •3.3. Визначення структурно-агрегатного складу ґрунту методом Саввінова в модифікації Ревута Принцип методу
- •3.4. Визначення здатності ґрунту до кришення під дією обробних знарядь за ост 70.4.1-74
- •3.5. Визначення об’ємної ваги ґрунту за методом Качинського
- •3.6. Визначення питомої ваги ґрунту пікнометричним методом
- •3.7. Визначення пористості та повітрозабезпеченості ґрунту розрахунковими методами
- •3.10. Визначення газообміну ґрунту з атмосферою за допомогою газоаналізатора
- •3.11. Визначення біологічної активності ґрунту за методом Макарова
- •3.12. Визначення температури грунту за методом Саввінова
- •3.13. Облік кореневих систем за методом Станкова
- •3.14. Визначення твердості ґрунту за методом Рев’якіна
- •3.15. Визначення гігроскопічної вологості ґрунту гравіметричним методом
- •3.16. Визначення максимальної гігроскопічності ґрунту за методом Ніколаєва
- •3.17. Визначення вологості зав’ядання методом вегетаційних мініатюр
- •3.18. Визначення вологості розриву капілярного зв’язку за методом Долгова-Виноградової
- •3.19. Визначення найменшої (польової) вологоємності ґрунту термостатно-ваговим методом
- •3.20. Визначення природної вологості ґрунту термостатно-ваговим методом
- •3.21. Визначення водопроникності ґрунту за методами Нестерова та Качинського
- •Техніка визначення за допомогою приладу пвн
- •Техніка визначення методом трубок
- •3.22. Визначення випаровування води з ґрунту методами Іванова, трубок, Ревута
- •Техніка визначення методом трубок
- •Техніка визначення методом Ревута
- •3.23. Способи інтерпретації результатів агрофізичних досліджень ґрунту
- •(Частинок менше 0,01 мм), %
- •(За Качинським)
- •За повітропроникністю (мл/хв) через 60 хв після зволоження
- •Розділ 4.
- •4.1. Відбір і підготовка зразків для аналізу
- •4.1.1. Відбір зразків ґрунту
- •4.1.2. Відбір проб рослин
- •4.2. Аналіз ґрунту
- •4.2.1. Визначення польової вологості ґрунту гравіметричним методом
- •4.2.2. Визначення вмісту гумусу (за методом Тюріна в модифікації цінао) Принцип методу
- •Хід аналізу
- •4.2.3. Визначення вмісту гідролізованого азоту (за методом Корнфільда)
- •Хід аналізу
- •4.2.4. Визначення вмісту рухомих форм фосфору та калію (за методом Кірсанова)
- •4.2.5. Визначення вмісту обмінного кальцію
- •4.2.6. Визначення вмісту обмінного магнію
- •4.2.7. Визначення вмісту рухомого алюмінію
- •4.2.8. Визначення суми ввібраних основ
- •4.2.9. Визначення гідролітичної кислотності ґрунту
- •4.2.10. Визначення рН та обмінної кислотності ґрунту
- •4.3. Аналіз рослин
- •4.3.1. Визначення вмісту абсолютно сухої речовини в свіжому рослинному матеріалі
- •4.3.2. Визначення вмісту гігроскопічної води та сухої речовини
- •4.3.3. Визначення масової частки "сирої" золи
- •4.3.4. Прискорене визначення азоту, фосфору та калію в одній наважці (за методом Гінзбурга та ін)
- •4.3.5. Визначення вмісту білкового азоту (за методом Барнштейна)
- •4.3.6. Визначення вмісту кальцію
- •4.3.7. Визначення вмісту натрію
- •4.3.8. Визначення синильної кислоти в зелених кормах
- •Проба з йодом
- •Аргентометричний метод (метод Лібіха)
- •4.3.9. Визначення алкалоїдів у зеленій масі люпину
- •4.3.10. Визначення алкалоїдів у насінні люпину (за Махом і Ледерлеєм)
- •Розділ 5.
