- •1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Політологія в системі суспільних наук.
- •3.Предметі методи політології
- •4. Структура та функції політології.
- •5. Політика як теорія і соціальне явище.
- •6. Проблеми держави в країнах стародавнього Сходу
- •7. Суспільно-політичні доктрини античності
- •8. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель.
- •9. Політичні вчення епох Раннього християнства і середньовіччя
- •10. Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •14. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX
- •15. Політична думка Росії хvii-XIX cт.
- •16. Сучасна зарубіжна політологія основні ідеї та напрямки дослідження
- •17. Політичні погляди Київської Русі.
- •18. Політична думка в Україні в період панування Речі посполитої
- •19. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •20. Пилип Орлик.
- •21. С.Климовський
- •22. Проблема демократії , держави та політичних відносин в суспільній думці України 19 ст.
- •23. Костомаров і Драгоманов
- •24. Погляди Івана Франка
- •25. Основні напрями розвитку Української політичної думки 1пол.20ст.
- •26. Соціалізм і Консерватизм.
- •27. Націонал-комуністи.
- •28. Політичні ідеї українців на теренах срср та в еміграції
- •29.Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства
- •30. Основні категорії етнополітики
- •31. Етнонаціональні відносини і світовий досвід самовизначення народів
- •32. Етнонаціональна політика України
- •34.Основні концепції політичної влади
- •35. Ресурси, форми політичної влади.
- •36. Легітимність політичної влади
- •37. Проблема влади в сучасному українському суспільстві
- •38. Поняття і структура політичної системи
- •39. Істон і Алмонд
- •40. Функції політичної системи
- •42. Політична система України, шляхи її розвитку і особливості функціонування
- •47 Форми державного правління
- •48 Форми державного устрою
- •49 Процес державотворення в Україні
- •50Поняття і структура політичного режиму
- •51Типи політичних режимів
- •52Політичний режим в Україні
- •53 Поняття політичної еліти та еволюція теорії політ еліти
- •54 Функції та типологія політичної еліти
- •55 Політичне лідерство: сутність, теорії, класифікація.
- •56 Функції та типологія політичного лідерства
- •57. Механізми формування політичного лідерства і політичної еліти
- •59 Генезис політичних партій
- •60 Функції політичних партій
- •61Типологія політичних партій
- •62 Становлення і розвиток багатопартійної системи в Україні
- •63 Партійна система та її типи
- •64 Основні типи сучасних виборчих систем
- •65 Виборча система в Україні
- •66 Громадські організації
- •67 Види громадських організацій
- •68 Громадські рухи
- •69 Сучасний розвиток українського суспільства
- •70. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •71. Типи політичних культур (пк).
- •72. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •74. Лібералізм як ідеологія.
- •75. Ідеї цілісності консерватизму.
- •76. Фашизм і неофашизм
- •77. Співвідношення політики і моралі.
- •78. . Специфіка взаємин політики і релігії.
- •79. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •80. Сутність політичних конфліктів.
- •81. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •82. Поняття та особливості зовн. Політики.
- •83. Цілі, функції та засоби зовн. Політики.
- •84. Міжнародні організації.
- •85. Геополітичне становище в Україні.
- •86. Україна-Росія
- •87. Європейська та євроатлантична інтеграція.
- •88. Національні інтереси України
- •89. Характерні риси геополітичної ситуації на п 21 ст.
16. Сучасна зарубіжна політологія основні ідеї та напрямки дослідження
В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософії, які майже не проводилися упродовж попередніх десятиліть.
Основна увага політичних філософів була зосереджена у двох сферах, а саме у формулюванні теорій:
1) справедливості; 2) демократії.
Дослідження першої проблеми започаткував амер. філософ Джон Роулз у праці "Теорія справедливості".
Роулз розглядає справедливість як співвідношення між свободою та рівністю. Проблема справедливості полягає у правильному розподілі плодів співпраці між членами сус-тва. Для цього необхідним є вироблення правильних процедур розподілу суспільних благ, тобто засад "процедурної справедливості".
Інша важлива проблема— це теорія демократії. Сучасні теорії демократії розглядають громадян не лише як носіїв певних прав чи як об'єкт впливу з боку держави, але і як потенційних активних учасників прийняття політичних рішень.
Основна увага почала приділятися таким поняттям як"свобода особи"та"громадянська участь".Свобода особи розглядають як відсутність домінування та позитивна вдатність до самореалізації та самовизначення.
Керол Пейтман "Участь і теорія демократії". На її думку, демократичний ідеал полягає в активній участі громадян у процесах обговорення та прийняття рішень з найбільш важливих питань суспільного життя. Принцип демократичної участі має поширюватись і на недержавні суспільні інститути, в яких люди можуть безпосередньо виражати свою волю.
Характерними рисами політичної теорії на зламі XX—XXI ст є розвиток феміністичної політичної теорії, постмодерн. підходу в дослідженні політичних феноменів, а також нове осмислення феномену "громадянського суспільства".
Прибічники феміністичної теорії політизують соціальне начало людини, вказуючи на конфлікт між сферами "особистого" та "суспільного" у житті людини. Таким чином, пропонується віднести проблему особистих, сімейних та гендерних відносин, які проявляються на роботі, у сім'ї, у приватному житті людини, до проблем політичних.
У Постмодерністи велику роль у політичному житті відіграє мораль, яка опосередковано визначає пол та правові норми.
Найвідомішими сучасними теоретиками громадянського сус-тва є британець Джон Кін, американці Джон Коен. На їхню думку, громадянське сус-тво об'єднує людей за принципом добровільної асоціативної діяльності, куди входять громадські об'єднання, некомерційні організації сфери послуг, тобто ті інститути, які не пов'язані з державою чи прив ек структурами.
Для функціонування громадянського сус-тва необхідною є сильна ліберальна держава, яка захищає свободу слова, зборів та асоціацій. Автори розглядають громадянське сус-тво як арену боротьби за поглиблення та радикалізацію демократії. Його вплив на державу має бути посилений за рахунок скорочення бюрократичних функцій останньої і розширення тих аспектів суспільного життя, які перебувають у сфері впливу добровільних масових організацій.
Таким чином, упродовж кінця XX — на початку XXI століть надзвичайно популярними в середовищі вчених-політологів стають філософські проблеми справедливості, засад демократії, ролі громадянського суспільства у прогресі демократичного врядування, нетрадиційний феміністичний підхід до сутності політичного.
