29.Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства

Від критеріїв демократії залежить не тільки оцінка зрілості сус-тва, а й визначення напрямів його подальшої демократизації. Загальноприйнятий і найважливіший — можливість громадян брати реал участь в управлінні, у вирішенні державних і громадських справ. Сус-во не може бути демократичним, якщогромадяни позбавлені таких можливостей.

Принципи демократії влада більшості, плюралізм, рівність, поділ влади, виборність, гласність, контроль.

1.Принцип більшості. не можна абсолютизувати і вважати бездоганно демократичним, якщо ігнорується право меншості на опозицію. і більшість, і меншість громадян є цілком рівними у своїх правах і свободах.

2. Принцип плюралізму. меншості надається гарантоване законом право на опозицію. Підкоряючись законам та іншим рішенням державної влади, прийнятим за волею більшості, меншість має узаконену можливість виражати свою незгоду з такими рішеннями, знімати з себе відповідальність за ті з них, які можуть мати негативні наслідки.

Наявність опозиції в сферах суспільного життя забезпечує реальний плюралізм думок і дій, що є необхідною умовою вироблення оптимальних рішень. Без опозиції виникає загроза переродження демократії в диктатуру. Ефективним засобом боротьби опозиційних сил є багатопартійність, яка функціонує за умови, коли всі політичні партії мають рівні правові можливості боротися за виборців і за своє представництво в органах державної влади.

3.Принцип рівності. проголошений Великою французькою революцією кінця XVIII ст. У XX ст. його було втілено у Загальній декларації прав людини. Перша стаття цього документа проголошує: «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності й правах ». за демократії можлива і навіть неминуча соціально-економічна нерівність громадян., бо передбачається політичну рівність усіх перед законом, незалежно від соціального і матеріального становища, але не гарантуєтья однаковий рівень життя. держава вживає заходів для забезпечення достатнього рівня соц захищеності груп.

4.Принцип поділу влади. законодавча, виконавча і судова гілки влади відокремлені та достатньо незалежні одна від одної. Водночас вони постійно взаємодіють у процесі формування і здійснення державної політики. Такий поділ влади фактично відсутній у тоталітарних і авторитарних режимах, де, по суті, і законодавча, і виконавча, і судова влада зосереджені в руках монарха або ж перебувають під контролем правлячої партії. У демократичному суспільстві кожна з влад наділена повноваженнями, але кожна з них урівноважує одна одну і не дозволяє жодній з них посісти панівні позиції в суспільстві.

5.Виборність осн органів держвлади. забезпечення вільних виборів. Усі громадяни мають виборчі права і реальну можливість брати участь у виборах. Втім, не виключається наявність цензу осілості, тобто право обирати та бути обраним мають лише ті громадяни, які проживають там упродовж певного часу. Проте решта обмежень (за нац, реліг, стать, майно, проф) суперечать природі демократії. Вони заборонені в міжнародних документах, конституціях та законах багатьох країн.

6.Гласність.одна з передумов свободи слова. Передбачає вільний доступ преси і громадськості до інформ про діяльність органів влади, політ, громадських організацій. Засідання парламенту відкриті для ЗМІ, а іноді повністю транслюються радіо і ТВ. Елемент гласності є оперативна публікація стенограм парламентських дебатів, результатів голосувань. Норма Громадяни мають у своєму розпорядженні широку інформацію про діяльність обраних ними органів влади, партій і громадсько-політичних організацій. ЗМІ повинні відповідати за свою інформацію і можуть бути притягнені до судової відповідальності за перекручення, поширення недостовірних даних, наклепів на офіційних осіб і на звичайних громадян, а також за розголошення держ таємниць. Але демократія не допускає обмежень на обґрунтовану критику будь-кого в ЗМІ.

7.Незалежний контроль. Здійснюється не тільки «згори», а й постійно та ефективно «знизу». Відсутність контролю за діяльністю державних структур з боку громадськості породжує бюрократизм, корупцію тощо.

Ознаки:

1 а) наявність у громадян широкого кола прав і свобод та ефективність функціонування системи їх інституційних і нормативних гарантій

б) відсутність у органів влади необмеженої компетенції

в) гласність прийняття рішень та доступність інформації

г) право виконавчих органів видавати підзаконні акти, а це закони

д) політичний компроміс

2 а) виборність

б) змінність періодичної

в) підзвітність влади

г) юр. рівність громадян

3 Демократія означаєнаявність, але не реалізацію затвердженої і забезпеченої ресурсами людей диктаторства на випадок надзвичайної ситуації.

4 а) межі втручання держави і колективу у справи особи

б) плюралізм (взаємодія і співпраця осн. політ. сил)

в) обмежене сваволі бюрократичного___________

5 а) нале

б) почуття громадської відповідальності у членів суспільства

в) здатність органів влади до виявлення насущних проблем розвитку суспільства