46. ​​Встановіть Особливості ліберальної революції 1930 р. У Бразилії та охарактеризуйте діяльність ліберальніх Урядів Бразилии.

У 1930 р майже одночасно гостра політична криза охопила дві найбільші республіки Південної Америки - Аргентину та Бразилію. В обох випадках мова йшла про кризу не тільки конкретних урядів, а й самої політичної структури, про нездатність панівних класів утримувати владу під своїм контролем колишніми методами, про зміну співвідношення сил у їхньому середовищі. Однак сам характер подій 1930 г, в Аргентині та Бразилії істотно розрізнявся. В Аргентині мало місце повалення реформістського ліберального уряду, згортання режиму представницької демократії, в Бразилії - повалення консервативного, хоча і в конституційних формах, режиму «кавової» олігархії. Відповідно і до влади прийшли різні сили, хоча в обох випадках використовувалися націоналістичні гасла.

У Бразилії економічна криза сприяла підриву позицій правлячої «кавової» поміщицьке-буржуазної олігархії штатів Сан-Паулу і Мінас Жераис. Наростанням загального невдоволення вирішили скористатися опозиційні «кавової» олігархії буржуазно-поміщицькі угруповання, які згуртувалися в Ліберальний альянс. На березневих виборах 1930 кандидатом в президенти від Ліберального альянсу був висунутий Жетуліо Варгас (1883- 1954), поміщик-скотар з південного штату Ріо-Грандіду-Сул, колишній міністр і губернатор, який опинився неабияким політичним діячем. Щоб завоювати підтримку мас, Ліберальний альянс залучив на свій бік «тенентістов», що стали до цього часу популярними завдяки своїй героїчній боротьбі з режимом. У програму альянсу були включені вимоги демократизації країни і «загальнонаціональної революції в інтересах всього народу». Переважна більшість «тенентістов» підтримало альянс, розраховуючи з його допомогою домогтися повалення олігархії і здійснення демократичних перетворень. Лише невелика група лівих «тенентістов» на чолі з Л.К. Престес виступила за незалежні від «лібералів» революційні дії спільно з працівниками та компартією.

В умовах олігархічного режиму надії на перемогу опозиційних сил на виборах не виправдалися. Це спонукало Ліберальний альянс взяти курс на збройну боротьбу. Вирішальну роль у підготовці та проведенні повстання зіграли «тенентістов», що завоювали на свою сторону ряд армійських частин. Повстання почалося 3 жовтня 1930 відразу в декількох штатах. Зав'язалися запеклі бої з урядовими військами. Дії повсталих зустріли підтримку населення, злилися з масовими народними виступами проти «кавового» режиму. У ряді місць народ здобув перемогу ще до підходу повстанських частин. Повсталі встановили контроль над усією країною. 3 листопада 1930 в Ріо-де-Жанейро було сформовано уряд Ліберального альянсу на чолі з Жетуліо Варгасом, що встановила тимчасовий військовий режим Верховна влада в штатах була передана надзвичайних військовим комісарам, багато з яких були «тенентістов». Події жовтня - листопада 1930 означали перемогу буржуазної революції, яка за участю населення сміла режим «кавової» олігархії. До влади прийшов блок націоналістично налаштованої буржуазії і дрібнобуржуазних демократів («тенентістов»), у ньому брали участь також опозиційні «кавової» олігархії поміщицькі угруповання. Військово-диктаторська форма правління дозволила новому режиму зміцнитися при владі, убезпечити себе від спроб «кавової» олігархії повернути втрачені позиції, а також утримати в покорі народні маси. Нарешті, така форма влади дозволяла уряду, граючи роль сильного автономного арбітра, підтримувати єдність різнорідних учасників блоку. - Уряд Варгаса ввело протекціоністський митний тариф, скасував торговельні мита між штатами і прийняло інші заходи щодо зміцнення позицій національного капіталу і розвитку економіки. Було розроблено трудове законодавство (закони про 8-годинний робочий день, про відпустки, про мінімум зарплати, про обмеження праці жінок і підлітків, про трудовий арбітраж). Стали створюватися корпоративні профспілки за участю підприємців. Одночасно придушувалися страйки трудящих. Метою робочої політики уряду було викорінити класову боротьбу і підпорядкувати трудящих своєму впливу, поширивши серед них віру в можливість встановлення під егідою нового режиму «соціальної гармонії».

Проте обстановка в країні залишалася неспокійною. То там, то тут спалахували страйки робітників, повстання окремих військових гарнізонів з підтримкою їх місцевим населенням, хвилювання селян. У 1932 р уряду довелося придушувати заколот «кавової» олігархії штату Сан-Паулу.