- •1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Політологія в системі суспільних наук.
- •3.Предметі методи політології
- •4. Структура та функції політології.
- •5. Політика як теорія і соціальне явище.
- •6. Проблеми держави в країнах стародавнього Сходу
- •7. Суспільно-політичні доктрини античності
- •8. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель.
- •9. Політичні вчення епох Раннього християнства і середньовіччя
- •10. Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •14. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX
- •15. Політична думка Росії хvii-XIX cт.
- •16. Сучасна зарубіжна політологія основні ідеї та напрямки дослідження
- •17. Політичні погляди Київської Русі.
- •18. Політична думка в Україні в період панування Речі посполитої
- •19. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •20. Пилип Орлик.
- •21. С.Климовський
- •22. Проблема демократії , держави та політичних відносин в суспільній думці України 19 ст.
- •23. Костомаров і Драгоманов
- •24. Погляди Івана Франка
- •25. Основні напрями розвитку Української політичної думки 1пол.20ст.
- •26. Соціалізм і Консерватизм.
- •27. Націонал-комуністи.
- •28. Політичні ідеї українців на теренах срср та в еміграції
- •29.Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства
- •30. Основні категорії етнополітики
- •31. Етнонаціональні відносини і світовий досвід самовизначення народів
- •32. Етнонаціональна політика України
- •34.Основні концепції політичної влади
- •35. Ресурси, форми політичної влади.
- •36. Легітимність політичної влади
- •37. Проблема влади в сучасному українському суспільстві
- •38. Поняття і структура політичної системи
- •39. Істон і Алмонд
- •40. Функції політичної системи
- •42. Політична система України, шляхи її розвитку і особливості функціонування
- •47 Форми державного правління
- •48 Форми державного устрою
- •49 Процес державотворення в Україні
- •50Поняття і структура політичного режиму
- •51Типи політичних режимів
- •52Політичний режим в Україні
- •53 Поняття політичної еліти та еволюція теорії політ еліти
- •54 Функції та типологія політичної еліти
- •55 Політичне лідерство: сутність, теорії, класифікація.
- •56 Функції та типологія політичного лідерства
- •57. Механізми формування політичного лідерства і політичної еліти
- •59 Генезис політичних партій
- •60 Функції політичних партій
- •61Типологія політичних партій
- •62 Становлення і розвиток багатопартійної системи в Україні
- •63 Партійна система та її типи
- •64 Основні типи сучасних виборчих систем
- •65 Виборча система в Україні
- •66 Громадські організації
- •67 Види громадських організацій
- •68 Громадські рухи
- •69 Сучасний розвиток українського суспільства
- •70. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •71. Типи політичних культур (пк).
- •72. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •74. Лібералізм як ідеологія.
- •75. Ідеї цілісності консерватизму.
- •76. Фашизм і неофашизм
- •77. Співвідношення політики і моралі.
- •78. . Специфіка взаємин політики і релігії.
- •79. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •80. Сутність політичних конфліктів.
- •81. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •82. Поняття та особливості зовн. Політики.
- •83. Цілі, функції та засоби зовн. Політики.
- •84. Міжнародні організації.
- •85. Геополітичне становище в Україні.
- •86. Україна-Росія
- •87. Європейська та євроатлантична інтеграція.
- •88. Національні інтереси України
- •89. Характерні риси геополітичної ситуації на п 21 ст.
54 Функції та типологія політичної еліти
Функції еліти:
1стратегічна
2організаційна
3соціального моніторингу
4інтегративна
Типи політичних еліт
Політичні еліти поділяються багатьома способами.
За способом формування: відкрита (вибори), закрита.
відкрита (істеблішмент) в демократичному суспільстві — спонтанний приплив нових членів. Вирішальний критерій — особисті досягнення в бізнесі, політиці та популярність. Добір — конкурсний, головна вимога — професіоналізм, вважається громадська думка саморегулювання.
закрита (номенклатура) в тоталітарному режимі — спонтанність виключається у формуванні, головне — відданість системі чи лідеру. Спосіб добору — кадрова політика партії, рішення з’їзду, ініціатива карається.
Авторитарна, тоталітарна, демократична, ліберальна
За видами політичної діяльності: державна, муніципальна, еліта громадських організацій.
