Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
піддубний.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
441 Кб
Скачать
☆

22. Встановіть причини та розкрійте Хід Чакського конфлікту й шляхи его Врегулювання. Опішіть процес встановлення власти Військових у Парагваї.

У 30-х роках XX століття розгорілася найбільш кровопролитна війна в Південній Америці. Приводом до початку війни послужила спірна територія, провінція Чако, право на володіння, якій одночасно заявили Парагвай і Болівія.

Активні бойові дії почалися влітку 1932 року. Армія Болівії була більшим і краще озброєна. У цьому конфлікті США відкрито підтримували Болівію. У розпорядженні болівійської армії було 60 літаків- проти 17 парагвайських, 3 танка- у Парагваю танків не було взагалі. Очолював болівійську армію Ганс Куншт. Це німецький офіцер, ветеран Першої світової війни, до призначення на пост командувача був військовим радником Болівії. Крім нього на стороні Болівії воювало близько 120 німецьких офіцерів, серед них були і майбутні фашисти. Зокрема Ернст пасків майбутній глава штурмових загонів СС.

Парагвайська армія була озброєна значно гірше, та й чисельність її була менше. Щоб хоч якось поправити скрутне становище, уряд Парагваю звернулося до російської діаспорі, яка на той час налічувала чимало офіцер Царської армії, які виїхали з Росії після приходу до влади більшовиків. В армії Парагваю билися близько 80 російських офіцерів. Серед них були-два генерали, вісім полковників, чотири підполковника, тринадцять майорів і двадцять три капітана з цих офіцерів троє були в штабі армії Парагваю, один командував дивізією, дванадцять полицями.

На відміну від найнятих чехів, німців, австрійцев- які воювали по обидві сторони, росіяни боролися за свою нову Батьківщину.

На частку російського офіцерства випали важкі випробування. У серпні 1932 загін парагвайської армії під командуванням Івана Бєляєва, чисельністю близько шести тисяч був відправлений вгору по річці Парагвай, щоб звільнити захоплений болівійцями порт. Але до того часу противник його вже покинув, тоді Бєляєв не втрачаючи часу організував його оборону, а сам у супроводі кількох індіанців відправився до форту Бакерон. Форт Бакерон був ключовим пунктом в обороні парагвайців, там і розгорнулися найсильніші бої. Парагвайцям відстояти форт не вдалося, але залишений на підготовлених позиціях Карлос Антоніо Лопес болівійська армія так і не взяла.

У теж час уряд Парагваю знайшло засіб на посилення своїх повітряних сил, було закуплено п'ять нових винищувачів італійського виробництва. На одному з них літав колишній морський льотчик, капітан російської армії Володимир Парфиненко.

У вересні 1932 бої стали ще жорстокість, болівійці безперервно атакували, парагвайци- оборонялися. Одним з батальйонів парагвайської армії командував колишній осавул Донського Козацтва Василь Федорович Орефьев-Серебряков.

Він користувався дуже великою повагою серед солдатів, тому його називали не інакше як «ель капітал русо». Загинув він геройською смертю 28 вересня 1932. Коли розпочався контрнаступ, Орефьев-Серебряков через погане знання іспанської мови переплутав позицію, коли йому вказали на помилку, він з гаряча вирішив, що його звинувачують у боягузтві. Тоді він підняв свій батальйон і особисто повів його в атаку. Очевидці розповідали, що болівійці що не очікували такого повороту, припинили стріляти. Тільки коли парагвайці підійшли в щільну до їх окопів вони відкрили вогонь. Одним з перших хто опинився убитий був Орефьев-Серебряков. Подвиг російського офіцера став широко відомий в Парагваї, в його честь був названий один з фортов- форт Орефьефф.

У грудні 1932 року болівійська армія вийшла до річки Парагвай з метою захопити форт Нанава, щоб відрізати парагвайську армію від тилового постачання і комунікацій. Але саме цей напрямок Бєляєв розглядав як одну з найбільш ймовірних для нападу, тому ще з літа почалася підготовка форту до оборони.

Командувач болівійської армією Ганс Кундт вирішив почати фронтальний наступ. Бєляєв знав тактику Кундта, ще з боїв за Галичину, зміг прорахувати основний напрямок ударів болівійської армії.

Запеклі бої за форт Нанава тривали більше півроку, аж до липня 1933 року. Під стінами цього форту болівійська армія втратила значну частину своєї армії і не витримавши контрнаступу остаточно здала свої позиції.

У Чакской війні з обох сторін загинуло близько двохсот тисяч людей, ця війна виснажила ресурси обох країн, тому в 1935 році було укладено перемир'я. Практично всі спірні території відійшли Парагваю. Найсумніше в цьому конфлікті було те, що війна йшла за територію, яка фактично не однієї з країн не потрібна була. До початок війни помилково належало що саме в цій області є великі поклади нафти, як потім з'ясувалося її там немає.

Війна прізвела до Політичної кри та переворотів в обох странах. У 1936 уряд парагвайського президента Еусебіо Аялі БУВ скинутися в результате Заколоту молодих ОФІЦЕРІВ, что були незадоволені м'якими умів світу для Болівії, на Які погоджувався президент через важкий економічну кризу в стране. Цей переворот ставши качаном цілої Серії переворотів, что закінчілася лишь з диктатурою Альфредо Стресснера в 1954 году.

Економічний, соціальний та політичний ефект Війни на обідві країни БУВ дуже великим, обідві країни Втратили ціле поколение молодих людей (біля 100 тис. Лишь прямих Втрата), отримай велічезні борги та загнали свои економіки в Глибока кризу.