- •5.1. Завдання математичної статистики. Сукупність і вибірка
- •5.2. Статистична обробка варіаційного ряду
- •5.4. Дисперсійний аналіз даних багатофакторних польових дослідів
- •5.4.1. Дисперсійний аналіз даних двофакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом рендомізованих повторень
- •5.4.2. Дисперсійний аналіз даних двофакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом розщеплених ділянок
- •5.4.3. Дисперсійний аналіз даних трифакторного досліду з однорічними культурами, проведеного методом рендомізованих повторень
- •5.7. Дисперсійний аналіз даних спостережень і обліків у польовому досліді
- •5.8. Кореляція, регресія та коваріація
- •5.8.1. Прямолінійні кореляція та регресія
- •5.8.2. Криволінійні кореляція та регресія
- •5.9. Кореляція якісних ознак
- •Розділ 6 Радіологічний моніторинг
- •6.1. Методика відбору проб ґрунту для спектрального аналізу (за розробкою Українського науково-дослідного Інституту сільськогосподарської радіології)
- •6.2. Відбір проб рослин
- •6.3. Відбір проб кормових культур
- •6.5. Відбір проб в особистих підсобних господарствах
- •6.6. Відбір проб продукції тваринництва
- •6.4. Відбір проб плодоовочевої продукції
- •6.4.1. Висушування томатів, буряків та інших овочів, які містять в собі велику кількість води
- •6.7. Відбір проб води
- •6.8. Підготовка проб до вимірювання (визначення) радіоактивності
- •Розділ 7 короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаних та рекомендованих літературних джерел
- •Словник – довідник методологія наукових досліджень
- •Для нотаток
2.3.7. Облік урожаю
Збирання й облік урожаю вимагають великої уваги й акуратності, промахи при виконанні цієї роботи ведуть до великих помилок, які зовсім знецінюють дослід.
Перед збиранням урожаю ретельно оглядають дослід і при необхідності роблять виключки. Зменшення облікової площі допускається не більше, ніж на 50%. Якщо площа виключки більша, то вибраковують ділянку повністю, що дуже небажано. При цьому результати врожаю треба відновити статистичним методом.
Всі ділянки в досліді бажано зібрати за один день, одним і тим же способом. Якщо це не вдається зробити, то за один день збирають ціле число повторень.
В дослідницькій роботі необхідно використовувати тільки суцільний метод збирання врожаю.
Урожай зернових культур збирають малогабаритними комбайнами. При цьому важливо встановити та суворо витримати протягом всього збирання оптимальний режим роботи. Тривалість роботи вхолосту після скошування повинна бути 3 -–4 хвилини.
Бункерний урожай зважують безпосередньо на полі, а потім перераховують на 14%-ну вологість і 100%-ну чистоту. Для визначення вологості та засміченості відбирають проби вагою біля 1 кг.
Врожай просапних культур обліковують суцільним методом, зважуючи його з кожної облікової ділянки безпосередньо в полі. При значній забрудненості бульб і коренів відбирають проби по 10 – 15 кг. Ці проби після визначення чистої продукції можна використати для визначення її якості.
Облік урожаю льону та конопель (соломки та насіння) в принципі подібний з обліком зернових. Зважування соломки та насіння проводять після очісування рослин і відбирають проби для визначення вологості та засміченості: соломки льону та конопель по 200 – 300 і 800 – 1000 г, відповідно, насіння – по 150 – 200 г. Врожай соломки приводять до 19%-ної вологості. Врожай насіння приводять до 100%-ної чистоти, 12%-ної вологості для льону та 13%-ної – для конопель.
Для визначення виходу волокна з кожної ділянки відбирають по 2 проби вагою 4 – 6 кг кожна.
Урожай конюшини, люцерни, вики, травосумішок, лучних трав облікують суцільним методом. Після скошування зелену масу зважують і відбирають пробні снопи вагою не менше 2 кг для визначення вологості, ботанічного складу та показників якості врожаю. Врожай сіна приводять до 16%-ної вологості.
При обліку врожаю кукурудзи на силос рослини скошують і негайно зважують. Для визначення в загальному врожаї частки листків, стебел і качанів у молочній і восковій стиглості відбирають проби по 10 – 20 рослин.
2.3.7.1. Методи поправок на зрідженість посіву
В посівах картоплі та коренеплодів випадіння одиничних рослин, якщо воно відбулося задовго до збирання врожаю, підвищує продуктивність межуючих з порожніми місцями рослин на 20 – 50%, тому необхідно використати спеціальні методи для ліквідації впливу зрідженості на результати досліду.
Поправки застосовуються, якщо випало не більше 20 і не менше 4 % рослин.
Перед збиранням урожаю підраховують
число порожніх місць і видаляють рослини,
які межують з порожніми проміжками.
Фактичну облікову площу розраховують
за формулою
,
де
-
розрахункове число рослин на ділянці;
- число рослин, яких не вистачає;
-
площа живлення однієї рослини.
При рівномірному випадінні одиничних
рослин допускається, що біля половини
площі порожніх місць використовується
сусідніми рослинами. Врожай визначають
за формулою:
,
де
- фактичний урожай.