Правляча еліта, опозиційна еліта, та контреліти.
55 Політичне лідерство: сутність, теорії, класифікація.
ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО – процес міжособистісної взаємодії, в ході якого люди, наділені реальною владою, здійснюють легітимний вплив на все суспільство, чи певну його частину, котра добровільно віддає їм частину своїх повноважень і прав.
. Класифікація політичних лідерів.
Крім Веберівської класичної типології (традиційне лідерство, раціонально-легальне, харизматичне), у сучасній науці існує чимало інших класифікацій, згідно з якими політичні лідери поділяються на:
1) правлячих і опозиційних — революціонерів, реформаторів і консерваторів
2) формальних і неформальних (хто ламає усталені порядки, життя присвячує благородним цілям, хто прагне панувати)
3) кризових і рутинних: “лідерів мимоволі”, “лідерів зверху”, “кар’єристів”, “лідерів на віру”.
4) великих і малих.
Теорія політичного лідерства.
Там де формується етнос чи соціум неодмінно будуть лідери. Було багато розробок теорій.
За Макіавеллі — політичний лідер — володар, котрий заради збереження свого панування і підтримки суспільного порядку не гербує ніякими засобами. У інших філософів прослідковувалось божественне начало лідера. У Ніцше — цілеспрямоване створення найвищого біологічного типу “людини-лідера”.
Політичне лідерство — процес міжособистісної взаємодії, в ході якої авторитетні особи наділені реальною владою або можливостями політичного впливу на людей, здійснюють легітимний вплив на суспільство (чи його частину), які добровільно віддають їм частину своїх повноважень і прав.
56 Функції та типологія політичного лідерства
ПОЛ ЛІДЕРСТВО – процес міжособистісної взаємодії, в ході якого авторитетні люди, наділені реал владою, здійснюють легітимний вплив на сус-тво, чи певну його част, котра добровільно віддає їм част своїх пол-владних повноважень і прав.
У сучасних політологічних концепціях функціонують різні критерії класифікації лідерства. Лідерів поділяють:
— за мірою впливу на суспільство:
· на реальних (“лідери-герої”);
· на менеджерів, які не мають яскраво і вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві;
— за психологічними рисами і типами поведінки:
а) щодо ставлення до власного впливу й можливостей (лідер-ідеолог і лідер-прагматик);
б) стосовно своїх прихильників — лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув);
в) щодо супротивників — лідер-угодовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути) і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника);
г) за способом і оцінки здібностей — відкритий лідер та лідер-догматик.
Вищеназвані чотири класиф визначив польський політолог Є. Вятр. Вони, на його думку, виявляються в різних комбінаціях. У марксистській науці лідерів поділяють: на правлячих та опозиційних; буржуазних і пролетарських; кризових і рутинних.
–– за стилем керівництва і політичною системою вирізняють:
· диктаторський тип лідера, який прагне досягти своєї мети, спираючись на страх покарання;
· демократичний тип лідера, що спирається не лише на свої якості та авторитет, а й підтримує дух співробітництва, співучасті в обговоренні питань;
· автократичний тип лідера, який повинен володіти високими професійними та особистими якостями, аби перемагати опонентів.
–– виокремлюють ще:
· плутократичний тип лідера (часто це лідери “тіньової” економіки);
· лідера-популіста, який спирається на популярні сьогоденні бажання, проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйнята (на рівні розуміння мас) способи виходу зі складних ситуацій;
· лідера-професіонала (лідер постіндустріального суспільства), повага й довіра до якого базуються на його компетентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього. повинен вміти визначати пріоритетні цілі, давати науковий аналіз певної проблеми, будувати ієрархію проблем та визначати способи їхнього вирішення.
Функції політичних лідерів.
1. Інтеграція суспільства, громадян, об’єднання мас довкола спільних завдань і цінностей.
2. Пошук і прийняття оптимальних політичних рішень.
3. Захист мас від беззаконня, самоуправства, бюрократії, підтримка громадського порядку.
4. Налагодження системи постійного зв’язку з масами, запобігання відчуження громадян від політичного керівництва.
5. Ініціювання оновлення, генерування оптимізму і соціальної енергії, мобілізація мас для реалізації політичних рішень.
6. Легітимізація суспільно-політичного устрою.
